116. Суходоли надмірного зволоження

1. займають підвищені місця рельєфу - вершини та круті схили вододільних масивів. Для них характерна нестача вологи, або нерівномірний водний режим (води залягають на глибині понад 2-3 метри і не використовуються рослинами, а дощі, снігова вода стікають, не просочуються вглиб і також неповністю використовуються рослинами). Ці луки утворені на підзолистих, піщаних, супіщаних ґрунтах з низьким умістом гумусу та поживних речовин, як правило на землях, де раніше росли ліси

2. займають горби та верхні частини схилів. У травостоях переважають біловус, костриця овеча, мітлиці та різнотрав'я. Вони низькопродуктивні, влітку часто вигорають та погано відростають

3. розміщені на підвищених місцях і невеликих схилах. Ґрунти середньо вологі, а тому у травостої зустрічаються тимофіївка лучна, грястиця збірна, тонконіг лучний, костриці лучна та червона, гребінник звичайний, конюшини лучна та біла, лядвенець рогатий, чина лучна, волошка, деревій, жовтеці. Урожай сіна 12-20 ц/га

4. утворились на пониженнях вододільних масивів із тимчасовим надмірним зволоженням навесні та восени. Розміщені переважно на дернових підзолах. Урожай сіна 10-20 ц/га. Переважає щучник дернистий, тонконоги, мітлиця біла, осоки, конюшина біла, жовтеці, гірчаки

5. розташовані у заплавах (долинах) річок і щороку затоплюються навесні, а іноді й влітку. Під час затоплення з водою наноситься мул, причому чим кращі землі навкруги тим більше поживних речовин мають луки. Тут зустрічаються лисохвіст лучний, костриця лучна, тонконіг лучний, тимофіївка. Можна знімати два укоси. Урожайність сіна 20-40 ц/га і більше

117. Заплавні луки

1. займають підвищені місця рельєфу - вершини та круті схили вододільних масивів. Для них характерна нестача вологи, або нерівномірний водний режим (води залягають на глибині понад 2-3 метри і не використовуються рослинами, а дощі, снігова вода стікають, не просочуються вглиб і також неповністю використовуються рослинами). Ці луки утворені на підзолистих, піщаних, супіщаних ґрунтах з низьким умістом гумусу та поживних речовин, як правило на землях, де раніше росли ліси

2. займають горби та верхні частини схилів. У травостоях переважають біловус, костриця овеча, мітлиці та різнотрав'я. Вони низькопродуктивні, влітку часто вигорають та погано відростають

3. розміщені на підвищених місцях і невеликих схилах. Ґрунти середньо вологі, а тому у травостої зустрічаються тимофіївка лучна, грястиця збірна, тонконіг лучний, костриці лучна та червона, гребінник звичайний, конюшини лучна та біла, лядвенець рогатий, чина лучна, волошка, деревій, жовтеці. Урожай сіна 12-20 ц/га

4. утворились на пониженнях вододільних масивів із тимчасовим надмірним зволоженням навесні та восени. Розміщені переважно на дернових підзолах. Урожай сіна 10-20 ц/га. Переважає щучник дернистий, тонконоги, мітлиця біла, осоки, конюшина біла, жовтеці, гірчаки

5. розташовані у заплавах (долинах) річок і щороку затоплюються навесні, а іноді й влітку. Під час затоплення з водою наноситься мул, причому чим кращі землі навкруги тим більше поживних речовин мають луки. Тут зустрічаються лисохвіст лучний, костриця лучна, тонконіг лучний, тимофіївка. Можна знімати два укоси. Урожайність сіна 20-40 ц/га і більше

118. Заплава ділиться на три частини ( по Вільямсу В.Р.та Шеннікову А.П.):

1. прируслова

2. центральна

3. приматерикова (притерасна)

4. глибока

5. приболотна (притерасна)

6. основна

119. Луки діляться на

1. сухі заплавні

2. вологі заплавні

3. заболочені заплавні

4. основні заплавні

5. остепнені зплавні

120. Сухі заплавні - це луки, що:

1. заливаються водою на короткий період. Ґрунтові води залягають на глибині до двох метрів і влітку часто пересихають. Переважають ґрунти дернові та опідзолені. Більшість їх на півночі України. Урожайність сіна 8-15 ц/га. Господарська цінність невисока

2. затоплюються й збагачуються мулом. Ґрунти дернові, супіщані, суглинкові. Води залягають на глибині 0,5-1,5 м. Урожай сіна 20-30 ц/га. Отримують два укоси тонконогу лучного, мітлиці білої, лисохвосту лучного, щучника, костриці червоної, конюшини білої, щавлю, жовтців

3. надмірно зволожені. Рівень води наприкінці літа - 50-70 см. Порослі осотом, очеретом, інколи тонконогом болотним, очеретянкою, лепешняком. Багато отруйних та шкідливих рослин. Урожайність сіна до 20 ц/га

4. займають до 40 % загальної площі луків. Розташовуються на середньо високому рельєфі заплави. Домінують такі трави: куничник наземний, лисохвіст лучний, мітлиця біла, костриця червона, гребінник звичайний, трясучка середня. Потребують поверхневого поліпшення, підсіву цінних трав, внесення добрив. Урожай 20-50 ц/га сіна

5. поширені у заплавах річок Степу та Лісостепу. Займають 10 % усіх площ луків. Розміщуються на найвищих ділянках заплав, середніх та верхніх частинах схилів на дерново-лучних, темно-сірих та чорноземних ґрунтах. У травостої: типчак борознистий, келерія, тонконіг вузьколистий, свинорий пальчастий. Урожай до 10 ц/га. Покращують поверхнево та докорінно