- •Змістовий модуль 1. Загальні основи педагогіки
- •1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Предмет та основні категорії педагогіки. Завдання педагогіки.
- •3. Система педагогічних наук, зв’язки педагогіки з іншими науками.
- •4. Напрями, течії зарубіжної педагогіки.
- •1. Методика науково-педагогічного дослідження.
- •2. Методи науково-педагогічного дослідження та їх характеристика.
- •3. Етапи педагогічного дослідження.
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування.
- •2. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •3. Роль спадковості, середовища й діяльності в розвитку особистості.
- •4. Роль активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
- •5. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика та врахування в навчально-виховному процесі.
- •Змістовий модуль 2. Теорія освіти
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •5. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки. Основні етапи розвитку дидактики.
- •2. Категорії дидактики.
- •3. Взаємозв’язок дидактики та методик викладання окремих предметів.
- •4. Актуальні проблеми дидактики.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •6. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Особливості навчання та його рушійні сили. Методологічні основи процесу навчання.
- •2. Основні функції та компоненти процесу навчання.
- •3. Структура процесу навчання.
- •4. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •5. Види навчання.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •5. Педагогика /в.А.Сластенин, и.Ф.Исаев и др. – м., 1997.
- •1. Закономірності навчання.
- •2. Характеристика принципів навчання та шляхи їх реалізації у сучасній школі.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •1. Поняття «методи навчання», «прийоми навчання», «засоби навчання». Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •2. Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •3. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчальної діяльності учнів.
- •4. Характеристика методів контролю та самоконтролю у навчанні.
- •5. Проблема оптимального вибору методів навчання.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Розвиток форм організації навчання. Класно-урочна система навчання, її переваги і недоліки.
- •2. Типологія та структура уроку. Тематичне і поурочне планування.
- •3. Характеристика нетрадиційних уроків. Шляхи підвищення ефективності уроку.
- •Змістовий модуль 3. Теорія виховання
- •1. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили.
- •2. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.
- •3. Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації.
- •4. Перевиховання, його сутність, функції, етапи, принципи реалізації.
- •5. Сутність і особливості національного виховання.
- •Тема 5, Суть процесу виховання
- •6. Результати та підвищення ефективності процесу виховання.
- •1. Основні закономірності процесу виховання.
- •2. Характеристика принципів виховання і шляхи їх реалізації у виховному процесі.
- •Поняття про методи, засоби та прийоми виховання.
- •2. Методи формування свідомості особистості
- •3. Методи формування досвіду суспільної поведінки та діяльності
- •4. Методи стимулювання поведінки та діяльності вихованців
- •5. Методи контролю та аналізу ефективності виховного процесу
- •Методи самовиховання
- •Генетико-моделюючий метод виховання
- •6. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання
- •Поняття про дитячий колектив. Сутність, ознаки, функції, структура і типи колективу .
- •2. Динаміка та етапи розвитку колективу. Закони розвитку колективу.
- •Органи учнівського самоврядування
- •5. Шляхи згуртування дитячого колективу. Колективні творчі справи.
- •6. Вплив колективу на особистість дитини.
- •1. Завдання, обов’язки і функції класного керівника.
- •2. Зміст, форми і методи виховної роботи.
- •3. Планування роботи класного керівника.
- •Змістовий модуль 4. Школознавство Лекція 15. Система освіти в Україні.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Структура освіти. Органи освіти: їх функції та структура.
- •2. Управління освітою: принципи, методи та функції.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя. Завдання, зміст та функції методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи та їх характеристика.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Обов’язки директора школи та його заступників.
- •2. Річний план роботи школи.
- •3. Зміст, види та методи внутрішкільного контролю.
Органи учнівського самоврядування
Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування — самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:
Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.
Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натость виникає інша тимчасова структура для нової справи.
Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9—15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним.
Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік (у вересні — для визначення завдань на новий навчальний рік, у травні – для звіту виконавчого органу та його перевиборів). Напередодні проведення звітно-виборних зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов’язків членів виконавчого органу.
Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначає учнівський колектив залежно від обсягу запланованої діяльності та кількості комісій. Кількість комісій залежить від специфіки напрямів діяльності школи, особливостей структури, досвіду і традицій, рівня теоретично-методологічної та практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням.
Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об’єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.
Комісії виконавчого органу спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності учнів, реалізацію їх прав і обов’язків. Члени комісії є відповідальними за певний напрям роботи класу. Виконавчий орган проводить засідання один раз на місяць, комісії — раз на два тижні. Свою роботу виконавчий орган планує на рік або півріччя орієнтовно за такими розділами:
Вступ (короткий аналіз роботи за попередній рік, завдання на новий).
Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів, планування навчання активу з окремих питань, організація відкритості в роботі).
Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.
Робота комісій (секторів).
У плані роботи враховують обов’язкові справи, в організації яких участь виконавчого органу об’єктивно необхідна (День знань, робота з благоустрою пришкільної території, налагодження чергування у школі та класах, підготовка до проведення канікул тощо).
Під час організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи клубів, творчих об’єднань тощо).
Колективним органом самоврядування в класі є збори колективу класу — впливовий чинник зміцнення дисципліни учнів, виховання в них моральних якостей. На зборах класного колективу обговорюють актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка культурно-масового заходу, випуск журналу, підсумки навчання за чверть, семестр, рік та н..), визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми. Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.
Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.
Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема керівництва школи. Розбіжності між адміністрацією та учнівським самоврядуванням виникають внаслідок неправильної організації педагогічного керівництва, коли немає взаємодії між педагогічним та учнівським колективами для досягнення мети.
Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи.
За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.