Методична розробка

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна	НЕВРОЛОГІЯ
	Загальна неврологія
Змістовний модуль №	1
Тема заняття	Клінічна класифікація чутливості. Анатомія чутливих шляхів. Методика дослідження. Види і типи чутливих порушень
Курс	ІV
Факультет	Медичний, педіатричний, медіко-профілактичний

2. Актуальність теми: Вивчення невропатології можливе лише за умов засвоєння студентом знань з анатомії й фізіології нервової системи. Важливе значення нервової системи при фізіологічних та патологічних станах організму обґрунтував І.П. Павлов. Значне місце в розумінні вчення про регулюючу роль нервової системи належить чутливому аналізатору, який складається з рецептора, що реєструє подразнення, аферентного шляху (провідників) та коркового центру, де відбувається аналіз та синтез різних подразнень зовнішнього світу та внутрішнього середовища організму. Ураження чутливого аналізатора слід розглядати як пошкодження єдиної функціональної системи, для якої характерними є певні розлади чутливості. Водночас різний рівень уражень має певні клінічні ознаки. Лікареві необхідно орієнтуватися серед основних симптомів та синдромів ураження чутливого аналізатора для того, щоб правильно провести диференційну діагностику та своєчасно надати хворому необхідну допомогу.

Нервова система виконує дві основні функції: регулює основні фізіологічні процеси в організмі відповідно до його потреб і взаємовідносини з зовнішнім середовищем. Ці складні функції виконуються постійно з допомогою чутливої (аферентної) та рухової (еферентної) систем.

При наявності розладів чутливості важливо виявити залежність цих порушень від уражень певних утворень нервової системи. Чутливі порушення можуть виникнути при ураженні багатьох відділів центральної та периферичної нервової системи. У кожного з них існують особливості, які й зумовлюють розвиток типових чутливих синдромів.

Досліджуючи чутливість лікар повинен бути уважним, оскільки хворий не завжди може правильно проаналізувати та описати свої почуття. Своєчасне виявлення синдромів порушення чутливості дає змогу поставити топічний, а іноді і клінічний діагноз.

З порушенням чутливості у хворого мають справи не тільки невропатологи, а й лікарі інших спеціальностей. Розлади чутливості виявляються при цукровому діабеті, анеміях, пухлинах, сифілісу, сирингомієлії, тощо. Тому кожному лікарю необхідно знати симптоми ураження чутливих аналізаторів, щоб вміти своєчасно їх виявляти та надавати допомогу хворому.

3. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

• Вміти інтерпретувати принципи будови та функціонування нервової системи

• Класифікувати види чутливості і вміти їх досліджувати

• Вміти пояснювати анатомію чутливих шляхів

• Вміти діагностувати види й типи чутливих розладів

• Вміти визначити рівень ураження провідників чутливості

4. Мета практичного заняття: Відновити знання матеріалу з анатомії та фізіології нервової системи, вивчені на попередніх курсах. Знати види чутливості та методи їх дослідження. Знати клінічні особливості чутливих порушень при ураженні чутливого аналізатора на різних рівнях та вміти виявити вказані порушення й провести диференційну діагностику можливих причин виявлених чутливих розладів.