Лекція № 9. Планування об’ємів захисних заходів

План:

1. Методи планування оптимальних об’ємів захисних обробок.

2. Багаторічне планування потреби в засобах захисту рослин.

3. Визначення біологічної ефективності заходів, які проводяться проти шкідників.

4. Господарська ефективність, її показники.

5. Визначення економічної ефективності, одиниці її виміру.

Конспект лекції

1. Методи планування оптимальних об’ємів захисних обробок

Раціональне планування об'ємів захисних обробок є важливим елементом організації профілактичного захисту рослин. Розрізняють два види планування об'ємів захисних обробок: поточне, розраховане на рік або сезон, і багаторічне, що обґрунтовує потреби в засобах захисту рослин на п'ять і більше років. Обидва види планування спираються на відповідні прогнози розповсюдження і розвитку шкідливих організмів — річні, сезонні і багаторічні.

Під поточним плануванням об'ємів захисних обробок мають на увазі обгрунтування їх на найближчий рік або сезон з урахуванням стратегії, що склалася, і тактики захисту рослин, технології проведення окремих заходів. Провідним принципом планування захисних заходів служить облік їх економічної і екологічної доцільності. У зв'язку з цим методика поточного планування об'ємів захисних обробок залежить від характеру динаміки розповсюдження і економічного значення окремих видів або їх комплексів. За цими показниками всі найголовніші шкідливі види підрозділяються на 3 групи.

Перша група — це види, шкідливість яких виявляється в комплексній дії на культуру в окремі фази її розвитку і формування урожаю. У деякі роки значення конкретних видів може істотно мінятися, але шкідливість всього комплексу зберігається на такому високому рівні, що потрібне щорічне проведення профілактичних захисних заходів по певній системі.

Друга група — це форми з відносно стійкою шкідливістю. Інтенсивність шкоди таких форм по роках може змінюватися, але не знижується нижче за економічний поріг шкідливості.

Третя група — це види, розповсюдження і шкідливість яких істотно змінюються по роках, то опускаючись на більшій частині ареалу нижче за економічний поріг шкідливості, то перевищуючи його майже повсюдно.

До першої групи відносяться комплекси шкідливих видів плодових і овочевих культур, виноградної лози, зернобобових культур і бобових багаторічних трав, хвороби окремих культур, профілактична боротьба з якими стає обов'язковою умовою отримання урожаю (сажкові хвороби злаків, гоммоз бавовника, пліснявіння насіння і хвороби проростков кукурудзи, комплекс хвороб посадкових бульб картоплі і хвороб льону).

Проти всіх перерахованих шкідливих форм склалися науково обґрунтовані системи профілактичних і захисних заходів. Об'єм необхідних обробок і витрат визначається для кожного регіону по прийнятій системі, а потім підсумовується.

На цю групу доводиться близько 60 % об'єму захисних обробок, що проводяться на вегетуючих посівах і в насадженнях. Крім того, сюди входять всі передпосівні обробки насінневого і посадкового матеріалу. Планування профілактичних і захисних заходів проти цієї групи шкідливих організмів практично виключає прорахунки за наявності потрібної інформації.

До д р у г о ї г р у п и віднесені ховрахи, дротяники, комплекс сисних шкідників на бавовнику, льонові блішки, фітофтороз на картоплі і помідорах, колорадський жук в зоні стійкої шкідливості і ін. Планування об'ємів захисних обробок проти шкідливих об'єктів даної групи ґрунтується на обліку площі, належній обробці, і кратності обробок. Так, проти ховрахів і дротяників планують одноразову обробку на площах, де виявлена щільність вище за економічний поріг шкідливості.

До третьої групи відносять мишоподібних гризунів, саранових, лучного і стеблового метеликів, підгризаючих і листогризучих совок, шкідливу черепашку, сіру зернову совку, хлібну жужелицю, п’явицю, злакових мух, блішок, злакових попелиць, довгоносиків і блішок, що ушкоджують цукровий буряк, інших шкідників цукрового буряка (бурякова крихітка, листова попелиця, щитоноска, бурякова мінуюча муха), хвороби цукрового буряка. Всього на цю групу відноситься до 30 % від загального об'єму планованих обробок по вегетуючих рослинах. Для планування об'єму захисних обробок проти шкідливих об'єктів третьої групи важливо враховувати прогноз очікуваного розповсюдження і розвитку їх популяцій в окремих регіонах наступного року.

Для об'єктів, високочутливих до змін середовища, захисні обробки, що плануються з річною завчасністю, указують в максимальному і мінімальному об'ємах. Перший розрахований на сприятливі умови майбутньої зими і весни, другий — на несприятливі. Після зимівлі і з урахуванням характеру весни уточнюють необхідний об'єм захисних обробок.

Є група шкідливих видів, масове розмноження яких відбувається рідко. До їх числа відносять карадрину, совку-гамму, лучну, конюшинну і люцернову совок, капустяну міль. За розповсюдженням цієї групи шкідників ведуть систематичні спостереження. Зазвичай при появі вогнищ підвищеної чисельності одночасно в різних зонах країни в прогнозі наступного року указують на можливість розмноження даного вигляду.