Тема 2 Побудова моделей рішення на підставі даних обліку.
Процес прийняття рішення та релевантність облікової інформації.
Поведінка та функції витрат.
Вплив керування на функції витрат.
Функція витрат та методи її встановлення.
Вибір між функціями витрат.
Модель прийняття рішення в умовах невизначеності.
Довгострокові або стратегічні рішення пов'язані, як правило, з майбутніми можливостями підприємства, але потребують прийняття конкретних кроків у найближчий час.
Об’єкти короткострокових рішень – ті, що впливають на поточну діяльність підприємства.
Процес підготовки та вибір рішення включає наступні етапи:
Вибір мети або постановка проблеми.
Чим чіткіше сформовані цілі, тим менше матеріальних та часових витрат знадобиться для реалізації. Постановка мети залежить від сфери та умов діяльності компаныъ. Найбільш постійна мета більшості компаній – підтримка їхньої високої риночної вартості, яка забезпечується високими дивидендами акцйонерів. Для її здійснення на різних етапах виникають різні цілі стратегічного та тактичного характеру.
Визначення можливих вариантів дій.
Збір даних про альтернативи.
Для вірного вибору з декількох варіантів рішень слід мати необхідну інформацію про ці варіанти. Вимоги до інформації:
повинна бути релевантною (може впливати на рішення менеджера), не повинна містити помилок та попередніх рішень.
Повинна бути своєчасною ( надана з запіздненням інформація не може вплинути на рішення).
повинна бути достовірною (залежить від кількості допущених помилок, які можуть випадковими або навмисними).
Аналіз кількісних показників с обліком якості.
Найбільш точно події описуються з використанням кількісних показників. Тоді для їх аналізу можна застосовувати математичні методи, які є найбільш об’єктивними та точними. Однак необхідно згадати й якісні показники.
Прийняття рішення.
Поведінка витрат – характер їх реагування на зміни діяльності підприємства. Види діяльності, які впливають на витрати, називаються факторами витрат. Наприклад, обсяг виробництва, в залежності від якого витрати можуть бути:
Перемінні – їх зміна пропорційна зміні обсягу виробництва.
в
и
т
р
а
т
и V
Напівперемінні
Постійні – не змінюються під дією будь-яких факторів.
Напівпостійні – змінюються східчасто і ця зміна закономірно обумовлена.
Змішані – включають постійну та перемінну частини (наприклад, плата за телефон = абонентська плата + плата за наговорений час).
3. Вплив керування на функції витрат.
Постійні витрати не змінюються автоматично зі зміною обсягу виробництва, але вони можуть змінюватись під впливом інших факторів. Наприклад: у наслідок певних управлінських рішень. З цієї точки зору постійні витрати можна поділити на:
Обов’язкові – ті витрати, які визначаються потужністю підприємства. Якщо потужність вже встановлена, то абсолютна величина витрат практично не зміниться від ступеня використання потужності. (наприклад: оренда, амортизація, страхування майна, фонд оплати офісних працівників).
Дискреційні – витрати, розмір яких встановлюється керівництвом підприємства та які не мають прямого зв’язку зі зміною поточної діяльності. (наприклад: витрати на дослідження та розробки, рекламу, підвищення кваліфікації працівників). Особливість дискреційних витрат полягає в тому, що у критичний момент величина їх може бути знижена незалежно від обсягів виробництва.