
- •3. Кормова площа - це:
- •2. Площі посівів зернофуражних культур ‒ основного джерела концентрованих (концентратних) кормів.
- •4. Предметом кормовиробництва, як наукової дисципліни є:
- •5. Головні завдання дисципліни це:
- •7. Мезофіти це рослини:
- •12. Кількість днів, протягом яких витримують затоплення, рослини середньозаплавних луків:
- •13 Кількість днів, протягом яких витримують затоплення, рослини довгозаплавних луків:
- •14. Рослини довгого дня це :
- •15. Рослини короткого дня це :
- •22. Випрівання травостоїв:
- •23. Вимокання травостоїв:
- •2. Відбувається внаслідок підвищення температури, танення снігу і нагромадження талих вод у знижених місцях мікрорельєфу. Такі рослини нерідко випадають навіть при подальшому зникненні води.
- •24. Випирання травостоїв:
- •32. Нещільнокущові злаки це:
- •33. Щільнокущові злаки це:
- •52. Об’ємисті корми містять:
- •2. В 1 кг менше ніж 0,65 к. Од., більш як 19 % клітковини і 40 % води
- •53. Сухі (грубі) корми містять:
- •54. Вологі соковиті корми містять:
- •4. Понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв’язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі
- •55. Вологі водянисті корми містять:
- •56. Корми рослинного походження – це:
- •57. Корми тваринного походження – це:
- •58. Залишки технічних виробництв – це:
- •3. Меляса, барда, пивна дробина, залишкові пивні дріжджі
- •59. Кормові добавки – це:
- •60. Концентровані корми – це:
- •61. Грубі корми - це:
- •62. Соковиті корми - це:
- •88. Луківництво або лучне кормовиробництво - це:
- •5. Сухі, соковиті та концентровані.
- •93. Кормові добавки- це:
- •114. Абсолютні суходоли
- •2. Займають горби та верхні частини схилів. У травостоях переважають біловус, костриця овеча, мітлиці та різнотрав'я. Вони низькопродуктивні, влітку часто вигорають та погано відростають
- •115. Нормальні суходоли
- •116. Суходоли надмірного зволоження
- •117. Заплавні луки
- •121. Вологі заплавні - це луки, що:
- •122. Заболочені заплавні луки - це луки, що:
- •123. Справжні луки
- •124. Остепнені луки
- •125. Пустищні луки
- •3. Займають 3-5 % площі. Поширені на бідних дерново-підзолистих ґрунтах заплав річок Полісся. Слід докорінно поліпшувати
- •126. Болотисті луки
- •127. Торф’янисті луки
- •5. Займають 15-20 % площі. Поширений щучник, моління, мітлиця собача, осоки, різнотрав’я. Урожай низькоякісного сіна 20-30 ц/га. Потребують корінного покращення
- •128. Низинні луки
- •214. Групи рослини по силосуємості:
- •215. Цукровий мінімум – це кількість цукру у сировині, необхідна для нагромадження молочної кислоти у кількості, яка б забезпечувала зміщення рН за відповідної буферності сировини:
- •216. Показники якості силосу у відповідності до стандарту:
- •224. Для максимального збереження поживних речовин (особливо каротину) період між скошуванням та висушуванням на авм не повинен бути більшим ніж:
- •225. Для виготовлення кормів штучного сушіння обов’язковим є рівномірне подрібнення маси трави до частин довжиною (у см):
- •226. Оптимальна кінцева вологість корму у відповідності до стандарту:
- •227. Маса 1 м3 (у кг):
- •228. Показники якості трав’яного борошна у відповідності до стандарту:
121. Вологі заплавні - це луки, що:
1. заливаються водою на короткий період. Ґрунтові води залягають на глибині до двох метрів і влітку часто пересихають. Переважають ґрунти дернові та опідзолені. Більшість їх на півночі України. Урожайність сіна 8-15 ц/га. Господарська цінність невисока
2. затоплюються й збагачуються мулом. Ґрунти дернові, супіщані, суглинкові. Води залягають на глибині 0,5-1,5 м. Урожай сіна 20-30 ц/га. Отримують два укоси тонконогу лучного, мітлиці білої, лисохвосту лучного, щучника, костриці червоної, конюшини білої, щавлю, жовтеців
3. надмірно зволожені. Рівень води наприкінці літа - 50-70 см. Порослі осотом, очеретом, інколи тонконогом болотним, очеретянкою, лепешняком. Багато отруйних та шкідливих рослин. Урожайність сіна до 20 ц/га
4. займають до 40 % загальної площі луків. Розташовуються на середньо високому рельєфі заплави. Домінують такі трави: куничник наземний, лисохвіст лучний, мітлиця біла, костриця червона, гребінник звичайний, трясучка середня. Потребують поверхневого поліпшення, підсіву цінних трав, внесення добрив. Урожай 20-50 ц/га сіна
5. поширені у заплавах річок Степу та Лісостепу. Займають 10 % усіх площ луків. Розміщуються на найвищих ділянках заплав, середніх та верхніх частинах схилів на дерново-лучних, темно-сірих та чорноземних ґрунтах. У травостої: типчак борознистий, келерія, тонконіг вузьколистий, свинорий пальчастий. Урожай до 10 ц/га. Покращують поверхнево та докорінно
122. Заболочені заплавні луки - це луки, що:
1. заливаються водою на короткий період. Ґрунтові води залягають на глибині до двох метрів і влітку часто пересихають. Переважають ґрунти дернові та опідзолені. Більшість їх на півночі України. Урожайність сіна 8-15 ц/га. Господарська цінність невисока
2. затоплюються й збагачуються мулом. Ґрунти дернові, супіщані, суглинкові. Води залягають на глибині 0,5-1,5 м. Урожай сіна 20-30 ц/га. Отримують два укоси тонконогу лучного, мітлиці білої, лисохвосту лучного, щучника, костриці червоної, конюшини білої, щавлю, жовтців
3. надмірно зволожені. Рівень води наприкінці літа - 50-70 см. Порослі осотом, очеретом, інколи тонконогом болотним, очеретянкою, лепешняком. Багато отруйних та шкідливих рослин. Урожайність сіна до 20 ц/га
4. займають до 40 % загальної площі луків. Розташовуються на середньо високому рельєфі заплави. Домінують такі трави: куничник наземний, лисохвіст лучний, мітлиця біла, костриця червона, гребінник звичайний, трясучка середня. Потребують поверхневого поліпшення, підсіву цінних трав, внесення добрив. Урожай 20-50 ц/га сіна
5. поширені у заплавах річок Степу та Лісостепу. Займають 10 % усіх площ луків. Розміщуються на найвищих ділянках заплав, середніх та верхніх частинах схилів на дерново-лучних, темно-сірих та чорноземних ґрунтах. У травостої: типчак борознистий, келерія, тонконіг вузьколистий, свинорий пальчастий. Урожай до 10 ц/га. Покращують поверхнево та докорінно
123. Справжні луки
1. у заплавах річок займають до 40 % загальної площі луків. Розташовуються на середньо високому рельєфі заплави. Домінують такі трави: куничник наземний, лисохвіст лучний, мітлиця біла, костриця червона, гребінник звичайний, трясучка середня. Потребують поверхневого поліпшення, підсіву цінних трав, внесення добрив. Урожай 20-50 ц/га сіна
2. поширені у заплавах річок Степу та Лісостепу. Займають 10 % усіх площ луків. Розміщуються на найвищих ділянках заплав, середніх та верхніх частинах схилів на дерново-лучних, темно-сірих та чорноземних ґрунтах. У травостої: типчак борознистий, келерія, тонконіг вузьколистий, свинорий пальчастий. Урожай до 10 ц/га. Покращують поверхнево та докорінно
3. займають 3-5 % площі. Поширені на бідних дерново-підзолистих ґрунтах заплав річок Полісся. Слід докорінно поліпшувати
4. займають 20-30 % площ. Поширені на надмірно зволожених оглеєних, лучно-болотяних, мулувато-глеєвих і торфо-глеєвих ґрунтах. Переважають: тоонкооніг болотяний, лепешняк плавучий, осока струнка, бекманія, мітлиця собача, очеретянка та інші. Отримують 20-35 ц/га сіна. Потребують осушення
5. займають 15-20 % площі. Поширений щучник, моління, мітлиця собача, осоки, різнотрав’я. Урожай низькоякісного сіна 20-30 ц/га. Потребують корінного покращення
6. розміщуються переважно у Поліській зоні, частково у Лісостепу. Ці луки трапляються часто з болотами. Розміщені вони в низинах, улоговинах, річкових долинах і перебувають в умовах постійного та надмірного зволоження. Багато солончаків, які потребують гіпсування. Основні трави - осоки, вологолюбні злаки, ситники, пухівки. Урожай - 15-30 ц/га. Вимагають докорінного поліпшення