5. Сухі, соковиті та концентровані.

6. Корми тваринного походження: рибні (рибне борошно, рибний фарш, рибний жир); м'ясні (м'ясне борошно, м'ясо-кісткове борошно, кров'яне борошно); молочні (молоко, молочні відвійки, сколотини , сироватка кисла та солодка. молозиво); пірне борошно.

93. Кормові добавки- це:

1. Азотисті (хімічного та мікробіологічного синтезу) речовини: сечовина, синтетичні амінокислоти, дріжджі, деревинна меляса та цукор;

2. Тваринний жир;

3. Антиокислювачі;

4. Мінеральні речовини - поварена сіль, кормова крейда, хлористий кальцій, молочнокислий кальцій, озерний туф (гажа), озерний мул (сапропель), фосфорнокислий кальцій, преципітат, кормові фосфати, фосфорно-натрієві солі, мікроелементи (кобальт, мідь, марганець та ін.), кісткове борошно, обезфторений фосфат з апатитів та фосфоритів, деревинний попіл, дінатрійфосфат, діамонійфосфат;

5. Вітаміни - А, В, С, D, E, K;

6. Спеціальні біологічно активні гормональні речовини - тироксин (гормон щитовидної залози), казеїн, тіоурацин амінокислоти,; біостимулятори, ферменти, антибіотики (біоміцин, пеніцилін та ін.).та інше. До кормів входять також харчові відходи.

7. Складні однорідні сумішки заводського виробництва, які складаються з компонентів, підібраних на основі наукових даних про раціональну годівлю тварин (повнораціонні та концентровані корми, а також білково-вітамінно-мінералізовані добавки (БВМД) і премікси різної складності).

8. Сумішки біологічно активних речовин: вітамінів, мікроелементів, ферментних і гормональних препаратів, антибіотиків із наповнювачами.

9. Субстанції, мікроорганізми та препарати, інші, ніж кормовий матеріал та премікси, які зазвичай у чистому вигляді не використовуються як корми, а цілеспрямовано додаються до корму чи води з метою досягнення позитивного впливу на характеристики кормів або продуктів тваринного походження, досягнення позитивного впливу на колір декоративних риб або птахів, задоволення поживних потреб тварин, зменшення несприятливого впливу відходів тваринницького виробництва на навколишнє середовище, досягнення впливу на тваринницьке виробництво, продуктивність або благополуччя тварин шляхом впливу на шлункову або кишкову мікрофлору або засвоєння кормів.

94. Комбіновані корми - це:

1. Азотисті (хімічного та мікробіологічного синтезу) речовини: сечовина, синтетичні амінокислоти, дріжджі, деревинна меляса та цукор;

2. Тваринний жир;

3. Антиокислювачі;

4. Мінеральні речовини - поварена сіль, кормова крейда, хлористий кальцій, молочнокислий кальцій, озерний туф (гажа), озерний мул (сапропель), фосфорнокислий кальцій, преципітат, кормові фосфати, фосфорно-натрієві солі, мікроелементи (кобальт, мідь, марганець та ін.), кісткове борошно, обезфторений фосфат з апатитів та фосфоритів, деревинний попіл, дінатрійфосфат, діамонійфосфат;

5. Вітаміни - А, В, С, D, E, K;

6. Спеціальні біологічно активні гормональні речовини - тироксин (гормон щитовидної залози), казеїн, тіоурацин амінокислоти,; біостимулятори, ферменти, антибіотики (біоміцин, пеніцилін та ін.).та інше. До кормів входять також харчові відходи.

7. Складні однорідні сумішки заводського виробництва, які складаються з компонентів, підібраних на основі наукових даних про раціональну годівлю тварин (повнораціонні та концентровані корми, а також білково-вітамінно-мінералізовані добавки (БВМД) і премікси різної складності).

8. Сумішки біологічно активних речовин: вітамінів, мікроелементів, ферментних і гормональних препаратів, антибіотиків із наповнювачами.

95. Премікси - це:

1. Азотисті (хімічного та мікробіологічного синтезу) речовини: сечовина, синтетичні амінокислоти, дріжджі, деревинна меляса та цукор;

2. Тваринний жир;

3. Антиокислювачі;

4. Мінеральні речовини - поварена сіль, кормова крейда, хлористий кальцій, молочнокислий кальцій, озерний туф (гажа), озерний мул (сапропель), фосфорнокислий кальцій, преципітат, кормові фосфати, фосфорно-натрієві солі, мікроелементи (кобальт, мідь, марганець та ін.), кісткове борошно, обезфторений фосфат з апатитів та фосфоритів, деревинний попіл, дінатрійфосфат, діамонійфосфат;

5. Вітаміни - А, В, С, D, E, K;

6. Спеціальні біологічно активні гормональні речовини - тироксин (гормон щитовидної залози), казеїн, тіоурацин амінокислоти,; біостимулятори, ферменти, антибіотики (біоміцин, пеніцилін та ін.) та інше. До кормів входять також харчові відходи.

7. Складні однорідні сумішки заводського виробництва, які складаються з компонентів, підібраних на основі наукових даних про раціональну годівлю тварин (повнораціонні та концентровані корми, а також білково-вітамінно-мінералізовані добавки (БВМД) і премікси різної складності).

8. Сумішки біологічно активних речовин: вітамінів, мікроелементів, ферментних і гормональних препаратів, антибіотиків із наповнювачами.

96. Повноцінний раціон повинен включати у правильному співвідношенні:

1. Різноманітні корми (соковиті, грубі, силос, сінаж, концентровані).

2. Пластичні, енергетичні та регулюючі поживні речовини.

3. Вільні амінокислоти, аміни та аміди.

4. Протеїн, вітаміни і кальцій.

97. Пластичні поживні речовини – це:

1. Різноманітні корми (соковиті, грубі, силос, сінаж, концентровані).

2. Вуглеводи, цукри, жири, які дають багато калорій, легко переварюються і швидко засвоюються організмом.

3. Білок, вільні амінокислоти, аміни та аміди.

4. Протеїн і кальцій.

98. Протеїн - це:

1. Білок, вільні амінокислоти, аміни та аміди.

2. Протеїн і кальцій.

3. Вуглеводи, цукри, жири, які дають багато калорій, легко переварюються і швидко засвоюються організмом.

4. Різноманітні корми (соковиті, грубі, силос, сінаж, концентровані).

99. Протеїн у найбільшій кількості входить до складу:

1. Злакових культурах, коренеплодах, бульбоплодах, баштанних, а також зерні злакових - ячменю, кукурудзи, вівса, сорго.

2. Кормових та зернофуражних культур, особливо зелених кормах.

3. Бобових, капустяних та деяких видів інших родин.

4. Нижній частині стебла кукурудзи у фазі воскової стиглості.

100. Енергетичні поживні речовини – це:

1. Білок, вільні амінокислоти, аміни та аміди.

2. Різноманітні корми (соковиті, грубі, силос, сінаж, концентровані).

3. Вуглеводи, цукри, жири, які дають багато калорій, легко переварюються і швидко засвоюються організмом.

4. Протеїн і кальцій.

101. Енергетичні поживні речовини у найбільшій кількості містяться у:

1. Кормових та зернофуражних культур, особливо зелених кормах.

2. Нижній частині стебла кукурудзи у фазі воскової стиглості.

3. Бобових, капустяних та деяких видів інших родин.

4. Злакових культурах, коренеплодах, бульбоплодах, баштанних, а також зерні злакових - ячменю, кукурудзи, вівса, сорго.

102. Регулюючі поживні речовини – це:

1. Протеїн і кальцій.

2. Вітаміни, антибіотики, біостимулятори.

3. Білок, вільні амінокислоти, аміни та аміди.

4. Вуглеводи, цукри, жири, які дають багато калорій, легко переварюються і швидко засвоюються організмом.

103. Регулюючі поживні речовини у найбільшій кількості входять до складу:

1. Кормових та зернофуражних культур, особливо зелених кормах.

2. Злакових культурах, коренеплодах, бульбоплодах, баштанних, а також зерні злакових - ячменю, кукурудзи, вівса, сорго.

3. Бобових, капустяних та деяких видів інших родин.

4. Нижній частині стебла кукурудзи у фазі воскової стиглості.

104. Вкажіть відповідні групам польових кормових культур рослини:

1. Фуражні тонконогові (злакові) зернові культури	__	а. буряки кормові, напівцукрові, цукрові, морква, турнепс, бруква, куузіку
2. Кормові бобові культури	__	б. кавуни, гарбузи, кабачки
3. Кормові коренеплоди	__	в. кукурудза, соняшник, топінамбур, капуста кормова, зернобобові на силос
4. Кормові бульбоплоди	__	г. соя, горох, люпин, кормові боби, нут, чина, сочевиця, вика
5. Силосні культури	__	д. тимофіївка лучна, стоколос безостий, конюшина червона, люцерна, буркун, еспарцет
6. Кормові баштанні культури	__	е. райграс однорічний, сорго, суданська трава, соргосуданкові гібриди, чумиза, могар, серадела, пелюшка, пайза, вики озима та яра, різні види однорічних конюшин
7. Кормові капустяні культури	__	є. ячмінь, овес, зернокормова пшениця, кукурудза, тритикале, просо, сорго, жито яре
8. Багаторічні тонконогові (злакові) та бобові трави польових сівозмін	__	ж. борщівник Сосновського, сільфія пронизанолистна, мальва Мелюка, садова, катран серцелистний, гірчак Вейріха, щириця волосиста (амарант), козлятник східний (левзея сафлоровидна)
9. Однорічні тонконогові та бобові трави	__	з. картопля, топінамбур
10. Нові кормові культури	__	и. ріпак озимий та ярий, редька олійна, гірчиця сиза та біла, суріпиця озима, перко

105. Джерела надходження кормів:

1. Природні сінокоси та пасовища (луки, заплави рік, озер, вигони, лісові поляни).

2. Сіяні багаторічні (культурні) сінокоси та пасовища, які закладаються як на природних, так і на польових землях.

3. Відходи фармацевтичної промисловості.

4. Сіяні польові кормові культури основного посіву.

5. Поукісні та пожнивні посіви на корм.

6. Землі, забруднені радіонуклідами.

7. Ущільнені посіви на корм.

8. Відходи рослинницької продукції (солома, гичка, овочеві відходи).

9. Відходи переробної промисловості (жом, меляса, макуха, м'язга, барда, шрот, пивна дробина, пивні дріжджі).

10. Корми з полів, де використовували у великій кількості пестициди.

11. Комбікорми.

12. Харчові відходи.

13.Корми спеціального призначення (кісткове та рибне борошно).

106. Для оцінки якості кормів у сучасному кормовиробництві використовують такі показники:

1. Сума перетравних поживних речовин.

2. Уміст вітамінів та біостимуляторів.

3. Енергетична цінність кормів, яка виражається в енергетичних кормових одиницях (ЕКО).

4. Кормова одиниця.

5. Уміст отруйних речовин.

6. Уміст мінеральних речовин та мікроелементів.

7. Уміст мінеральних домішок.

8. Уміст перетравного та сирого протеїну.

9. Уміст води.

10. Масу 1м³.

107. Шляхи вирішення кормової проблеми:

1. Збільшення площ посіву бобових трав (половина всієї площі);

2. Збільшення виробництва продукції зернобобових культур;

3. Збільшення асортименту кормових культур з уведенням нових;

4. Використання вітамінізованих кормів;

5. Збалансовувати корми по протеїну й амінокислотному складу;

6. Зменшення площ посіву бобових трав;

7. Спеціалізація кормовиробництва, переведення його на кормову основу;

8. Упровадження енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій вирощування кормових культур;

9. Упровадження кормових сівозмін інтенсивного типу;

10. Зрошення та осушення земель;

11. Підвищення продуктивності природних кормових угідь;

12. Покращення насінництва кормових культур;

13. Будівництво споруд для зберігання кормів;

14. Зменшення асортименту кормових культур;

15. Покращення технології заготівлі, зберігання та переробки кормів;

16. Упровадження кормових сівозмін екстенсивного типу.

108. Площа природних кормових угідь України становить близько

1. 6,9 млн. га

2. 2,3 млн. га

3. 4,6 млн. га

4. 0,9 млн. га

5. 4,0 млн. га

6. 0,6 млн. га

109. Площа природних сіножатей України становить близько

1. 6,9 млн. га

2. 2,3 млн. га

3. 4,6 млн. га

4. 0,9 млн. га

5. 4,0 млн. га

6. 0,6 млн. га

110. Площа природних пасовищ України становить близько

1. 6,9 млн. га

2. 2,3 млн. га

3. 4,6 млн. га

4. 0,9 млн. га

5. 4,0 млн. га

6. 0,6 млн. га

111. Площа природних кормових угідь на болотах України становить близько

1. 6,9 млн. га

2. 2,3 млн. га

3. 4,6 млн. га

4. 0,9 млн. га

5. 4,0 млн. га

6. 0,6 млн. га

112. На території України виділяють наступні групи луків:

1. суходільні

2. заплавні

3. низинні

4. степові

5. гірські

6. болотисті

7. лісові

113. Суходільні луки

1. займають підвищені місця рельєфу - вершини та круті схили вододільних масивів. Для них характерна нестача вологи, або нерівномірний водний режим (води залягають на глибині понад 2-3 метри і не використовуються рослинами, а дощі, снігова вода стікають, не просочуються вглиб і також неповністю використовуються рослинами). Ці луки утворені на підзолистих, піщаних, супіщаних ґрунтах з низьким умістом гумусу та поживних речовин, як правило на землях, де раніше росли ліси

2. займають горби та верхні частини схилів. У травостоях переважають біловус, костриця овеча, мітлиці та різнотрав'я. Вони низькопродуктивні, влітку часто вигорають та погано відростають

3. розміщені на підвищених місцях і невеликих схилах. Ґрунти середньо вологі, а тому у травостої зустрічаються тимофіївка лучна, грястиця збірна, тонконіг лучний, костриці лучна та червона, гребінник звичайний, конюшини лучна та біла, лядвенець рогатий, чина лучна, волошка, деревій, жовтеці. Урожай сіна 12-20 ц/га

4. утворились на пониженнях вододільних масивів із тимчасовим надмірним зволоженням навесні та восени. Розміщені переважно на дернових підзолах. Урожай сіна 10-20 ц/га. Переважає щучник дернистий, тонконоги, мітлиця біла, осоки, конюшина біла, жовтеці, гірчаки

5. розташовані у заплавах (долинах) річок і щороку затоплюються навесні, а іноді й влітку. Під час затоплення з водою наноситься мул, причому чим кращі землі навкруги тим більше поживних речовин мають луки. Тут зустрічаються лисохвіст лучний, костриця лучна, тонконіг лучний, тимофіївка. Можна знімати два укоси. Урожайність сіна 20-40 ц/га і більше