
- •Методична розробка
- •3. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
- •6. Інформаційна частина методичної розробки:
- •6.2. Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:
- •6.3. Програма самопідготовки студентів до практичного заняття:
- •6.4. Практичні навички, які закріплені за практичним заняттям, їх характеристика:
- •Методика дослідження координаторної системи
- •7. Технологічна карта практичного заняття:
- •8. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:
- •8.1. Матеріали для самоконтролю:
- •9. Література:
Методична розробка
ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Навчальна дисципліна |
НЕВРОЛОГІЯ |
Загальна неврологія |
|
Змістовний модуль № |
1 |
Тема заняття |
Мозочок. Синдроми ураження мозочка |
Курс |
ІV |
Факультет |
Медичний, педіатричний, медіко-профілактичний |
2. Актуальність теми: Мозочок є часткою екстрапірамідної системи і в той же час виконує роль центра рефлекторної координації рухів, рівноваги та м’язового тонусу. Численні зв’язки мозочка з різними відділами нервової системи зумовлює часте охоплення координаторної системи різними патологічними процесами (енцефаліти, демієлінізуючі захворювання нервової системи, черепно-мозкові травми, пухлини мозку та інші). Правильний методологічний підхід до вивчення основних закономірностей координаторної функції дає змогу лікареві визначити локалізацію патологічного процесу, поставити топічний й клінічний діагноз, своєчасно призначити необхідне лікування.
3. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:
Вміти інтерпретувати принципи будови та функціонування мозочка
Вміти інтерпретувати реалізацію координації рухів
Вміти діагностувати, диференціювати, класифікувати різні види атаксій
Вміти оцінювати симптоми ураження мозочка
Вміти визначити рівень ураження координаторної системи.
4. Мета практичного заняття: Знати анатомію та фізіологію мозочка. Опанувати методику обстеження хворих з ураженням мозочка. Знати симптоми ураження півкуль й черв’яка мозочка. Навчитися оцінювати симптоми ураження координаторної системи, навчити диференціювати різні види атаксій (мозочкової, сенситивної, вестибулярної).
Вміти визначити локалізацію патологічного вогнища.
5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
5.1. Вхідний тестовий контроль (комп’ютерний за 30-ма тестовими завданнями)
5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання для даного заняття
5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок
6. Інформаційна частина методичної розробки:
6.1. Мінімальний базовий рівень знань, необхідних для засвоєння теми:
№ з/п |
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навички |
1 |
Анатомія людини |
Описувати місце розташування мозочка, його анатомічні структури. Володіти знанням філогенезу та онтогенезу мозочка. |
2 |
Нормальна анатомія |
Знати принципи функціонування координаторної системи. Оцінити координацію рухів. |
3 |
Гістологія |
Описувати гістологічну будову мозочка. |
6.2. Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:
А. Перелік основних термінів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Черв’як, півкулі мозочка
Гангліозні клітини Пуркіньє
Зубчасте, кулясте, кірковоподібне ядра та ядро шатра
Ніжки мозочка
Статично-моторна та динамічна атаксія
Інтеційний тремор
Дисметрія, адіадохокінез
Скандована мова
Ністагм
Асинергія, симптом зворотного поштовху
Проба Ромберга, пальцева та п’ятково-колінна проби