Методичні рекомендації
до написання та курсових робіт
Методичні рекомендації розроблені на підставі Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року N 2984-III та положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах №161, затверджене Наказом МОН України від 02.06.1993 року.
Затверджені на засіданні методичної ради
факультету європейського права та правознавства
Протокол №2 від 01 жовтня 2013 року
МЕТА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇРОБОТИ
Курсова робота на факультеті європейського права та правознавства виконується згідно навчального плану та є важливим видом самостійної роботи студентів. У процесі їх написання під керівництвом викладачів кафедри студенти опановують методи та набувають вміння проведення наукового дослідження.
Успішне проведення наукового дослідження та написання курсових робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітка уява про основні вимоги, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення.
Науково-дослідницька робота студента, найголовнішим виявом якої є підготовка і написання курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських праць, є важливою, невіддільною від інших складових частиною цілісного навчального процесу і однією з головних підстав отримання відповідної кваліфікації (бакалавр, спеціаліст, магістр).
Повновартісна з точки зору змісту і побудови наукова робота – є однією із найяскравіших форм інтелектуального самовираження студента, важливим документом, що засвідчує рівень професійної та інтелектуальної зрілості студента, завершує процес його становлення як фахівця у практичній та теоретичній журналістській ділянці, а також є визначальним кваліфікаційним свідченням відповідності студента чи випускника певному освітньому рівневі.
Студент курсовою роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати логічні методи для аналізу правових проблем, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою.
Етапи підготовки дослідження
При підготовці дипломного проекту найчастіше дотримуються такої послідовності роботи:
вибір теми;
визначення мети і завдань, об'єкту і предмету дослідження;
складання попереднього плану;
пошук і накопичення необхідної наукової інформації з теми (бажано якнайповніше виявлення масиву джерел і наукової літератури);
вивчення, аналіз, систематизація і обробка матеріалів;
вибір методів дослідження, як інструментів здобуття фактичного матеріалу;
написання перших фрагментів, а потім – чорнового варіанту основної частини роботи;
написання вступу і висновків;
складання списку джерел і літератури; оформлення додатків;
редагування та оформлення роботи;
подання чорнового варіанту роботи науковому керівникові;
усунення зауважень та доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій наукового керівника;
чистове оформлення роботи;
підготовка до захисту і захист наукового дослідження (попередній захист бакалаврських і магістерських робіт – на засідання кафедри, потім – перед Державною екзаменаційною комісією).
Вибір теми
Першим етапом курсової роботи є вибір теми. Тематика розробляється кафедрою, періодично уточнюється з урахуванням змін законодавства, практики його застосування.
Науковий керівник курсової роботи керує підготовкою роботи, в т.ч.:
- консультує з методів дослідження;
- контролює процес самостійної роботи студента;
- формує разом зі студентом завдання та план курсової роботи;
- надає допомогу в розробці календарного графіка виконання роботи;
- рекомендує необхідну літературу, довідкові та статистичні матеріали, інші джерела для опрацювання за темою роботи;
- проводить систематичні, визначені розкладом консультації;
- контролює хід виконання роботи частинами та загалом (етапний контроль).
Складання попереднього плану
Обравши тему наукового дослідження, студент за порадами наукового керівника та виходячи з власних наукових інтересів, виробляє попередній план, який у ході наукового пошуку буде вдосконалюватися та уточнюватися.
Складання плану передбачає поділ цілості (визначеної проблеми) на менші логічно пов’язані між собою частини. Без цього неможливо перейти до наступного етапу, який передбачає збір матеріалу і називається евристичним (пошуковим) процесом.
Складання плану повинно сприяти наступній цілеспрямованій діяльності студента і застерегти його від другорядних напрямків і розгалужень тематики. Особливо це стосується тем із значною кількістю різноманітного опосередкованого матеріалу, спорідненого з обраною темою.
Залежно від теми, характеру фактичного матеріалу, методів, які використовувалися, дослідники найчастіше вдаються до хронологічного (що розглядає явище чи процес у його розвитку в часі), проблемного (тематичного) принципу укладання такого плану або поєднують їх у формі проблемно-хронологічного підходу.
У плані слід уникати дуже загальних фраз і назв, але і не слід сильно «звужувати» план, адже питання, винесене в назву пункту плану, доведеться потім розкривати. Неправильно називати пункти плану одним словом, так само як і не рекомендуються дуже довгі назви, що займають більше трьох рядків.