7. Розрахунок ціни для збереження рівня прибутку при звуженні бази продажів.

Такий спосіб розглядає, як можна зберегти величину прибутку на рівні минулого року незважаючи на зниження обсягу продажів.

Приклад.

Торік обсяг продажів досяг 200000 одиниць. Продажна ціна – 25 грн. за одиницю. Перемінні витрати на одиницю – 15 грн., а постійні витрати – 500000 грн. у рік. За перший квартал поточного року було реалізовано 40000 одиниць по старих умовах. За прогнозом обсяг продажів за рік очікується в розмірі 150000 одиниць продукції. У результаті такого зниження обсягу продажів постійні витрати скоротяться на 80000 грн. Визначити, який повинна бути ціна для збереження прибутку на рівні минулого року.

Прибуток за минулий рік = обсяг продажів – постійні витрати – перемінні витрати.

П = 5000000 - 500000 - 15*200000 = 1500000 грн.

Очікуваний маржинальний прибуток = повні постійні витрати + П = (500000-80000) + 15000000 = 1920000 грн.

Вже отриманий маржинальний прибуток = (ціна – перемінні витрати)*обсяг =

= (25-15)* 40000 = 400000 грн.

Значить необхідно одержати маржинального прибутку 1920000 – 400000 = 1520000 грн.

Необхідний маржинальний прибуток на одиницю виробу = 1520000 / (150000-40000) = =13,82 грн.

Торік маржинальний прибуток на вироби = 25 – 15 = 10 грн.

Для збереження рівня прибутку на рівні минулого року треба або підвищити ціну на 3,82 (складе 28,82), або зменшити витрати, або і те й інше.

8. Принцип ціноутворення при внутріфірмовій передачі.

Умови децентралізації виробництва.

Ціна повинна бути однакової для всіх підрозділів, що обмінюються. Такий, як якби угоди відбувалися між незалежними бізнесменами. При цьому прибуток структурного підрозділу дорівнює отриманому їм доходу за винятком прямих і непрямих витрат. При визначенні прибутку в увагу приймається ціна внутріфірмової передачі.

9. Прийняття рішень в умовах обмежень (оптимальне використання ресурсів).

Обмеження – це фактори, що обмежують чи виробництво реалізацію продукції (попит, чисельність робочої сили, її кваліфікація). Оптимальне використання обмежених ресурсів – це рішення, спрямоване на складання виробничої програми, що забезпечить максимізацію прибутку в умовах явних обмежень.

Аналіз для прийняття таких рішень залежить від кількості обмежень. Якщо обмежень трохи, то це класична задача лінійного програмування, що зважується симплексом-методом. При наявності тільки одного обмеження аналіз базується на показнику маржинального доходу на одиницю продукції, що виражена в розмірах обмежуючого фактора.

Приклад.

Скласти виробничу програму для випуску парфумів «Шарм» і «Мімоза».

Показники	«Шарм»	«Мімоза»
Ціна за одиницю, грн.	40	60
Перемінні витрати на одиницю, грн.	30	42
Маржинальний доход на одиницю, грн.	10	18
Коефіцієнт маржинального доходу, %	25	30
Витрати часу на виробництво, одиниць/годину	1	3
Попит на виріб	9000	6000

У цьому випадку випускаємо парфумів «Шарм» 9000, «Мімоза» 6000.

Доповнимо умову: Нехай виробнича потужність буде обмежена 12000 маш./год.

Якщо додаються обмеження по виробничій потужності 12000 маш./год, то варто виходити з маржинального доходу на 1 маш./год. Для «Шарм» це буде 10:1 = 10 грн., для «Мімоза» 18:3 = 6 грн. Тому необхідно випустити якнайбільше «Шарм», а залишок потужностей завантажити «Мімоза».

При розподілі обмежених ресурсів варто мати на увазі не тільки кількісні, але і якісні показники. Наприклад, якщо підприємство не забезпечить мінімальні потреби своїх клієнтів у всіх видах чи продукції послуг, воно може утратити своїх постійних клієнтів, що у свою чергу приведе до скорочення обсягів продажів.

10. Обробляти продукт чи далі продати?

Якщо вирішують це питання то позитивним буде відповідь при підвищенні приросту прибутку. Наприклад, мед можна продати в крапці поділу виробничих витрат чи після подальшої обробки.

Показники	Вартість продажів у крапці поділу виробничих витрат	Додаткові витрати і вартість продажів
		Продажу	Витрати
Обсяг продукції	95000	120000	18000

Приріст прибутку в розмірі 7000 грн. Отже обробку варто продовжити.