Висновки до 1-го розділу

Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.

Отже, ділові стосунки спрямовані на результат, на відміну від особистих відносин. Ділові стосунки звичайно більш формальні, чим відносини особисті. З іншого боку, ефективні ділові стосунки можуть бути зроблені живими і неформальними, якщо партнери вміють користатися такою формою, таким форматом відносин.

Студентська академічна група визначається як більш-менш постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об'єднані завданням гуртової навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один з одним. Вона є одним з основних елементів навчально-виховної системи вищої школи.

Детермінантами ділових відносин в студентській академічній групі можна назвати, психологічні, особистісні та соціальні чинники.

Розділ 2. Емпіричне дослідження становлення ділових стосунків у студентських академічних групах

1. Зміст та організація дослідження

Метою експериментальної частини дослідження виступило вивчення та аналіз експериментальних даних щодо особливостей становлення ділових стосунків у студентських академічних групах та розробці психологічного супроводу задля розвитку становлення ділових стосунків у студентів академічних груп.

Експериментальне дослідження відбувалося у три етапи: 1 етап -констатація наявних психологічних особливостей ділових стосунків в академічних групах; 2 етап - розвиток ділових стосунків у студентських академічних групах; 3 етап - виявлення ефективності розвивальних впливів -контрольний експеримент.

Для реалізації основної мети дослідження на етапі констатувального експерименту були визначені такі завдання: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити комплекс методів вивчення особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах; експериментальним шляхом встановити особливості ділових стосунків в студентських академічних групах.

Пошук та добір методичного інструментарію здійснювався нами з урахуванням потреб експериментальної роботи, зокрема орієнтувалися на:

1) оптимальне вирішення завдань експериментального дослідження;

2) можливість одержати якомога більше нових різнобічних даних щодо психологічних особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах;

3) можливість здійснення якісної та кількісної обробки отриманих результатів.

• У ході дослідження особливостей ділового спілкування в студентських академічних групах нами використані: соціометричне дослідженняспілкування та взаємовідносин між дітьми, які відвідують різновікову групу нами використані: оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер); соціометричне дослідження; методика «Індекс групової згуртованості (Сішор)»; тест «Чи умієте Ви слухати?».

Дослідження проводилося у лютому 2013 року. Експериментальною базою дослідження виступив Мирогощанський аграрний коледж Рівненської області Дубенського району. Експериментальні групи І курсу відділення «Технології виробництва та переробки продукції тваринництва» Т-11 і Т-12 – 30 студентів різних за соціальним статусом, з них 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років – 10%; 16 років – 54%; 17 років – 36%.

Спостереження за вільним спілкуванням дітей в діяльності, не регламентованої вихователем, мали на меті одержати інформацію щодо загальних особливостей спілкування дошкільників у різновікових групах. Спостереження мали закритий характер (дорослий не повинен був привертати до себе уваги дітей) і проводились у різний час, за різних умов (на прогулянках, під час самостійної діяльності дітей в першу і другу половину дня), це мало дати можливість обґрунтувати не випадковість явища що вивчається.

Спостереження дозволили скласти уявлення про спілкування дітей різного віку у сукупності критеріїв: потреба дитини у різновіковому спілкуванні, емоційне ставлення дошкільника до партнера іншого віку; ініціатива дітей в процесі спілкування; прояви уваги до партнера іншого віку, чутливості до його дій.

У протоколах спостереження за досліджуваними фіксувалося: кому дитина надає переваги одноліткам чи дітям молодшим - старшим за себе; чи виявляє бажання вступати з ними у спілкування; окремо фіксувалися випадки

Дослідження проводилося на базі Мирогощанського аграрного коледжу Рівненської області Дубенського району. Під час його проведення було обстежено групу технологів -30 респондентів, різних за соціальним статусом. З низ 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років – 10%; 16 років – 54%; 17 років – 36%. Враховується часовий фактор – всі студенти опитувалися в один і той же час.

Оскільки метою нашої роботи є визначити ціннісно-нормативний зміст та поведінкові форми об’єктивації ділових відносин підлітків як особливої соціальної групи, а також проведення психологічного супроводу, була розроблена така програма:

• Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер);

• Соціометричне дослідження;

• Методика «Індекс групової згуртованості (Сішор)»;

• Анкета «Чи умієте Ви слухати?»;

• Підбір відповідної програми та її проведення.

Для отримання даних було обрано такі методики:

Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в коледжі (Ф. Фідлер)

Методика використовується для оцінки психологічної атмосфери в колективі. В основі лежить метод семантичного диференціала. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність. Надійність збільшується в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією).

У запропонованій таблиці приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у вашій групі, колективі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви поставите знак «+», тим більше виражений ця ознака у вашому колективі.

Обробка і аналіз результатів тесту.

Відповідь по кожному з 10 пунктів оцінюється зліва направо від 1 до 10 балів. Чим лівіше розташований знак «+», тим нижче бал, тим сприятливіші психологічна атмосфера в колективі, на думку відповідального. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна). На підставі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі (Додаток № 1).

Соціометричне дослідження.

Основним методом діагностики міжособистісних відносин є, безперечно, соціометрія, направлена на дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях. Сутність соціометрії зводиться до вивчення системи «симпатій» та «антипатій» між студентами, тобто до виявлення системи емоційних взаємин в групі. Це здійснюється шляхом певного вибору кожним учасником опитування з усього складу якогось підрозділу організації за заданим критерієм. Усі дані про такі вибори заносяться до особливої таблиці - соціоматриці - і подаються у вигляді особливої діаграми (соціограми). Після цього розраховуються різні соціометричні індекси — як індивідуальні, так і групові.

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

«Соціометрична зірка» - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило «зірок» у групі - 1-2.

«Бажаний» - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

«Відтиснутий» - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

«Ізольований» - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору.

«Відкинутий» - той, кого називають при відповіді на запитання: «З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?» (3-тє та 5-те запитання анкети).

Слід зазначити, що оптимальною умовою для визначення характеристик особистості є комплексний підхід. Останній може забезпечити адекватно підібрана система методів, що дає змогу всебічно оцінити особистість у всіх її проявах (Додаток № 2).