
- •Поняття інформаційного суспільства. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.
- •«Цифрова нервова система». Історія виникнення терміну «інформаційне суспільство».
- •Україна і глобальне інформаційне суспільство.
- •Поняття інформаційних і комп’ютерних технологій та їх класифікація. Можливості сучасних інформаційних технологій.
- •Історія виникнення та розвитку інформаційних технологій.
- •Соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства.
- •Проблема адаптації людини до нових технологічних рішень.
- •Соціальна роль інформаційно-комунікаційних технологій. «Інформаційний спосіб життя». Е-економіка.
- •Інформаційне суспільство, держава і ми: можливості, обов’язки, права, перспективи. Інформатизація адміністративної діяльності, всесвітній досвід.
- •Проблеми розвитку мережевого суспільства та мережених спільнот.
- •Регламентація діяльності в мережі на державному рівні, захист прав користувачів.
- •Поняття про Веб 2.0. Класифікація веб-ресурсів, що відносять до Веб 2.0.
- •Організація соціальних мереж на базі ресурсів Веб 2.0.
- •Технології Вікі-Вікі. Організація соціальних мереж на базі Вікі-Вікі. Мережа Вікі-портал кдпу.
- •Автоматизована системи керування проектами (аскп). Поняття аскп. Складові аскп. Служба Projects Manager.
- •Сервіси Google. Засоби для календарно-мережного планування. Огляд засобів календарного планування, їх можливості. Служба Google Календар.
- •Сервіси Google. Засоби для організації комунікацій.
- •Використання для організації комунікацій соціальних мереж для професіоналів. Соціальна мережа для перекладачів.
«Цифрова нервова система». Історія виникнення терміну «інформаційне суспільство».
Вперше в достатньо чіткому вигляді ідея інформаційного суспільства була сформульована наприкінці 60-х - початку 70-х років XX ст. Винахід самого терміна "інформаційне суспільство" приписується Ю.Хаяші, професорові Токійського технологічного інституту. Японський уряд уже тоді вважав дуже важливим для країни, зокрема для її економіки, з'ясування перспективи поширення комп'ютерних технологій. Тож доповіді з цієї проблеми готували одразу кілька груп дослідників. Проте наголос на економічних наслідках зумовив певну обмеженість і прикладний характер продукту роботи японських учених.
"Інформаційне суспільство" так і залишилося б просто японською локальною моделлю розвитку, якби паралельно в таборі її економічних суперників - американців не з'явилася ще одна концепція нового суспільства. Це був постіндустріалізм соціолога Деніела Белла.
Цей термін він запропонував ще 1962 р. А в 1974 р. з'явилася його основна праця - "Прихід постіндустріального суспільства". За Бел-лом, нове, постіндустріальне суспільство ґрунтується на теоретичному знанні, яке є його визначальним принципом, джерелом інновації та формування політики. В економіці це призводить до поступового занепаду виробництва товарів як основної форми економічної діяльності й заміни його виробництвом послуг. З'являється новий, домінуючий клас - клас професіоналів. У всіх сферах - економічній, політичній і соціальній - основний вплив на прийняття рішень чинять нові інтелектуальні технології і новий інтелектуальний клас.
І в 70-ті роки XX ст. відбувається конвергенція цих двох ідеологій, що виникли майже одночасно. Продукт схрещення ідей Хаяші та Белла залишив за собою назву та прикладну частину від винаходу японської команди технологів та економістів. Але решту - власне ідеологію, соціальний, психологічний, культурний аспекти, все те, що і становило основу майбутньої цивілізації третьої хвилі, - він взяв від соціологічного підходу Белла. Ідеологія постіндустріалізму мала досить солідну теоретичну основу й універсалістську орієнтацію для виконання функції фундаментальної соціальної концепції.
Інформаційне суспільство - соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво й використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З. Бжезінський, О. Белл, О. Тоффлер.
Відомим є визначення, яке називають Гейтсовою "цифровою нервовою системою". Білл Гейтс визначає її як суму персональних комп'ютерів, засобів електронної пошти та підключення до мережі Інтернет. Вимога така, що основні складові частини мають бути стандартними і спільними для урядових структур, громадян і комерційних підприємств, аби уможливити глобальну інтеграцію локальних місцевих або національних мереж. Тому "цифрова нервова система" може виступати одним зі складників інформаційного суспільства. Як бачимо, одностайної думки щодо назви немає.