Тема 6: Керування проектами з детермінованим часом виконання робіт.

Цей метод часто використовується для планування, керування і контролю за реалізацією проектів. Прикладами таких проектів є:

• Дослідження і розробка нових продуктів і процесів.

• Будівництво будинків, споруджень і т.д.

• Ремонт великого і складного устаткування.

• Проектування і впровадження нових систем.

Цей метод дає відповіді на наступні питання:

1. скільки часу буде потрібно на виконання всього проекту;

2. у який час повинні починатися і закінчуватися окремі роботи;

3. які роботи є «критичними», тобто повинні бути виконані в точно визначене графіком час;

4. на який термін можна відкласти виконання некритичних робіт, щоб вони не вплинули на терміни виконання проекту.

Правила побудови мережної моделі.

При побудові мережної моделі використовуються суцільні стрілки, якими позначають роботи (дійсні). Пунктирні стрілки, якими позначають фіктивні роботи. Окружностями позначають події.

Дійсна робота – це якийсь процес, виконуване дія. Подія показує, що якась дія кінчена. Фіктивна робота показує, що між якимись подіями і роботами є зв'язок. Фіктивна робота не вимагає витрат часу і матеріалів.

1. Якщо кілька робіт виконуються послідовно, то це позначається так:

2. Я кщо з однієї події виходять 2 роботи, це показується так:

3. Якщо в одну подію входять 2 роботи:

4. Якщо для виконання однієї з робіт потрібний проміжний результат іншої роботи:

5. У сітковому графіку повинна бути тільки одна початкова подія (у нього не входить жодна робота) і одна кінцеве (з нього не виходить жодна робота).

6. У графіку не повинно бути замкнутих контурів.

• подія

t_ij - тривалість робіт

i та j - номер події

t_pi - ранній термін здійснення i- тієї події

t_pj - ранній термін здійснення j- тієї події

Rc - вільний резерв часу роботи

Rn – повний резерв часу роботи

t_nij - пізній термін здійснення i- того чи j- тієї події

Ri і Rj - резерв часу i- тої чи j- тої події

R^’ч - чистий резерв часу роботи I-го роду

R^”ч - чистий резерв часу роботи II-го роду

Порядок параметрів:

1. t_p = t_{p попередньої події} + t_{проставлене по максимуму всіх вхідних робіт}

2. t_п = t_{p останньої події} - t_{проставлене по мінімуму всіх вихідних робіт}

3. R = t_n + t_p

Він показує яким часом володіє подія, щоб це не відбилося на всьому комплексі.

4. R_n = t_nj - t_pi - t_ij

На скільки днів пізніше можна почати роботу чи її розтягти.

5. Виділяємо критичний шлях, тобто ту послідовність робіт і подій, що вимагає особливої уваги. Якщо відбувається затримка лежачої на критичному шляху роботи, то кінцева подія відсувається на такий же термін.

6. R_с = t_pi - t_ni - t_ij

Якщо негативне число то резерв дорівнює 0.

7. R^’_ч = t_ni - t_ni

8. R^”_ч = t_pj - t_pi - t_ij

Це той резерв, яким володіє робота, що починається якомога раніше і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога раніше і мала резерв.