10. Проблеми розвитку мережевого суспільства та мережених спільнот.

Mережеві комунікації як новий комунікацій-

ний вид в останні роки набуває дедалі біль-

шої популярності у середовищі різновікових ко -

ристувачів новітніми інформаційно-комунікацій-

ними засобами. Як наслідок, представники різних

наукових напрямів, зокрема соціологи, психологи,

журналістикознавці, філософи активно дослід-

жують взаємозв’язки в цих віртуальних інфра-

структурах, а також дискутують про можливі варі-

анти розвитку інтерактивного спілкування канала-

ми новітніх технологій. Мережеве суспільство як

імовірний варіант розвитку соціальних відносин

втілює основні положення реалізації мережевої

комунікації. Все зазначене формулює актуаль-

ність нашої статті.

Мета розвідки полягає у з’ясуванні зв’язків

між мережевою комунікацією та теоретичним

обґрунтуванням мережевого суспільства, у вста-

новленні місця і ролі мережевої комунікації в

структурі мережевого суспільства.

Відповідно до мети визначаємо такі завдання:

дослідити теорії «електронного суспільства»

Маршалла Маклюена та «мережевого суспіль-

ства» Мануеля Кастельса;

дослідити вчення про мережеве суспільство;

з’ясувати когнітивно-змістові відносини мереже-

вої комунікації в теорії мережевого суспільства.

Об’єктом нашого дослідження є мережеве сус-

пільство, а також мережеві комунікації.

Предметом цієї статті є теорії і концепції мере-

жевого та електронного суспільства Мануеля

Кастельса, Маршалла Маклюена та ін.

Протягом останніх 50—60 років відбувається актив-

ний дискурс, пов’язаний зі зміною визначальних

характеристик сучасного суспільного устрою та його

переорієнтацією від матеріальних носіїв до інформа-

ційних пріоритетів та домінанти знань у побудові

соціальної інфраструктури. Як наслідок осмислення

цього процесу низка західних науковців почали про-

понувати різні теоретичні концепції шляхів розвитку

людства у найближчому майбутньому.

Велика кількість теорій взяла за основу еконо-

мічні складники, оскільки відбувається сутнісна

зміна понять виробництва та накопичення матері-

альних благ. Представниками цієї школи є Джон

Гелбрейт, Владислав Іноземцев, Едвард Демінг,

Дон Тапскотт, Джордж Сорос та інші.

Другою популярною науковою гілкою є розви-

ток теорій постмодерну при побудові нового сус-

пільства, ідеї якого формували Жан Бодріяр з

його «симулякрами» і «симуляціями», згодом роз-

вивали Жан Деррід, Умберто Еко, Реймонд

Курцвейл та ін. Бачення цієї школи характеризу-

ється часом надмірним утопічним прогностичним

трактуванням майбутнього, розмежуванням і злит-

тям світу віртуального, чи гіперреального, з

реальністю, рівноправністю елементів тексту, що

спричиняють мовні ігри та ігри розуму. При цьому

настає нова фаза детермінованих культурних від-

носин, в яких людина і людські потреби виходять

на перший план.

У різноманітті теорій і трактувань імовірних

шляхів розвитку людства в найближчому та

подальшому майбутньому окрему групу станов-

лять погляди на соціальний устрій як форму

мережевого чи електронного суспільства з домі-

нантою в ньому засобів масової інформації,

інформаційних та мобільних технологій, інтерне-

ту, теоретиками яких є Мануель Кастельс та

Маршалл Маклюен.

Розглядати теорію мережевих комунікацій без

вивчення ідей Маршала Маклюена є недоцільно.

Автор таких робіт, як «Галактика Гутенберга»,

«Розуміння медіа: продовження людини», «Війна і

мир у глобальному селі» запропонував власні куль-

турологічні концепції та розвинув концепцію кому-

нікаційних технологій, засадничих для розвитку

сучасного масового суспільства — епохи глобальної

комунікації на базі комп’ютерних (цифрових, дид-

житальних) технологій.

Відповідно до бачення М. Маклюена, технології

комунікації є фундаментальним чинником при фор-

муванні будь-якої соціально-економічної сис теми. У

«Галактиці Гутенберга» досліджено історичні етапи

становлення слова як явища комунікації, починаю-

чи від усного письма і до сучасних інформаційно-

комунікаційних засобів. Друкар ський верстат у

цьому циклі розглядається як головна кардинальна

зміна комунікаційної стратегії: «Друк, з його уніфі-

кованістю, відтворюваністю та безмежними можли-

востями, може подарувати нове життя і славу будь-

чому. Увесь світ опинивсь у полоні тупості з його

тупими інтересами.