14.2. Екологічний контроль транспортних засобів

При екологічному контролі автомобільного транспорту здійснюється перевірка:

— наявності забруднення, підтікання паливно-мастильних матеріалів, охолоджувальних речовин тощо, які можуть спричи­ нити забруднення навколишнього природного середовища;

–– наявності табличок системи інформування про небезпеку національного або європейського зразка, іншого додаткового обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж;

— радіаційного стану;

— вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів, рівня димності у відпрацьованих газах двигунів автомобілів.

Порядок проведення вимірювань умісту забруднювальних ре­човин у відпрацьованих газах автомобілів:

а) з карбюраторним двигуном:

— установити важіль перемикання коробки передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичними коробками передач) у нейтральне положення;

• загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;

• заглушити двигун (якщо працює);

• підключити тахометр;

• установити пробовідбірний зонд газоаналізатора у випус­кну трубу автомобіля на глибину не менше 300 мм від зрізу (при косому зрізі випуклої труби глибина відраховується від короткої крайки зрізу);

— повністю відкрити повітряну заслінку карбюратора;

• запустити двигун;

• частоту обертання вала двигуна — довести до підвищеної і пропрацювати в цьому режимі не менше 15 сек.;

• установити мінімальну частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 20 сек. провести вимірювання вмісту оксиду вуглецю й вуглеводнів;

• встановити підвищену частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через ЗО сек. виміряти вміст оксиду вуглещо вуглеводнів;

— при наявності в автомобілі розгалужених випускних систем вимірювання слід проводити в кожній з них. Критерієм оцінки слугують максимальні значення вмісту оксиду вуглецю і вугле­воднів;

Б) з дизельним двигуном:

• прилад слід підключити до випускної системи автомоб­іля і натисканням педалі подавання пального встановити мак­симальну частоту обертання валу дизеля. Тривалість роботи в цьому режимі повинна забезпечувати температуру відпрацьова­них газів, що входять у прилад і відпустити педаль;

• вимірювання в режимі вільного прискорення слід проводи­ти при 10 кратному повторюванні циклу частоти обертання вала дизеля від мінімальної до максимально швидкої, плавним натис­канням педалі подавання пального до упору з інтервалом не більше 15 сек. Вимірювання показників слід проводити при ос­танніх чотирьох циклах за максимальним відхиленням стрілки приладу; . .

• за результат вимірювань димності приймають середнє ариф­метичне значення за чотирма циклами роботи двигуна. Вимірювання вважають достовірними, якщо різниця в показаннях дмності останніх чотирьох циклів не перевищує 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу;

— вимірювання в режимі максимальної частоти обертанні слід проводити при стабілізації показань приладу (розмах коливань стрілки приладу не повинний перевищувати 6 одиниці вимірювання за шкалою приладу) не пізніше ніж через 60 сен, після вимірювань;

— за результат вимірювання слід брати середнє арифметичне значення від крайніх значень діапазону припустимих коливань;

• вимірювання димності в автомобілях з розгалуженою ви­пускною системою слід проводити в кожній із випускних труб окремо;

• оцінку димності проводять за максимальним значенням;

• коливання стрілки приладу не повинно перевищувати 3% від усієї шкали приладу;

• за результат вимірювань слід брати середнє арифметич­не значення, визначена за крайніми показниками.

Після усунення недоліків та проведення знезараження транс­портного засобу, з завершенням екологічного контролю водію видається "Талон екологічного контролю автомобіля" за вста­новленою формою. Вимоги щодо його оформлення, виготов­лення, заповнення встановлює Мінприроди України та Головдержекоінспекція.

Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небез­печних вантажів.