№24,28Договірне право
.docxМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ
Факультет туристичного менеджменту
Кафедра гуманітарних дисциплін
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: ДОГОВІРНЕ ПРАВО
ВАРІАНТ 12
Виконала студентка
6 курсу, з/в
Побігай Олександра
Володимирівна
Науковий керівник:
Мурзіна Н. А.
КИЇВ – 2013
План
Мирова угода
Загальна характеристика Господарського кодексу
Мирова угода.
Мирова́ уго́да — формальна письмова домовленість сторін судового процесу, що укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов'язків сторін та предмета позову. Це угода, якою сторони замінюють свої спірні зобов'язання іншими, більш для них прийнятними (новація).
Мирова угода застосовується в цивільному, господарському (у тому числі у справах про банкрутство), адміністративному судочинстві. У кримінальному процесі аналогом мирової угоди є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Переваги мирової угоди:
дозволяє істотно скоротити строки вирішення спору
може дозволити скоротити витрати на судовий розгляд (якщо укладається на етапі позовного провадження)
сторони самостійно вибирають умови вирішення спору
відновлює нормальні відносини сторін
може бути укладена на будь-якому етапі судового процесу, а також на стадії виконання рішення.
У цивільному судочинстві
Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.
У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У господарському судочинстві
Сторони, треті особи (але не прокурор) мають право укласти мирову угоду.
Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
У випадку невиконання стороною умов мирової угоди, ухвала про її затвердження набуває силу виконавчого документа, на підставі якого інша сторона може ініціювати примусове стягнення. Від правильного процесуального оформлення цієї ухвали залежить ефективність її подальшого примусового виконання.
У справах про банкрутство
Мирова угода є домовленістю між боржником та кредитором про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання (тобто прощення боргів).
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Вона набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів.
В адміністративному судочинстві
Мирова угода, укладена між сторонами в адміністративній справі, подається в письмовій формі до суду, який ухвалив рішення у справі. Мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження, подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення. Мирова угода може стосуватися лише прав, свобод, інтересів та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.
За результатами розгляду мирової угоди суд може постановити ухвалу про визнання мирової угоди між сторонами у справі.
Суд не визнає мирову угоду, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У виконавчому провадженні
Сторони (стягувач і боржник) мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом. Таке визнання мирової угоди судом у процесі виконання закінчує виконавче провадження.
Відповідальність за невиконання
Якщо ухвала суду про визнання мирової угоди — виконавчий документ
Примушення до виконання мирової угоди здійснюється в порядку виконавчого провадження і може включати такі форми:
звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи боржника;
заборона виїзду з України.
Якщо ухвала суду про визнання мирової угоди не є виконавчим документом
Примушення до виконання умов мирової угоди проводиться в судовому порядку, шляхом подання позовної заяви про спонукання до виконання умов мирової угоди. У разі задоволення позовних вимог, суд після набрання законної сили рішенням, видає виконавчий документ на підставі якого, може бути відкрито виконавче провадження.
Основні форми відповідальності:
стягнення збитків, що були завдані у зв'язку з невиконанням мирової угоди;
примусове виконання умов мирової угоди в рамках виконавчого провадження.
Загальна характеристика Господарського кодексу.
Господарський кодекс України — кодифікований закон, прийнятий 16 січня 2003 року і набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Структура кодексу
Кодекс складається з 418 статей і 6 прикінцевих положень, згрупованих у 41 главу і 9 розділів:
Розділ I Основні засади господарської діяльності
Глава 1 Загальні положення
Глава 2 Основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання
Глава 3 Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції
Глава 4 Господарська комерційна діяльність (підприємництво)
Глава 5 Некомерційна господарська діяльність
Розділ II Суб'єкти господарювання
Глава 6 Загальні положення
Глава 7 Підприємство
Глава 8 Державні та комунальні унітарні підприємства
Глава 9 Господарські товариства
Глава 10 Підприємства колективної власності
Глава 11 Приватні підприємства. Інші види підприємств
Глава 12 Об'єднання підприємств
Глава 13 Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості статусу інших суб'єктів господарювання
Розділ III Майнова основа господарювання
Глава 14 Майно суб'єктів господарювання
Глава 15 Використання природних ресурсів у сфері господарювання
Глава 16 Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
Глава 17 Цінні папери у господарській діяльності
Глава 18 Корпоративні права та корпоративні відносини
Розділ IV Господарські зобов'язання
Глава 19 Загальні положення про господарські зобов'язання
Глава 20 Господарські договори
Глава 21 Ціни і ціноутворення у сфері господарювання
Глава 22 Виконання господарських зобов'язань. Припинення зобов'язань
Глава 23 Визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
Розділ V Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання
Глава 24 Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин
Глава 25 Відшкодування збитків у сфері господарювання
Глава 26 Штрафні та оперативно-господарські санкції
Глава 27 Адміністративно-господарські санкції
Глава 28 Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
Розділ VI Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання
Глава 29 Галузі та види господарської діяльності
Глава 30 Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності
Глава 31 Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання
Глава 32 Правове регулювання перевезення вантажів
Глава 33 Капітальне будівництво
Глава 34 Правове регулювання інноваційної діяльності
Глава 35 Особливості правового регулювання фінансової діяльності
Глава 36 Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія)
Розділ VII Зовнішньоекономічна діяльність
Глава 37 Загальні положення
Глава 38 Іноземні інвестиції
Розділ VIII Спеціальні режими господарювання
Глава 39 Спеціальні (вільні) економічні зони
Глава 40 Концесії
Глава 41 Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
Розділ IX Прикінцеві положення
Список використаної літератури та джерел
1.http://pidruchniki.ws
2. http://ukraine-diplom.com
3. http://www.ebk.net.ua
4. http://www.br.com.ua
5. https://sites.google.com
6. http://www.pravo.vuzlib.org