5. Поняття місцевого і територіального громадського самоврядування.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування «є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України» (ст. 140). Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» йому притаманні такі особливості:

• місцеве самоврядування діє в порядку і межах, визначених верховною владою;

• його органи дотримуються визначеного законодавством розмежування сфер повноважень;

• для здійснення своєї діяльності органи місцевого самоврядування використовують власні джерела фінансування;

• органи місцевого самоврядування формуються за принципом виборності.

Кожна ланка місцевого самоврядування в Україні має визначені законом повноваження, у межах яких вона діє самостійно. У разі незаконного втручання державних органів у їхню діяльність, вони мають право на захист своїх прав у суді. Разом із цим, якщо рішення органів місцевого самоврядування не відповідають законам України, вони призупиняються із одночасним зверненням до суду. Завдяки поєднанню форм прямої (безпосередньої) і представницької демократії відбувається зв'язок між громадянами, територіальними громадами й посадовцями місцевого самоврядування. Це сприяє створенню умов для вирішення питань місцевого значення в інтересах територіальних громад.

6. Поняття, види і функції засобів масової інформації.

Засоби масової інформації — це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.

ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіо продукція).

Ознаки ЗМІ:

• публічність, тобто необмежене коло користувачів,

• наявність спеціальних технічних приладів, апаратури;

• непостійний кількісний склад аудиторії, змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомленням або статті.

Три підсистеми ЗМІ: преса, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної кількості каналів — окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах).

Функції ЗМІ:

1. Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.

2. Організаторська — у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як «четвертої влади» в суспільстві.

3. Ідеологічна (соціально-орієнтаційна), пов'язана з прагненням здійснювати глибокий вплив на світоглядні основи та ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів.

4. Культурно-освітня, яка полягає в тому, щоб, будучи одним з інститутів культури суспільства й беручи участь у пропаганді та поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи всебічному розвитку людини.

5. Рекламно-довідкова, пов'язана із задоволенням запитів у зв'язку зі світом захоплень різних верств аудиторії (сад, город, туризм, колекціонування, шахи).

6. Рекреативна (розваги, зняття напруги, отримання задоволення).

У кожній з цих сфер ЗМІ виконують свої соціальні ролі: виробничо-економічну регулювальну, духовно-ідеологічну, інформаційно-комунікативну.

Так, в економічній галузі вона стає елементом системи виробництва, набуває якості товару. У соціальному вимірі головним є збір, накопичення, зберігання, переробка та розповсюдження інформації. У духовній сфері преса виконує пізнавальну, освітню, виховну функції, властиві всім ідеологічним інститутам.

Генеральним суб'єктом по відношенню до журналістики є суспільство.