Тема 5, Суть процесу виховання

поведінки, саморегуляції разом з прагненням до організації і регуляції діяльності поведінки інших людей, проявом активної позиції.

Основними показниками рівня вихованості школяра є: а) зовнішній вигляд;

культура поведінки у школі і за її межами; б) громадська активність; в) самостійність у всіх видах діяльності; г) сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості; д) ставлення до навчання, інтерес до знань і усвідомлення їх ролі в своєму розвитку; е) прилучення до національної та світової культури, мистецтва, літератури; є) фізичне здоров'я, потяг до занять фізичною культурою і спортом; ж) працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

Оцінити рівень вихованості особистості можна і за її ставленням до оточуючої дійсності: а) ставлення до суспільства: патріотизм, суспільна дисципліна, громадська активність, працьовитість, відповідальність, солідарність, відданість справі; б) ставлення до інших людей: повага їх гідності, піклування, терпеливість; в) ставлення до себе: гідність, самокритичність, самоконтроль, ініціатива, оптимізм; г) ставлення до культури: повага до культурних цінностей, контакти з діячами культури, розуміння прекрасного; д) ставлення до природи: повага до всіх форм життя, милування природою, примноження її багатства і раціональне його використання; е) ставлення до моральних цінностей: демократизм, гуманізм, повага до волі.

6. Результати та підвищення ефективності процесу виховання.

Шляхи підвищення ефективності процесу виховання:

1. Подолання формалізму у виховній роботі школи шляхом уникнення безсистемності у виховній роботі та подолання заорганізованості учнів безліччю безцільних заходів.

2. Вдосконалення процесу виховання шляхом: а) організації в школі виховних центрів; б) органічного поєднання завдань, що вирішують школи, з потребами середовища; в) створення в школі морально-психологічної атмосфери поваги до знань; г) підбору раціонального змісту виховання відповідно до мети виховання і рівня вихованості колективу; д) розумного співвідношення інформаційних методів виховного впливу на учнів і залучення їх до різних видів діяльності; е) своєчасного проведення виховних заходів, акцентування уваги на профілактику негативних явищ в учнівському середовищі; є) використання різноманітних форм і методів виховного впливу, які імпонують віку учнів; ж) підвищення емоційної насиченості виховних заходів; з) подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів; й) створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти й самовиховання.

Народна педагогіка про критерії вихованості: "Оцінюй людину за її вчинки", "На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить", "Говорить вздовж, а живе впоперек".

Народна педагогіка про самовиховання: "Не лінись рано вставати та замолоду більше знати", "Поки не впріти, доти не вміти", "Людей питай, а свій розум май", "Хто рано встає, тому Бог дає".

Лекція 10. Закономірності та принципи виховання.

Мета: ознайомити студентів з поняттями «закономірності виховання», «принципи виховання», навчити знаходити оптимальні підходи до вирішення педагогічних ситуацій.

Література:

1. Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу //Поч.школа. – 1998. - № 2.- С. 2 – 6.

2. Бех І. Виховання особистості. – К.: Либідь, 2004. – 678 с.

3. Волкова Н.П. Педагогіка . –Київ. – Академія. – 2001. – С. 196 – 201.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1996. – С. 353 – 359.

5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – Київ, 2007. – 300 с.

План

1. Основні закономірності процесу виховання.

2. Характеристика принципів виховання і шляхи їх реалізації у виховному процесі.