Розділ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТІЛЕСНОГО «ОБРАЗУ Я» ТА ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ.

2.1 Характеристика вибірки та обраних методів дослідження

Дослідження було проведене у серпні та вересні 2013 року, в ДОТ «Атлантус» АР Крим, усі досліджувані були ознайомлені з метою та темою роботи, приймали участь на добровільній основі. Вибірку склали 47 осіб, з них 27 дівчат, середній вік яких 17 років, та 20 юнаків, середній вік яких 18 років.

Дослідження спрямоване на діагностику взаємозв’язку тілесного «образу Я» дівчат і юнаків та на характеристики, які на нашу думку обумовлюють його, а саме: тип харчової поведінки, рівень тривожності, рівень нейротизму, мотиви корекції ваги, відношення до свого тіла, ситуативна оцінка свого тіла, уявний ідеал тіла своєї статті. Для цього ми обрали наступні методики :

- Опитувальник харчової поведінки (модифікація і адаптація В.І.Шебанова)Призначений для визначення типу харчової поведінки особистості. Містить 3 шкали: обмежувальної , емоціогенної і ектернальної харчової поведінки. Високі бали за шкалами свідчать про переважання даного типу харчової поведінки (субклінічного розладу). Середні показники (або нижче середніх величин) – свідчать про нормальну харчову поведінку[28].

- Методика діагностика мотивації корекції ваги (модифікація і адаптація В.І.Шебанова) - призначена для виявлення актуальних мотивів корекції ваги особистості . Залежно від віку досліджуваних містить від 12 до 16 мотивів , з яких вибираються 5 найбільш актуальних і ранжуються в порядку спадання значущості.[28]

- Шкали реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера Ю.Л. Ханіна - спрямовані на діагностику реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності[17].

- Методика «Автопортрет» (методика «Намалюй людину») (модифікація О.С. Романової); - призначена для виявлення афективно-естетичного ставлення досліджуваного до власної зовнішності. Інтерпретація тесту, запропонована О.С. Романовою дає змогу виявити відношення людини до своєї зовнішності, та є відображенням Я особистості. У методиці виділені групи зображень, завдяки яким можливо провести певну кількісну обробку методики [17].

- Семантичний диференціал Ч. Осгуда (модифікація Р.В Моляко);

Дає можливість визначити самооцінку Я-фізичного. Методика включала 20 пар полярних прикметників. Тобто якість та її антонім були 1 шкалою. У нашому дослідженні ми спиралися на 5 шкал, які найбільше розкривали самооцінку тілесного «образу Я», а також співставлення самооцінки реального тілесного «образу Я» з уявленнями людини про ідеальну зов­нішність (чоловіка чи жінки)[17].

- Кольоровий тест незадоволеності власним тілом О.Вулей та С.Роллом, (модифікації Р.В Моляко), - невербальна методика, призначена для оцінки рівня задоволеності (незадоволеності) своїм тілом. Містить в себі 3 шкали в кожну з яких входить певний набір частин тіла які досліджуваному потрібно оцінити за 5 бальною шкалою[17].

- Особистісний опитувальник Г.Айзенка (PEN) – а саме шкала нейротизму - стабільності, оскільки показники саме по цій шкалі є важливими при деформаціях тілесного «образу Я». Додатково вико­ристовувалась шкала неправди[17].