
- •3. Кормова площа - це:
- •2. Площі посівів зернофуражних культур ‒ основного джерела концентрованих (концентратних) кормів.
- •4. Предметом кормовиробництва, як наукової дисципліни є:
- •5. Головні завдання дисципліни це:
- •7. Мезофіти це рослини:
- •12. Кількість днів, протягом яких витримують затоплення, рослини середньозаплавних луків:
- •13 Кількість днів, протягом яких витримують затоплення, рослини довгозаплавних луків:
- •14. Рослини довгого дня це :
- •15. Рослини короткого дня це :
- •22. Випрівання травостоїв:
- •23. Вимокання травостоїв:
- •2. Відбувається внаслідок підвищення температури, танення снігу і нагромадження талих вод у знижених місцях мікрорельєфу. Такі рослини нерідко випадають навіть при подальшому зникненні води.
- •24. Випирання травостоїв:
- •32. Нещільнокущові злаки це:
- •33. Щільнокущові злаки це:
- •52. Об’ємисті корми містять:
- •2. В 1 кг менше ніж 0,65 к. Од., більш як 19 % клітковини і 40 % води
- •53. Сухі (грубі) корми містять:
- •54. Вологі соковиті корми містять:
- •4. Понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв’язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі
- •55. Вологі водянисті корми містять:
- •56. Корми рослинного походження – це:
- •57. Корми тваринного походження – це:
- •58. Залишки технічних виробництв – це:
- •3. Меляса, барда, пивна дробина, залишкові пивні дріжджі
- •59. Кормові добавки – це:
- •60. Концентровані корми – це:
- •61. Грубі корми - це:
- •62. Соковиті корми - це:
- •88. Луківництво або лучне кормовиробництво - це:
- •5. Сухі, соковиті та концентровані.
- •93. Кормові добавки- це:
- •114. Абсолютні суходоли
- •2. Займають горби та верхні частини схилів. У травостоях переважають біловус, костриця овеча, мітлиці та різнотрав'я. Вони низькопродуктивні, влітку часто вигорають та погано відростають
- •115. Нормальні суходоли
- •116. Суходоли надмірного зволоження
- •117. Заплавні луки
- •121. Вологі заплавні - це луки, що:
- •122. Заболочені заплавні луки - це луки, що:
- •123. Справжні луки
- •124. Остепнені луки
- •125. Пустищні луки
- •3. Займають 3-5 % площі. Поширені на бідних дерново-підзолистих ґрунтах заплав річок Полісся. Слід докорінно поліпшувати
- •126. Болотисті луки
- •127. Торф’янисті луки
- •5. Займають 15-20 % площі. Поширений щучник, моління, мітлиця собача, осоки, різнотрав’я. Урожай низькоякісного сіна 20-30 ц/га. Потребують корінного покращення
- •128. Низинні луки
- •214. Групи рослини по силосуємості:
- •215. Цукровий мінімум – це кількість цукру у сировині, необхідна для нагромадження молочної кислоти у кількості, яка б забезпечувала зміщення рН за відповідної буферності сировини:
- •216. Показники якості силосу у відповідності до стандарту:
- •224. Для максимального збереження поживних речовин (особливо каротину) період між скошуванням та висушуванням на авм не повинен бути більшим ніж:
- •225. Для виготовлення кормів штучного сушіння обов’язковим є рівномірне подрібнення маси трави до частин довжиною (у см):
- •226. Оптимальна кінцева вологість корму у відповідності до стандарту:
- •227. Маса 1 м3 (у кг):
- •228. Показники якості трав’яного борошна у відповідності до стандарту:
22. Випрівання травостоїв:
1. спостерігається в разі значних снігопадів на незамерзлий ґрунт або який розмерзся. Рослини при цьому продовжують вегетувати, але у них відбувається голодний обмін, спостерігаються втрати цукру. При підвищенні температури у травостої розвиваються плісені.
2. відбувається внаслідок підвищення температури, танення снігу і нагромадження талих вод у знижених місцях мікрорельєфу. Такі рослини нерідко випадають навіть при подальшому зникненні води.
3. це вихід кореневої шийки і вузлів кущіння трав на поверхню ґрунту внаслідок зміни температури у зимово-весняний період. При цьому відбувається розрив кореневої системи рослин і вони підсихають. Проти випирання ефективне коткування (торф'яні ґрунти коткують до і після сівби).
23. Вимокання травостоїв:
1. спостерігається в разі значних снігопадів на незамерзлий ґрунт або який розмерзся. Рослини при цьому продовжують вегетувати, але у них відбувається голодний обмін, спостерігаються втрати цукру. При підвищенні температури у травостої розвиваються плісені.
2. Відбувається внаслідок підвищення температури, танення снігу і нагромадження талих вод у знижених місцях мікрорельєфу. Такі рослини нерідко випадають навіть при подальшому зникненні води.
3. це вихід кореневої шийки і вузлів кущіння трав на поверхню ґрунту внаслідок зміни температури у зимово-весняний період. При цьому відбувається розрив кореневої системи рослин і вони підсихають. Проти випирання ефективне коткування (торф'яні ґрунти коткують до і після сівби).
24. Випирання травостоїв:
1. спостерігається в разі значних снігопадів на незамерзлий ґрунт або який розмерзся. Рослини при цьому продовжують вегетувати, але у них відбувається голодний обмін, спостерігаються втрати цукру. При підвищенні температури у травостої розвиваються плісені.
2. відбувається внаслідок підвищення температури, танення снігу і нагромадження талих вод у знижених місцях мікрорельєфу. Такі рослини нерідко випадають навіть при подальшому зникненні води.
3. це вихід кореневої шийки і вузлів кущіння трав на поверхню ґрунту внаслідок зміни температури у зимово-весняний період. При цьому відбувається розрив кореневої системи рослин і вони підсихають. Проти випирання ефективне коткування (торф'яні ґрунти коткують до і після сівби).
25. До еутрофів належить:
1. одно- і багаторічні рослини, що добре ростуть на багатих чорноземних ґрунтах: кукурудза, суданська трава, люцерна, пирій, костриця тростинна, стоколос безостий, грястиця збірна, гарбузи, кормові кавуни, борщівник, сильфія пронизанолиста, амарант, топінамбур, сорго; з різнотрав'я — полин, яглиця, спориш, цикорій, подорожник, коноплі дикі, таволга та ін.
2. більшість злакових і бобових багаторічних трав — тимофіївка лучна, костриця лучна, конюшина лучна (червона) і біла, тонконіг лучний, пажитниця багаторічна та ін.
3. бобові однорічні — озиму (мохнату) вику, сераделу, люпин, буркун, із злакових — біловус, мітлицю звичайну та ін.
26. До мезотрофів належать:
1. одно- і багаторічні рослини, що добре ростуть на багатих чорноземних ґрунтах: кукурудза, суданська трава, люцерна, пирій, костриця тростинна, стоколос безостий, грястиця збірна, гарбузи, кормові кавуни, борщівник, сильфія пронизанолиста, амарант, топінамбур, сорго; з різнотрав'я — полин, яглиця, спориш, цикорій, подорожник, коноплі дикі, таволга та ін.
2. більшість злакових і бобових багаторічних трав — тимофіївка лучна, костриця лучна, конюшина лучна (червона) і біла, тонконіг лучний, пажитниця багаторічна та ін.
3. бобові однорічні — озиму (мохнату) вику, сераделу, люпин, буркун, із злакових — біловус, мітлицю звичайну та ін.
27. До оліготрофів належать:
1. одно- і багаторічні рослини, що добре ростуть на багатих чорноземних ґрунтах: кукурудза, суданська трава, люцерна, пирій, костриця тростинна, стоколос безостий, грястиця збірна, гарбузи, кормові кавуни, борщівник, сильфія пронизанолиста, амарант, топінамбур, сорго; з різнотрав'я — полин, яглиця, спориш, цикорій, подорожник, коноплі дикі, таволга та ін.
2. більшість злакових і бобових багаторічних трав — тимофіївка лучна, костриця лучна, конюшина лучна (червона) і біла, тонконіг лучний, пажитниця багаторічна та ін.
3. бобові однорічні — озиму (мохнату) вику, сераделу, люпин, буркун, із злакових — біловус, мітлицю звичайну та ін.
28. До автотрофних належать рослини:
1. що тісно взаємодіють з ґрунтовими мікроорганізмами, які живуть у ризосфері кореневих систем.
2. вегетують у симбіозі з грибом мікоризою.
3. що характеризуються симбіозом азотфіксуючих бульбочкових бактерій з кореневою системою
29. Мікотрофні рослини це:
1. що тісно взаємодіють з ґрунтовими мікроорганізмами, які живуть у ризосфері кореневих систем.
2. вегетують у симбіозі з грибом мікоризою.
3. що характеризуються симбіозом азотфіксуючих бульбочкових бактерій з кореневою системою
30. Бактеріотрофні рослини це:
1. що тісно взаємодіють з ґрунтовими мікроорганізмами, які живуть у ризосфері кореневих систем.
2. вегетують у симбіозі з грибом мікоризою.
3. що характеризуються симбіозом азотфіксуючих бульбочкових бактерій з кореневою системою
31. Кореневищні злаки це:
1. ті трави, у яких стебла після цвітіння утворюють 1-2 вузли кущення, зв’язані з основним стебло підземним пагоном. Добре відростають вони на високородючих, з добрим водно-повітряним режимом нещільних ґрунтах.
2. трави, що стійкі проти ущільнення ґрунту, менш вимогливі до його родючості, урожайні лише на родючих ґрунтах або при внесенні добрив. Їх вузол кущення знаходиться на глибині 3-5 см від поверхні ґрунту, утворює розлогий кущ у якого бічні стебла відходять під кутом до центрального.
3. багаторічні трави, що дуже поширені на природних кормових угіддях. Це менш продуктивні трави, які у природному дерновому процесі замінюють іншу групу подібно до того, як нещільнокущові замінюють кореневищні злаки. Вузол кущення широкий, знаходиться на поверхні ґрунту і утворює кущ, у якого всі стебла відростають паралельно до центрального.