Ipconfig /renew "Підключення по локальній мережі"

Щоб скинути кеш зіставлення імен DNS при наявності неполадок у зіставленні імен, введіть:

ipconfig /flushdns

Щоб вивести код класу DHCP для всіх адаптерів з іменами, що починаються зі слова Підключення, уведіть:

Ipconfig /showclassid Підключення*

Щоб задати код класу DHCP TEST для адаптера Підключення по локальній мережі, введіть:

Ipconfig /setclassid "Підключення по локальній мережі" test

PING

За допомогою відправлення повідомлень із ехо-запитом по протоколу ICMP перевіряє з'єднання на рівні протоколу IP з іншим комп'ютером, що підтримує TCP/IP. Після кожної передачі виводиться відповідне повідомлення з ехо-відповіддю. Ping - це основна TCP/ Ip-Команда, використовувана для усунення неполадок в з'єднанні, перевірки можливості доступу й вирішення імен. Команда ping, запущена без параметрів, виводить довідку.

Синтаксис

ping [-t] [-a] [-n лічильник] [-l розмір] [-f] [-i TTL] [-v тип] [-r лічильник] [-s лічильник] [{-j список_вузлів | -k список_вузлів}] [-w інтервал] [ім'я_кінцевого_комп'ютера]

Параметри

-t Задає для команди ping відправлення повідомлень із ехо-запитом до точки призначення доти, поки команда не буде перервана. Для переривання команди й виводу статистики натисніть комбінацію CTRL-BREAK. Для переривання команди ping і виходу з неї натисніть клавіші CTRL-C. 

-a Задає вирішення зворотного імені по Ip-Адресі призначення. У випадку успішного виконання виводиться ім'я відповідного вузла. 

-nсчетчик Задає число повідомлень, що відправляються, з ехо-запитом. За замовчуванням — 4. 

-l розмір Задає довжину (у байтах) поля даних у відправлених повідомленнях з ехо-запитом. За замовчуванням — 32 байта. Максимальний розмір — 65527. 

-f Задає відправлення повідомлень із ехо-запитом із прапором «Don't Fragment» в Ip-заголовку, встановленому на 1. Повідомлення з ехо-запитом не фрагментуються маршрутизаторами на шляху до місця призначення. Цей параметр корисний для усунення проблем, що виникають із максимальним блоком даних для каналу (Maximum Transmission Unit). 

-i TTL Задає значення поля TTL в Ip-заголовку для повідомлень, що відправляються з ехо-запитом. За замовчуванням береться значення TTL, задане за замовчуванням для вузла. Для вузлів Windows XP це значення зазвичай рівне 128. Максимальне значення TTL — 255. 

-v тип Задає значення поля типу служби (TOS) в Ip-заголовку для повідомлень, що відправляються з ехо-запитом. За замовчуванням це значення рівне 0. тип — це десяткове значення від 0 до 255. -r лічильник Задає параметр запису маршруту (Record Route) в Ip-заголовку для запису шляху, по якому проходить повідомлення з ехо-запитом і відповідне йому повідомлення з ехо-відповіддю. Кожен перехід у шляху використовує параметр запису маршруту. По можливості значення лічильника задається рівним або більшим, ніж кількість переходів між джерелом і місцем призначення. Параметр лічильник має значення від 1 до 9. 

-s лічильник Вказує варіант штампа часу Інтернету (Internet Timestamp) у заголовку IP для запису часу прибуття повідомлення з луну-запитом і відповідного йому повідомлення з луну-відповіддю для кожного переходу. Параметр лічильник має значення від 1 до 4. 

-j список_вузлів Вказує для повідомлень із ехо-запитом використання параметра вільної маршрутизації в Ip-заголовку з набором проміжних точок призначення, зазначеним в списку_вузлів. При вільній маршрутизації послідовні проміжні точки призначення може бути розділено одним або декількома маршрутизаторами. Максимальне число адрес або імен у списку вузлів — 9. Список вузлів — це набір Ip-Адрес ( у точечно-десятковій нотації), розділених пробілами. 

-k список_вузлів Вказує для повідомлень із ехо-запитом використання параметра строгої маршрутизації в Ip-заголовку з набором проміжних точок призначення, зазначеним у списку_вузлів. При строгій маршрутизації наступна проміжна точка призначення повинна бути доступною прямо (вона повинна бути сусідньою в інтерфейсі маршрутизатора). Максимальне число адрес або імен у списку вузлів рівно 9. Список вузлів — це набір Ip-Адрес ( у точечно-десятковій нотації), розділених пробілами. 

-w интервал Визначає у міллісекундах час очікування одержання повідомлення з ехо-відповіддю, яке відповідає повідомленню з ехо-запитом. Якщо повідомлення з ехо-відповіддю не отримане в межах заданого інтервалу, то видається повідомлення про помилку "Request timed out". Інтервал за замовчуванням рівний 4000 (4 секунди). ім'я_кінцевого_комп'ютера Задає точку призначення, ідентифіковану Ip-Адресою або іменем вузла. 

/?Відображає довідку в командному рядку.

Примітки

• Команда ping дозволяє перевірити ім'я й Ip-Адреса комп'ютера. Якщо перевірка Ip-Адреси успішна, і перевірка імені — ні, то має місце проблема дозволу імен. У цьому випадку за допомогою запитів DNS (Domain Name System) або за допомогою методів дозволу імен Netbios перевірте, щоб ім'я комп'ютера, що задається, було дозволено в локальному файлі Hosts.

• Ця команда доступна тільки якщо у властивостях мережевого адаптера в об'єкті Мережеві підключення як компонент установлений протокол Інтернету (TCP/IP).

Приклади

Наведений нижче приклад містить результати роботи команди ping:

C:\>ping example.microsoft.com

Pinging example.microsoft.com [192.168.239.132] with 32 bytes of data:

Reply from 192.168.239.132: bytes=32 time=101ms TTL=124

Reply from 192.168.239.132: bytes=32 time=100ms TTL=124

Reply from 192.168.239.132: bytes=32 time=101ms TTL=124

Reply from 192.168.239.132: bytes=32 time=101ms TTL=124

Для відправлення повідомлення точці призначення 10.0.99.221 і зіставлення з її вузловим іменем уведіть:

ping -a 10.0.99.221

Для відправлення крапці призначення 10.0.99.221 десяти повідомлень з ехо-запитом, кожне з яких має поле даних з 1000 байт, уведіть:

ping -n 10 -l 1000 10.0.99.221

Для відправлення повідомлення точці призначення 10.0.99.221 і запису маршруту для 4 переходів уведіть:

ping -r 4 10.0.99.221

Для відправлення повідомлення точці призначення 10.0.99.221 і завдання вільної маршрутизації для точок призначення 10.12.0.1-10.29.3.1-10.1.44.1 уведіть:

ping -j 10.12.0.1 10.29.3.1 10.1.44.1 10.0.99.221

TRACERT

Визначає шлях до точки призначення за допомогою посилки в точку призначення ехо-повідомлень протоколу Control Message Protocol (ICMP) з постійним збільшенням значень строку життя (Time to Live, TTL). Виведений шлях — це список найближчих інтерфейсів маршрутизаторів, що перебувають на шляху між вузлом джерела й точкою призначення. Близький інтерфейс являють собою інтерфейс маршрутизатора, який є найближчим до вузла відправника на шляху. Запущена без параметрів, команда tracert виводить довідку.

Синтаксис

tracert [-d] [-h максимальне_число_переходів] [-j список_вузлів] [-w інтервал] [ім'я_кінцевого_комп'ютера]

Параметри

-d Запобігає спробам команди tracert вирішення Ip-Адрес проміжних маршрутизаторів в імена. Збільшує швидкість виводу результатів команди tracert. 

-h максимальне_число_переходів Задає максимальну кількість переходів на шляху при пошуку кінцевого об'єкта. Значення за замовчуванням рівно 30. 

-j список_вузлів Указує для повідомлень із ехо-запитом використання параметра вільної маршрутизації в заголовку IP з набором проміжних місць призначення, зазначених у списку_вузлів. При вільній маршрутизації успішні проміжні місця призначення можуть бути розділено одним або декількома маршрутизаторами. Максимальне число адрес або імен у списку — 9. Список_адрес представляє набір Ip-Адрес ( у точечно-десятковій нотації), розділених пробілами. 

-w інтервал Визначає в міллісекундах час очікування для одержання ехо-відповідей протоколу ICMP або Icmp-Повідомлень про витікання часу, відповідних до даного повідомлення ехо-запиту. Якщо повідомлення не отримане протягом заданого часу, виводиться зірочка (*). Таймаут за замовчуванням 4000 (4 секунди). ім'я_кінцевого_комп'ютера Задає точку призначення, зазначену Ip-Адресою або іменем вузла. 

-? Відображає довідку в командному рядку.

Примітки

• Діагностичний засіб, призначене для визначення маршруту до точки призначення за допомогою посилки в точку призначення луна-запитів протоколу Internet Control Message Protocol (ICMP) з різними значеннями строку життя (TTL, Time-To-Live). Кожен маршрутизатор, через який проходить шлях, зобов'язаний перед подальшим пересиланням пакета зменшити значення його поля TTL щонайменше на 1. Фактично, TTL — лічильник вузлів. Передбачається, що коли параметр TTL стає рівний 0, маршрутизатор посилає системі-джерелу повідомлення ICMP про витікання часу. Команда tracert визначає маршрут, посилаючи перший ехо-запит з полем TTL, рівним 1, і збільшуючи значення цього поля на одиницю для кожного наступного, що відправляється луну-пакета доти, поки кінцевий вузол не відповість або поки не буде досягнуто максимальне значення поля TTL. Максимальна кількість переходів за замовчуванням рівно 30 і може бути змінене за допомогою параметра -h. Шлях визначається з аналізу повідомлень ICMP про витікання часу, отриманих від проміжних маршрутизаторів, і це-відповідей точки призначення. Однак деякі маршрутизатори не посилають повідомлень про витікання часу для пакетів з нульовими значеннями TTL і не видні для команди tracert. У цьому випадку для переходу відображається ряд зірочок (*).

• Щоб виконати трасування маршруту, вивести значення затримки поширення по мережі й втрат пакета на кожному маршрутизаторі й вузлі в шляху, використовуйте команду pathping.

• Ця команда доступна, тільки якщо у властивостях мережевого адаптера в об'єкті Мережеві підключення як компонент установлений протокол Інтернету (TCP/IP).

Приклади

Щоб виконати трасування шляху до вузла corp7.microsoft.com, уведіть команду:

tracert corp7.microsoft.com

Щоб виконати трасування шляху до вузла corp7.microsoft.com і запобігти вирішенні кожної Ip-Адреси в ім'я, уведіть:

tracert -d corp7.microsoft.com

Щоб виконати трасування шляху до вузла corp7.microsoft.com і використовувати вузли 10.12.0.1-10.29.3.1-10.1.44.1 для вільної маршрутизації, уведіть наступну команду:

tracert -j 10.12.0.1 10.29.3.1 10.1.44.1 corp7.microsoft.com

ROUTE

Виводить на екран і змінює записи в локальній таблиці Ip-Маршрутизації. Запущена без параметрів, команда route виводить довідку.

Синтаксис

route [-f] [-p] [команда [кінцева_точка] [mask маска_мережі] [шлюз] [metric метрика]] [if інтерфейс]]

Параметри

-f Очищає таблицю маршрутизації від усіх записів, які не є вузловими маршрутами (маршрути з маскою підмережі 255.255.255.255), мережевим маршрутом замикання на себе (маршрути з кінцевою точкою 127.0.0.0 і маскою підмережі 255.0.0.0) або маршрутом багатоадресного розсилання (маршрути з кінцевою точкою 224.0.0.0 і маскою підмережі 240.0.0.0). При використанні даного параметра разом з однією з команд (таких, як add, change або delete) таблиця очищається перед виконанням команди. 

-p При використанні даного параметра з командою add зазначений маршрут додається до реєстру й використовується для ініціалізації таблиці Ip-Маршрутизації щораз при запуску протоколу TCP/IP. За замовчуванням додані маршрути не зберігаються при запуску протоколу TCP/IP. При використанні параметра з командою print виводить на екран список постійних маршрутів. Усі інші команди ігнорують цей параметр. Постійні маршрути зберігаються в реєстрі по адресу HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\Currentcontrolset\Services\Tcpip\Parameters\

Persistentroutes .

-4 В комбінації з командою print виводить інформацію лише по IP-v4, ховає перелік маршрутів по IPv6 адресах.

 команда Вказує команду, яка буде запущена на віддаленій системі. У наступній таблиці представлений список припустимих параметрів.

Команда	Призначення
Add	Додавання маршруту
change	Зміна існуючого маршруту
Delete	Видалення маршруту або маршрутів
Print	Друк маршруту або маршрутів

кінцева_точка Визначає кінцеву точку маршруту. Кінцевою точкою може бути мережева Ip-Адреса (де розряди вузла в мережевій адресі мають значення 0), Ip-Адреса маршруту до вузла, або значення 0.0.0.0 для маршруту за замовчуванням. 

mask маска_мережі Вказує маску мережі (також відомої як маска підмережі) відповідно до точки призначення. Маска мережі може бути маскою підмережі відповідної мережевій Ip-Адресі, наприклад 255.255.255.255 для маршруту до вузла або 0.0.0.0. для маршруту за замовчуванням. Якщо даний параметр пропущений, використовується маска підмережі 255.255.255.255. Кінцева точка не може бути більш точною, ніж відповідна маска підмережі. Інакше кажучи, значення розряду 1 в адресі кінцевої точки неможливе, якщо значення відповідного розряду в масці підмережі рівно 0. шлюз Указує Ip-Адресу пересилання або наступного переходу, по якій доступний набір адрес, визначену кінцевою точкою й маскою підмережі. Для локально підключених маршрутів підмережі, адреса шлюзу — це Ip-Адреса, призначена інтерфейсу, який підключений до підмережі. Для віддалених маршрутів, які доступні через один або кілька маршрутизаторів, адреса шлюзу — безпосередньо доступна Ip-Адреса найближчого маршрутизатора. 

metric метрика Задає цілочисельну метрику вартості маршруту ( у межах від 1 до 9999) для маршруту, яка використовується при виборі в таблиці маршрутизації одного з декількох маршрутів, найбільше близько відповідного до адреси призначення пакета, що пересилається. Вибирається маршрут з найменшою метрикою. Метрика відбиває кількість переходів, швидкість проходження шляху, надійність шляху, пропускну здатність шляху й засобу адміністрування. 

if інтерфейс Указує індекс інтерфейсу, через який доступна точка призначення. Для виводу списку інтерфейсів і їх відповідних індексів використовуйте команду route print. Значення індексів інтерфейсів можуть бути як десяткові, так і шістнадцяткові. Перед шістнадцятковими номерами вводиться 0х. У випадку, коли параметр if пропущений, інтерфейс визначається з адреси шлюзу. 

/? Відображає довідку в командному рядку.

Примітки

• Більші значення в стовпці metric таблиці маршрутизації — результат можливості протоколу TCP/IP автоматично визначати метрики маршрутів таблиці маршрутизації на підставі конфігурації Ip-Адреси, маски підмережі й стандартного шлюзу для кожного інтерфейсу ЛОМ. Автоматичне визначення метрики інтерфейсу, включене за замовчуванням, установлює швидкість кожного інтерфейсу й метрики маршрутів для кожного інтерфейсу так, що найшвидший інтерфейс створює маршрути з найменшою метрикою. Щоб видалити більші метрики, відключіть автоматичне визначення метрики інтерфейсу в додаткових властивостях протоколу TCP/IP для кожного підключення по локальній мережі.

• Імена можуть використовуватися для параметра кінцева_точка, якщо існує відповідний запис у файлі бази даних Networks, що перебуває в папці системний_кореневий_каталог\System32\Drivers\Etc. У параметрі шлюз можна вказувати імена доти, поки вони дозволяються в Ip-Адреси за допомогою стандартних способів дозволу вузлів, таких як запит служби DNS, використання локального файлу Hosts, що перебуває в папці системний_кореневий_каталог\system32\drivers\etc, або дозвіл імен Netbios.

• Якщо команда — print або delete, параметр шлюз опускається й використовуються подстановочные знаки для вказівки точки призначення й шлюзу. Значення кінцевої_точки може бути подстановочным значенням, яке вказується зірочкою (*). При наявності зірочки (*) або знаку питання (?) в описі кінцевої точки, вони розглядаються як підстановки, тоді друкуються або віддаляються тільки маршрути, відповідні до точки призначення. Зірочка відповідає будь-якій послідовності символів, а знак питання — будь-якому одному символу. 10.*.1, 192.168.*, 127.* і *224* є припустимими прикладами використання зірочки в якості подстановочного символу.

• При використанні неприпустимої комбінації значень кінцевої точки й маски підмережі (маски мережі) виводиться наступне повідомлення про помилку : «Маршрут: невірна маска підмережі адреси шлюзу». Помилка з'являється, коли одне або кілька значень розрядів в адресі кінцевої крапки рівно 1, а значення відповідних розрядів маски підмережі — 1. Для перевірки цього стану виразите кінцеву точку й маску підмережі у двійковому форматі. Маска підмережі у двійковому форматі складається з послідовності одиничних битов, що представляє частина мережевої адреси кінцевої крапки, і послідовності нульових битов, що позначає частина адреси вузла кінцевої точки. Перевірте наявність одиничних битов у частині адреси точки призначення, яка є адресою вузла ( як визначено маскою підмережі).

• Параметр -p підтримується в команді route тільки в операційних системах Windows NT 4.0, Windows 2000, Windows Millennium Edition і Windows XP. Цей параметр не підтримується командою route у системах Windows 95 і Windows 98.

• Ця команда доступна, тільки якщо у властивостях мережевого адаптера в об'єкті Мережеві підключення як компонент установлений протокол Інтернету (TCP/IP).

Приклади

Щоб вивести на екран увесь уміст таблиці Ip-Маршрутизації, уведіть команду:

route print

Щоб вивести на екран маршрути з таблиці Ip-Маршрутизації, які починаються з 10., уведіть команду:

route print 10.*

Щоб додати маршрут за замовчуванням з адресою стандартного шлюзу 192.168.12.1, уведіть команду:

route add 0.0.0.0 mask 0.0.0.0 192.168.12.1

Щоб додати маршрут до кінцевої крапки 10.41.0.0 з маскою підмережі 255.255.0.0 і наступною адресою переходу 10.27.0.1, уведіть команду:

route add 10.41.0.0 mask 255.255.0.0 10.27.0.1

Щоб додати постійний маршрут до кінцевої точки 10.41.0.0 з маскою підмережі 255.255.0.0 і наступною адресою переходу 10.27.0.1, уведіть команду:

route -p add 10.41.0.0 mask 255.255.0.0 10.27.0.1

Щоб додати маршрут до кінцевої точки 10.41.0.0 з маскою підмережі 255.255.0.0 і наступною адресою переходу 10.27.0.1 і метрикою вартості 7, уведіть команду:

route add 10.41.0.0 mask 255.255.0.0 10.27.0.1 metric 7

Щоб додати маршрут до кінцевої точки 10.41.0.0 з маскою підмережі 255.255.0.0 і наступною адресою переходу 10.27.0.1 і використанням індексу інтерфейсу 0х3, уведіть команду:

route add 10.41.0.0 mask 255.255.0.0 10.27.0.1 if 0x3

Щоб вилучити маршрут до кінцевої точки 10.41.0.0 з маскою підмережі 255.255.0.0, уведіть команду:

route delete 10.41.0.0 mask 255.255.0.0

Щоб вилучити всі маршрути з таблиці Ip-Маршрутизації, які починаються з 10., уведіть команду:

route delete 10.*

Щоб змінити наступна адреса переходу для маршруту з кінцевою точкою 10.41.0.0 і маскою підмережі 255.255.0.0 з 10.27.0.1 на 10.27.0.25, уведіть команду:

route change 10.41.0.0 mask 255.255.0.0 10.27.0.25

NSLOOKUP

Nslookup.exe є засобом адміністрування командного рядка, призначеним для перевірки та виправлення неполадок DNS-серверів. Цей засіб інсталюється разом із протоколом TCP/IP через панель керування. У цій статті міститься кілька порад щодо використання засобу Nslookup.exe.

Під час використання засобу Nslookup.exe потрібно зважати на таке:

• На комп'ютері, на якому запускається засіб Nslookup.exe, потрібно інсталювати протокол TCP/IP

• Потрібно вказати принаймні один DNS-сервер під час виконання команди IPCONFIG /ALL у командному рядку.

• Засіб Nslookup завжди передаватиме ім'я з поточного контексту. Якщо не вдається повністю визначити ім'я, вказане в запиті (тобто відсутня завершальна крапка), то це ім'я буде додано до імені, визначеного в поточному контексті. Наприклад, якщо ім'я домену локального комп'ютера att.com, то під час обробки запиту стосовно домену www.microsoft.com запит у першу чергу буде відправлено стосовно імені www.microsoft.com.att.com. Це відбувається, оскільки ім'я www.microsoft.com не є повністю визначеним іменем домену. Ця поведінка може відрізнятися у версіях засобу Nslookup, випущених різними розробниками. У цій статті розглядається засіб Nslookup.exe, який входить до складу Microsoft Windows NT.

• Якщо на вкладці DNS сторінки Властивості протоколу Microsoft TCP/IPвизначено список DNS-суфіксів, які використовуються для дозволу неповних імен, то розглянутий вище порядок регресування не застосовується. У такому випадку вказане користувачем у запиті ім'я додаватиметься до доменних суфіксів із вказаного списку. Щоб уникнути використання списку пошуку, завжди використовуйте повністю визначені доменні імена (тобто додавайте до імені завершальну крапку).

Існує два режими використання засобу Nslookup.exe: інтерактивний і неінтерактивний. Неінтерактивний режим є корисним, коли відповідь можна отримати у вигляді одного набору даних. Нижче наведено синтаксис, який використовується під час запуску засобу nslookup в неінтерактивному режимі: 

nslookup [-параметри] [ім'я хосту] [сервер]

Щоб запустити засіб Nslookup.exe в інтерактивному режимі, просто введіть команду nslookup у командному рядку: 

C:\> nslookup

Default Server: nameserver1.domain.com

Address: 10.0.0.1

>

Щоб ознайомитися зі списком доступних команд, виконайте в командному рядку команду help або "?". Якщо дані, введені в командному рядку, не є правильною командою засобу nslookup, то вони вважаються іменем хосту, і виконується спроба розпізнати це ім'я за допомогою сервера за промовчанням. Щоб припинити виконання команд в інтерактивному режимі, натисніть сполучення клавіш CTRL+C. Щоб завершити роботу засобу nslookup в інтерактивному режимі, введіть команду exit у командному рядку.  Нижче наведено результат виконання команди help, який містить повний перелік параметрів. 

Commands: (identifiers are shown in uppercase, [] means optional)

NAME - print info about the host/domain NAME using default

сервер

NAME1 NAME2 - as above, but use NAME2 as server

help or ? - print info on common commands

set OPTION - set an option

all - print options, current server and host

[no]debug - print debugging information

[no]d2 - print exhaustive debugging information

[no]defname - append domain name to each query

[no]recurse - ask for recursive answer to query

[no]search - use domain search list

[no]vc - always use a virtual circuit

domain=NAME - set default domain name to NAME

srchlist=N1[/N2/.../N6] - set domain to N1 and search list to N1, N2,

and so on

root=NAME - set root server to NAME

retry=X - set number of retries to X

timeout=X - set initial time-out interval to X seconds

type=X - set query type (for example, A, ANY, CNAME, MX,

NS, PTR, SOA, SRV)

querytype=X - same as type

class=X - set query class (for example, IN (Internet), ANY)

[no]msxfr - use MS fast zone transfer

ixfrver=X - current version to use in IXFR transfer request

server NAME - set default server to NAME, using current default server

lserver NAME - set default server to NAME, using initial server

finger [USER] - finger the optional NAME at the current default host

root - set current default server to the root

ls [opt] DOMAIN [> FILE] - list addresses in DOMAIN (optional: output to

FILE)

-a - list canonical names and aliases

-d - list all records

-t TYPE - list records of the given type (for example, A, CNAME,

MX, NS, PTR, and so on)

view FILE - sort an 'ls' output file and view it with pg

exit - exit the program

Можна встановити кількість різних параметрів, які використовуються засобом Nslookup.exe, за допомогою команди set у командному рядку. Щоб отримати повний перелік цих параметрів, введіть команду set all. Перелік доступних параметрів див. у результатах виконання команди set.