32. Нещільнокущові злаки це:

1. ті трави, у яких стебла після цвітіння утворюють 1-2 вузли кущення, зв’язані з основним стебло підземним пагоном. Добре відростають вони на високородючих, з добрим водно-повітряним режимом нещільних ґрунтах.

2. трави, що стійкі проти ущільнення ґрунту, менш вимогливі до його родючості, урожайні лише на родючих ґрунтах або при внесенні добрив. Їх вузол кущення знаходиться на глибині 3-5 см від поверхні ґрунту, утворює розлогий кущ у якого бічні стебла відходять під кутом до центрального.

3. багаторічні трави, що дуже поширені на природних кормових угіддях. Це менш продуктивні трави, які у природному дерновому процесі замінюють іншу групу подібно до того, як нещільнокущові замінюють кореневищні злаки. Вузол кущення широкий, знаходиться на поверхні ґрунту і утворює кущ, у якого всі стебла відростають паралельно до центрального.

33. Щільнокущові злаки це:

1. ті трави, у яких стебла після цвітіння утворюють 1-2 вузли кущення, зв’язані з основним стебло підземним пагоном. Добре відростають вони на високородючих, з добрим водно-повітряним режимом нещільних ґрунтах.

2. трави, що стійкі проти ущільнення ґрунту, менш вимогливі до його родючості, урожайні лише на родючих ґрунтах або при внесенні добрив. Їх вузол кущення знаходиться на глибині 3-5 см від поверхні ґрунту, утворює розлогий кущ у якого бічні стебла відходять під кутом до центрального.

3. багаторічні трави, що дуже поширені на природних кормових угіддях. Це менш продуктивні трави, які у природному дерновому процесі замінюють іншу групу подібно до того, як нещільнокущові замінюють кореневищні злаки. Вузол кущення широкий, знаходиться на поверхні ґрунту і утворює кущ, у якого всі стебла відростають паралельно до центрального.

34. Кореневищні злаки це:

1. пирій повзучий, стоколос безостий і прямий, мітлиця біла, очеретянка

2. багаторічні - тимофіївка лучна, грястиця збірна, костриця лучна і тростинна, райграс високий і багатоукісний, пирій безкореневищний, житняки та ін., з однорічних - райграс однорічний, суданська трава, пайза, могар, чумиза

3. ковила, костриця овеча і борозенчаста, біловус, щучник дернистий, мітлиця собача

35. Нещільнокущові злаки це:

1. пирій повзучий, стоколос безостий і прямий, мітлиця біла, очеретянка

2. багаторічні - тимофіївка лучна, грястиця збірна, костриця лучна і тростинна, райграс високий і багатоукісний, пирій безкореневищний, житняки та ін., з однорічних - райграс однорічний, суданська трава, пайза, могар, чумиза

3. ковила, костриця овеча і борозенчаста, біловус, щучник дернистий, мітлиця собача

36. Щільнокущові злаки це:

1. пирій повзучий, стоколос безостий і прямий, мітлиця біла, очеретянка

2. багаторічні - тимофіївка лучна, грястиця збірна, костриця лучна і тростинна, райграс високий і багатоукісний, пирій безкореневищний, житняки та ін., з однорічних - райграс однорічний, суданська трава, пайза, могар, чумиза

3. ковила, костриця овеча і борозенчаста, біловус, щучник дернистий, мітлиця собача

37. Верхові злаки це:

1. грястиця збірна, райграс високий і багатоукісний, костриця лучна і тростинна, пирій повзучий і безкореневищний, люцерна посівна, конюшина лучна, суданська трава, могар, еспарцет посівний, закавказький, піщаний, буркун

2. житняки, окремі екотипи люцерни жовтої, лядвенець рогатий, конюшина рожева, чина лучна, мишачий горошок, конюшина багряна, окремі екотипи шабдару

3. костриця червона, тонконіг лучний, болотний, цибулинний, щучник дернистий, костриця овеча, люцерна хмелевидна, конюшини біла, підземна

38. Напівверхові злаки це:

1. грястиця збірна, райграс високий і багатоукісний, костриця лучна і тростинна, пирій повзучий і безкореневищний, люцерна посівна, конюшина лучна, суданська трава, могар, еспарцет посівний, закавказький, піщаний, буркун

2. житняки, окремі екотипи люцерни жовтої, лядвенець рогатий, конюшина рожева, грястиця збірна, чина лучна, мишачий горошок, конюшина багряна, окремі екотипи шабдару

3. костриця червона, тонконіг лучний, болотний, цибулинний, щучник дернистий, костриця овеча, люцерна хмелевидна, конюшини біла, підземна

39. Низові злаки це:

1. грястиця збірна, райграс високий і багатоукісний, костриця лучна і тростинна, пирій повзучий і безкореневищний, люцерна посівна, конюшина лучна, суданська трава, могар, еспарцет посівний, закавказький, піщаний, буркун

2. житняки, окремі екотипи люцерни жовтої, лядвенець рогатий, конюшина рожева, чина лучна, мишачий горошок, конюшина багряна, окремі екотипи шабдару

3. костриця червона, тонконіг лучний, болотний, цибулинний, щучник дернистий, костриця овеча, люцерна хмелевидна, конюшини біла, підземна

37. Верхові злаки це:

1. рослини висотою більше 80 см, добре облистнені по всій висоті генеративних стебел, сінокосні трави

2. рослини висотою 60-80 см, облистненість їх середня, сінокосно-пасовищного використання

3. рослини висотою до 60 см, основна маса листя розміщується біля основи стебел, низький травостій, належать до рослин пасовищного використання

38. Напівверхові злаки це:

1. рослини висотою більше 80 см, добре облистнені по всій висоті генеративних стебел, сінокосні трави

2. рослини висотою 60-80 см, облистненість їх середня, сінокосно-пасовищного використання

3. рослини висотою до 60 см, основна маса листя розміщується біля основи стебел, низький травостій, належать до рослин пасовищного використання

39. Низові злаки це:

1. рослини висотою більше 80 см, добре облистнені по всій висоті генеративних стебел, сінокосні трави

2. рослини висотою 60-80 см, облистненість їх середня, сінокосно-пасовищного використання

3. рослини висотою до 60 см, основна маса листя розміщується біля основи стебел, низький травостій, належать до рослин пасовищного використання

40. Крупноволотеві тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

41. Дрібноволотеві тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

42. Султанні або колосоволотеві тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

43. Колосові з нещільним складним колосом тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

44. Колосові з щільним складним колосом тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

45. Волотеві з специфічною волоттю тонконогові трави це:

1. костриця лучна, червона і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий

2. тонконоги, мітлиця біла і звичайна

3. тимофіївка лучна, лисохвіст лучний

4. пирій повзучий і без кореневищний, райграси пасовищний і багатоквітковий

5. житняки сибірський, гребеневидний

6. грястиця збірна, райграс високий

46. Кормова культура з тривалістю життя до 4 років є:

1. однорічною

2. дворічною

3. малорічною

4. середньорічною

5. багаторічною

47. Кормова культура з тривалістю життя 5-7 років є:

1. однорічною

2. дворічною

3. малорічною

4. середньорічною

5. багаторічною

48. Кормова культура з тривалістю життя понад 7 років є:

1. однорічною

2. дворічною

3. малорічною

4. середньорічною

5. багаторічною

49. Корм це:

1. їжа тварин і домашньої худоби; продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, які містять у засвоюваній і нешкідливій для тварин формі органічні і мінеральні поживні речовини не впливають негативно на здоров’я тварин та якість одержуваної продукції

2. продукт тваринного, рослинного, мікробіологічного та хімічного походження, у тому числі готовий корм та комбікорм, що використовується для годівлі тварин самостійно або в суміші, містить поживні речовини у засвоюваній формі і не справляє негативного впливу на здоров'я тварин

3. високоякісний, висококонцентрований комбікорм з усіма необхідними тварині мікро- і макроелементами.

50. За походженням корми поділяють на:

1. рослинні, тваринні, комбікорми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добавки, харчові відходи

2. зелену масу, силос, сіно, сінаж, трав’яну січку

3. білки, вуглеводи, жири

51. Концентровані корми містять:

1. в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води

2. в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19 % клітковини і 40 % води

3. не більше ніж 22 % води і понад 19 % клітковини: сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав’яне борошно та інші відходи рослинництва з високим умістом клітковини і гілковий корм

4. понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв’язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі

5. залишки промислової переробки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в технологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані: свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки