5. Оцінка комплексного впливу шкідливих організмів на формування урожаю

При сучасній технології вирощування культур виникає необхідність комплексної оцінки можливих втрат врожайності від всіх шкідливих видів (включаючи бур'яни) на кожному етапі формування урожаю. Захист культури починається із забезпечення необхідної густоти сходів в оптимальні терміни. На посівах кукурудзи в цей період головними шкідливими об'єктами стали хвороби насіння і проростків та ґрунтові шкідники. Потенційні втрати, які здатні викликати хвороби насіння і проростків, можуть скласти не менше 50% урожаю. Їх запобігання, що включає передпосівне протруювання насіння і збільшення густоти висіву (до 6—10 кг додатково висіяного зерна на 1 га), складає приблизно 0,2—0,3 % від вартості потенційних втрат врожайності.

Ґрунтові шкідники можуть викликати масове випадання сходів на всій площі посіву або локальне в залежності від характеру їх розселення. Навіть при локальних пошкодженнях, що викликають в загальному випадання близько 30% рослин, виникає необхідність пересіву. Але і при пересіві урожайність знижується, так як рослини розвиваються в менш сприятливі строки і в повній мірі не попереджають зрідження нових сходів. Ґрунтові шкідники можуть знизити врожай кукурудзи на 30-40%, але лише при високій їх чисельності.

Шкідливість листогризучих шкідників виявляється локально і не щорічно. Вона визначається не тільки їх чисельністю, але і рядом екологічних чинників. Крім того, рослини кукурудзи володіють значними компенсаційними можливостями при втраті частини листя, особливо при оптимальному агрофоні. Тому шкідливість цієї групи шкідників має порівняно обмежений вплив на формування урожаю. Окупність витрат на боротьбу з листогризучими шкідниками порівняно невелика, вона зазвичай одноразова або дещо більше.

Шкідливість сисних шкідників посівів кукурудзи, виявляється більш постійно і на дещо більшій площі. Їх вплив на формування урожаю залежить від часу заселення посівів, чисельності шкідників, агрофону, екологічної обстановки.

У результаті комплексної оцінки впливу шкідливих організмів на формування урожаю складається система захисту рослин. У ній враховують наступні положення: 1) вплив найголовніших шкідливих видів на формування урожаю; 2) рентабельні захисні заходи, що вводяться в технологію вирощування культури і направлені на запобігання втратам урожаю; 3) необхідна інформація (про стан шкідливих і корисних видів, посівів, що захищаються.

Рекомендована література:

1. Кулєшов А. В. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: навчальний посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. В. Кулєшов, М. О. Білик. – Харків : Еспада, 2008. С. 32-220.

2. Поляков И. Я. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур с практикумом. / И. Я. Поляков, М. П. Персов, В. А. Смирнов. Л. : Колос, 1984. – 318 с.

3. Фітосанітарний моніторинг : посібник. для студ. агрон. спец. вищ. закл. / [М. М. Доля, Й. Т. Покозій, Р. М. Мамчур та ін.]; за ред. М. М. Долі та Й. Т. Покозія. – К.: ДОД ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2004. – 291 с.

4. Білик М. О. Практикум з фітосанітарного моніторингу та прогнозу /М. О. Білик, А. В. Кулєшов. Харків: Харківський НАУ, 2006. – 228 с.

6. Білик М. О. Прогноз розвитку хвороб і шкідників сільськогосподарських культур: Практикум /М. О. Білик, А. В. Кулєшов. Харків: Харківський ДАУ, 2001. – 124 с.

7. Викторов Г. А. Проблемы динамики и численности насекомых. / Викторов Г. А. – М.: Наука, 1967. – 181 с.

8. Добровольський Б. В. Фенофазы насекомых. / Добровольський Б. В.  М.: Высшая школа, 1969.  216 с.

9. Драховская М. Прогноз в защите растений. / Драховская М.  М.: Сельхозиздат, 1964.  216 с.

10. Подольский А. С. Фенологический прогноз. / Подольский А. С. – М.: Колос, 1974.  284 с.

11. Поляков И. Я. Прогноз развития вредителей сельскохозяйственных растений. / Поляков И. Я.  Л.: Колос, 1975.  234 с.

12. Чумаков А. Е. Научные основы прогнозирования болезней растений. /Чумаков А. Е.  М.: Колос, 1973.  168 с.