4. Санітарна обробка людей.

В залежності від обстановки, що склалася внаслідок конкретної надзвичайної ситуації, санітарна обробка може проводитись частково або в повному обсязі.

Часткова санітарна обробка полягає у виведенні та знешкодженні РР, ОР і БЗ, що потрапили на відкриті ділянки шкіри, одягу, взуття, засоби індивідуального захисту.

Вона проводиться відразу після зараження ОР, а при зараженні РР – протягом першої години безпосередньо в зоні зараження.

Особовий склад формувань, який діє в зонах радіоактивного зараження, з завчасно одягнутими ЗІЗ органів дихання і шкіри часткову санобробку не проводить до виходу із зони. Якщо люди знаходяться в зоні радіоактивного зараження без ЗІЗ, то необхідно провести часткову санобробку і потім надягти ЗІЗ. При цьому часткову санобробку (ЧСО) обличчя, шиї, рук проводять обмиванням водою. Радіоактивний пил з одежі усувають обмітанням або витрушуванням.

Після виходу із зони радіоактивного зараження необхідно провести ЧСО. Для цього спочатку, не стягуючи протигазу, знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх або протирають ганчір’ям, змоченим водою (дезактивуючим розчином). Потім обмивають чистою водою відкриті ділянки тіла, лицьову частину протигазу і знімають протигаз. Після цього миють обличчя чистою водою, прополіскують водою рот і горло. Якщо води обмаль, то відкриті ділянки тіла і лицьову частину протигазу протирають зволоженими водою тампонами.

Взимку знезараження одежі, взуття можна проводити незараженим снігом. При заражені краплями отрути необхідно обробити відкриті ділянки шкіри, заражені ділянки одягу, взуття і лицьової частини протигазу рідиною з пакету ІПП-8.

При потраплянні ОР на шкіру негайно тампоном, змоченим рідиною з флакону, протерти відкриті ділянки шкіри (руки, шию) і лицьову частину протигазу ззовні, потім протерти рукави одягу і комір в місцях прилягання до тіла. Змоченим тампоном необхідно обробити ті ділянки одягу, де видно краплі ОР.

При одночасному зараженні РР, ОР і біологічними засобами в першу чергу знезаражують ОР, які потрапили на шкіряні покриви і одяг, а потім вживаються заходи, передбачені при заражені РР і БЗ. При відсутності пакету ІПП-8 для ЧСО необхідно застосувати воду і мило.

Повна санітарна обробка.

Повна санітарна обробка (ПСО) полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою з обов"язковою заміною білизни і верхнього одягу.

Повній санобробці підлягають:

• громадяни, у яких після ЧСО зараження РР вище допустимих значень (20 мр/год на тілі людини);

• все населення, що знаходиться в районі безпосереднього зараження краплями або аерозолями ОР, або у осередку бактеріологічного ураження;

• особовий склад формувань ЦО, що проводить роботи на теріторії, яка заражена РР, ОР, БЗ.

ПСО проводиться на санітарно-обмивальних станціях, які створюються на базі лазень, санпропускників, душових павільйонів, і на пунктах спеціальної обробки (ПуСО). Вони розгортаються підрозділами ЦО на обмивальних майданчиках, які обладнуються в польових умовах при допомозі дегазаційно-душових машин (ДДМ). Повну санобробку необхідно проводити не пізніше 2-3 години після зараження. В зв’язку з цим санітарно-обмивальні пункти необхідно розгортати якомога ближче до місць виходу населення і формувань ЦО із зони масового ураження.

На ПуСО перед входом в приміщення для роздягання знімаються засоби захисту шкіри і кладуться у відведене місце. Потім входять в приміщення для роздягання, де послідовно знімають одяг. Протигаз не знімається, одежа і взуття зв"язуються у вузол, до якого прикріплюється жетон і здається обслуговуючому персоналу для обробки. При вході в омивальне приміщення людям видається мило і мочалка, руки і шия обмиваються 2 %-ним розчином монохлораміну, а потім знімається протигаз і проходять в обмивальне приміщення, де миються під душовою сіткою. Після цього в приміщенні для одягання отримується чиста білизна і знезаражений одяг, а також здані документи, цінності і протигази. Миття під душовими сітками однієї зміни не повинно перевищувати 15 хв. За цей час наступна зміна повинна роздягнутися і бути готовою до входу в обмивальне приміщення.

Люди, які пройшли санобробку, із одягального приміщення направляються в район збору. При відсутності ДДУ для ПСО можуть використовуватись лазні, місцеві санітарні приміщення, а влітку незаражені річки, водойми. При проведенні ПСО у водоймищі поблизу неї обладнується майданчик, брудна половина якого розташовується за течією води, нижче чистої.

Одночасно з повною санобробкою населення проводиться і знезараження одягу, взуття та засобів індивідуального захисту на станціях знезараження одягу або на майданчиках знезараження одягу. Занадто заражений РР або ОР одяг та взуття замінюється чистим.

При повній санобробці обов’язково проводиться контроль зараження до обробки і після неї.

Завершальна частина

Зростання ролі цивільної оборони в сучасному суспільстві, висока ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, складність ліквідації їх наслідків та виконання рятувальних робіт сумісно з іншими воєнізованими формуваннями, специфічність функціонування авіапідприємств, особливості підготовки і ведення робіт по знезараженню потребують їх глибокого вивчення. Знання можливостей формувань ЦО в цілому дозволить майбутнім керівникам приймати в короткі строки близькі до оптимальних рішення, ставити завдання в залежності від конкретних умов обстановки та відповідно до призначення формувань, здійснювати необхідні заходи щодо запобігання значних втрат при надзвичайних ситуаціях.

Доцент кафедри безпеки життєдіяльності

кандидат технічних наук

доцент Г.М. ВЛАСЕНКО

“30” серпня 2012 року.