- •Змістовий модуль 1. Загальні основи педагогіки
- •1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Предмет та основні категорії педагогіки. Завдання педагогіки.
- •3. Система педагогічних наук, зв’язки педагогіки з іншими науками.
- •4. Напрями, течії зарубіжної педагогіки.
- •1. Методика науково-педагогічного дослідження.
- •2. Методи науково-педагогічного дослідження та їх характеристика.
- •3. Етапи педагогічного дослідження.
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування.
- •2. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •3. Роль спадковості, середовища й діяльності в розвитку особистості.
- •4. Роль активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
- •5. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика та врахування в навчально-виховному процесі.
- •Змістовий модуль 2. Теорія освіти
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •5. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки. Основні етапи розвитку дидактики.
- •2. Категорії дидактики.
- •3. Взаємозв’язок дидактики та методик викладання окремих предметів.
- •4. Актуальні проблеми дидактики.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •6. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Особливості навчання та його рушійні сили. Методологічні основи процесу навчання.
- •2. Основні функції та компоненти процесу навчання.
- •3. Структура процесу навчання.
- •4. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •5. Види навчання.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •5. Педагогика /в.А.Сластенин, и.Ф.Исаев и др. – м., 1997.
- •1. Закономірності навчання.
- •2. Характеристика принципів навчання та шляхи їх реалізації у сучасній школі.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •1. Поняття «методи навчання», «прийоми навчання», «засоби навчання». Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •2. Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •3. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчальної діяльності учнів.
- •4. Характеристика методів контролю та самоконтролю у навчанні.
- •5. Проблема оптимального вибору методів навчання.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Розвиток форм організації навчання. Класно-урочна система навчання, її переваги і недоліки.
- •2. Типологія та структура уроку. Тематичне і поурочне планування.
- •3. Характеристика нетрадиційних уроків. Шляхи підвищення ефективності уроку.
- •Змістовий модуль 3. Теорія виховання
- •1. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили.
- •2. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.
- •3. Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації.
- •4. Перевиховання, його сутність, функції, етапи, принципи реалізації.
- •5. Сутність і особливості національного виховання.
- •Тема 5, Суть процесу виховання
- •6. Результати та підвищення ефективності процесу виховання.
- •1. Основні закономірності процесу виховання.
- •2. Характеристика принципів виховання і шляхи їх реалізації у виховному процесі.
- •Поняття про методи, засоби та прийоми виховання.
- •2. Методи формування свідомості особистості
- •3. Методи формування досвіду суспільної поведінки та діяльності
- •4. Методи стимулювання поведінки та діяльності вихованців
- •5. Методи контролю та аналізу ефективності виховного процесу
- •Методи самовиховання
- •Генетико-моделюючий метод виховання
- •6. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання
- •Поняття про дитячий колектив. Сутність, ознаки, функції, структура і типи колективу .
- •2. Динаміка та етапи розвитку колективу. Закони розвитку колективу.
- •Органи учнівського самоврядування
- •5. Шляхи згуртування дитячого колективу. Колективні творчі справи.
- •6. Вплив колективу на особистість дитини.
- •1. Завдання, обов’язки і функції класного керівника.
- •2. Зміст, форми і методи виховної роботи.
- •3. Планування роботи класного керівника.
- •Змістовий модуль 4. Школознавство Лекція 15. Система освіти в Україні.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Структура освіти. Органи освіти: їх функції та структура.
- •2. Управління освітою: принципи, методи та функції.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя. Завдання, зміст та функції методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи та їх характеристика.
- •1. Волкова н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – к.: «Академія», 2001 –576 с.
- •4. Фіцула м.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів освіти. – к.: “Академія”, 2001. – 528 с.
- •1. Обов’язки директора школи та його заступників.
- •2. Річний план роботи школи.
- •3. Зміст, види та методи внутрішкільного контролю.
4. Роль активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
Діяльність — важлива форма прояву активного ставлення людини до оточуючої дійсності.
На анатомо-фізіологічний, психічний і соціальний розвиток особистості впливають такі види діяльності: ігрова, навчальна, трудова, спортивна, художня і
громадська.
Спілкування— один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. Залежно від характеристик партнерів спілкування може бути різних видів: особистість — особистість, особистість — група, особистість
— колектив, група — група, група — колектив. За змістом воно може бути —
ділове (формальне) і особисте (неформальне).
Важливою умовою розвитку і формування особистості є прояв нею активності в цьому процесі. Активність може проявлятись у таких напрямках: у рухах, у пізнанні оточуючої дійсності, в спілкуванні, у впливі на оточення, у впливі на саму себе. Останній вид активності називають самовихованням.
Самовиховання — систематична і свідома діяльність людини, спрямована на вироблення і вдосконалення своїх позитивних якостей і подолання негативних.
Об'єкт виховання — індивід або група людей, на розум, емоції і волю яких здійснюється цілеспрямований виховний вплив.
Суб'єкт виховання — індивід або група людей, які здійснюють цілеспрямований виховний вплив на особу або колектив з метою формування в них певних якостей.
5. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика та врахування в навчально-виховному процесі.
Вікова періодизація (класифікація) — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками. На практиці користуються емпіричною класифікацією, яка склалася в ході розвитку школи і дошкільних закладів.
В педагогіці шкільний вік поділяють на: молодший шкільний вік — від 6-7 до 11-12 років, середній шкільний вік (підлітковий) — від 12 до 15 років, старший шкільний вік (юнацький) —від 15 до 18 років.
Границі вікових періодів відносно рухливі, тому що природний фонд дітей і виховний вплив на них різні.
Кожній віковій групі характерні певні анатомо-фізіологічні. психічні та соціальні властивості, які називаються віковими особливостями. Молодший шкільний вік. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодшого школяра в основному проходить у процесі навчання. Пам'ять у молодших школярів наочно-образна. Мислення розвивається у них від емоційно-образного до образно-логічного.
Підлітковий вік. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Статеве дозрівання не є визначальним для особистості підлітка, але вносить нові переживання і думки в їх життя. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам'яті. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії.
Юнацький вік. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам'ять старшокласника характеризується зрілістю. Мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мова збагачується науковими термінами, стає виразною і точною. Вперше старшокласники переживають почуття кохання. У них стають стійкими професійні інтереси. Прагнення до самовиховання стає рисою У кожній віковій групі є значні індивідуальні відмінності, які визначаються природними задатками, різними життєвими умовами і вихованням дитини. Ці особливості називаються індивідуальними.
Акселерація — випередження середньофізичних і психофізіологічних констант дитини чи підлітка з оптимальними.1
Реградація — значне відставання розвитку дитини від цих констант.
Маркосян А.А. розглядає кілька гіпотез щодо виникнення явища акселерації:
Геліогенна теорія: вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток. Акселерація охоплює і північні райони, хоч там діти менше перебувають на сонці. Це стосується міських і сільських дітей.
Теорія гетерозії: вплив на розвиток дитини міжнаціональних шлюбів, що призводить до значних змін, і як наслідок — акселерація.
Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення до них сільського населення, що призводить до прискорення сексуального розвитку, інтелектуалізації, а це в свою чергу прискорює ріст і визрівання організму.
Нітрітивна теорія: акселерація розглядається як результат поліпшення і вітамінізація харчування.
Теорія опромінювання: поширення рентгенівських пристроїв, атомна енергетика, проведення випробувань ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання, але в таких дозах, які стимулюють поділ клітин.
Ретрація, тобто відставання в розвитку дитини, може бути наслідком: пияцтва чи алкоголізму батьків, народження дітей в більш пізньому віці, спадкової хвороби одного з батьків. Такі діти є відсталими не тільки фізіологічне, а й в інтелектуальному відношенні.