Основні поняття теорії управління запасами

Витрати виконання замовлень – накладні витрати, зв'язані з виконанням замовлення. У промисловості це звичайно витрати на підготовчо-заготівельні операції, розміщення замовлень, доставка товару.

Витрати збереження – витрати, зв'язані з фізичним змістом товару на складі плюс можливі відсотки на капітал, вкладений у запаси. Звичайно – у грошових одиницях на одиницю чи збереження у відсотках від закупівельної ціни. Зв'язується з визначеним проміжком часу.

Упущений прибуток – витрати, зв'язані з незадоволеним попитом у результаті відсутності продукту на складі.

З амовлення, що поповнює запаси, надходить як одна партія. Рівень запасів убуває з постійною інтенсивністю поки не досягне нуля. У цій крапці надходить замовлення розміру Q. величина запасів

R – крапка відновлення

L – час виконання замовлення

R - - - - -

|

|

t

L

Якщо виконання замовлення відбувається не миттєво, то необхідно знайти обсяг запасів, при якому необхідно робити замовлення. Цей рівень запасів називається крапкою відновлення.

Оптимальним рішенням задачі – той розмір замовлення, при якому мінімізуються загальні витрати за період.

D – величина попиту за період

K – витрати замовлення

H – питомі витрати збереження за період

Задача

Річний попит моделі «Вольво» оцінюється в 4000 одиниць. Ціна автомобіля 90000 грн.

Річні витрати на збереження 10% від ціни. Середні витрати на замовлення 25000 грн. Час виконання замовлення 8 робочих днів. Кількість робочих днів у році 200.

Визначити:

1. оптимальний розмір замовлення (Q);

2. оптимальне число замовлень у рік;

3. оптимальний час між замовленнями в робочих днях;

4. середній щоденний попит;

5. сукупні витрати;

6. крапку відновлення.

1) Н=0,1*90=9 тис.

(авто)

2) (замовлення/рік)

Для розрахунків – 26,84; у дійсності – 27.

3) (роб. днів)

4) (авто)

5)

6) 1 спосіб:

у днях: 8-7,45=0,55 (днів)

у кількості авто на складі: 0,55*20=11

2 спосіб:

20*8=160 авто

160-149=11 авто

Тема 4. Аналіз витрат для нестандартних ситуацій

1. Диференціальний аналіз (теорія).

2. Рішення про спеціальне замовлення.

3. Рішення про запитувану ціну.

4. Розширювати чи скорочувати сегмент.

5. Упроваджувати додатковий вид продукції чи скорочувати існуючий.

6. Купувати чи робити.

7. Розрахунок ціни для збереження рівня прибутку при звуженні бази продажів.

8. Принцип ціноутворення при внутріфірмовій передачі.

9. Прийняття рішень в умовах обмежень.

10. Обробляти продукт далі чи продати.

1) Вибір серед декількох варіантів оптимального рішення здійснюють на основі диференціального аналізу релевантної інформації. Диференціальний аналіз передбачає визначення і зіставлення диференціальних витрат і доходів для прийняття управлінських рішень. Такий аналіз дозволяє зосередитися тільки на релевантних даних, тому що тільки диференціальні витрати і доходи є релевантними. У свою чергу через порівняння диференціальних витрат і доходів можна визначити диференціальний прибуток (чи збиток), що характеризують економічну вигоду рішення.

Застосовуючи диференціальний аналіз варто мати на увазі, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Варто враховувати не тільки короткострокові вигоди, але і довгострокові наслідки рішень.

2) Це рішення пов'язане з розглядом отриманої пропозиції на разовий продаж чи продукції послуг за ціною, що нижче, ніж звичайна, чи навіть нижче собівартості. Це доцільно в тому випадку, якщо додатковий доход перевищує додаткові витрати, та відсутня погроза деформації ринку. Тому аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

1. маржинальний підхід;

2. диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

3. облік можливих витрат при відсутності вільних потужностей;

4. облік можливих довгострокових наслідків прийняття спец. замовлення.

Маржинальный доход = доход від реалізації (обсяг реалізації, обсяг продажів) – перемінні витрати підприємства .

Маржинальный доход = постійні витрати + прибуток.

Приклад: спортклуб хоче закупити в компанії байдарки за ціною 900 грн. Звичайна ціна реалізації 1200 грн. Усього 100 штук. Калькуляція на замовлення при звичайному підході:

Статті витрат	Загальні витрати на замовлення	Витрати на одиницю
1. Матеріали	50000	500
2. Основна з/п	18000	180
3. Виробничі накладні витрати (у т.ч. 60% постійних витрат)	20000	200
4. Витрати на збут (у т.ч. 40% постійних витрат)	14000	140
Усього:	102000	1020

(900-1020)*100=-12000 грн. (збиток).

Такий підхід до рішення даної задачі, не бере до уваги, що калькуляція включає постійні накладні витрати, величина яких не змінюється зі збільшенням обсягу виробництва. Т.щ. ці витрати є не релевантними для ухвалення даного рішення і їхній не треба брати до уваги. Для ухвалення рішення релевантними є диференціальний доход і диференціальні перемінні витрати.

Диференціальний доход: 900*100=90000

Диференціальні витрати:

• основні витрати 50000

• з/п (основна) 18000

• виробничі накладні витрати 8000

• витрати на збут 8400

__________________

-84400

Диференціальний прибуток = 90000 - 84400 = 5600

Якби спец. замовлення довелося виконувати в рахунок тих човнів (по 1200), то варто врахувати загублені можливості. Тоді рішення буде виглядати так:

Диф. доход 90000

Диф. витрати: 114400

• Дійсні 84400

• Можливі витрати 30000

(утрачений прибуток)

- 24400 (збиток)