
- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство в Україні.
- •3. Правовий статус української мови
- •4. Державна мова. Офіційна мова. Критерії надання державного або офіційного статусу.
- •5. Мовна політика.
- •7. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •8. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •9. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •10.Культура мови. Комунікативні ознаки культури мови.
- •11. Мова і культура мовлення в житті професіонального комунікатора
- •12. Типологія мовних норм
- •13.Орфоепічні норми
- •14.Акцентуальні норми сучасної укр.Мови у професійному спілкуванні.
- •15.Лексичні норми сучасної укр.Мови у професійному спілкуванні
- •16.Морфологічні норми сучасної укр.Мови у професійному спілкуванні.
- •17.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •18. Стилістичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •19. Орфографічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •20.Пунктуаційні норми
- •21. Словники та їх роль у професійному спілкуванні. Типи словників.
- •22. Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •23.Функціональні стилі
- •24.Класифікація стилів
- •25. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів.
- •26. Офіційно-діловий стиль ,його особливості та різновиди
- •27. Науковий стиль ,його особливості та різновиди
- •28. Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •29. Види і форми усного професійного спілкування.
- •30. Основні закони спілкування.
- •Вимоги до усного професійного мовлення.
- •31. Невербальні компоненти спілкування.
- •32.Ораторська компетенція. Риторика як мистецтво.
- •33. Види і жанри публічного мовлення.
- •34. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •35. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •37. Підготовка до публічного виступу
- •38. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи та принципи презентацій.
- •39. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
- •40. Ділова бесіда. Функції та види ділових бесід. Співбесіда з роботодавцем
- •41. Дискусія. Ділова суперечка
- •42. Нарада, збори, переговори, «мозкові штурми», як форми колективного обговорення професійних проблем.
- •43. Документ. Класифікація документів.
- •44. Національний стандарт україни на оформлення документів. Склад реквізитів документів.
- •45. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- •46. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •47. Документація з кадрово-контрактних питань. Резюме. Характеристика….
- •48.Довідково-інформаційні документи. Службова записка. Доповідна записка. Пояснювальна записка. Довідка. Протокол, витяг із протоколу. Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт
- •49. Службові листи
- •50. Наукова комунікація як складник фахової діяльності.
- •51. Українська термінологія у професійному спілкуванні.
- •52. Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •53. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •54. Способи творення термінів.
- •55. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькогалузева термінологія.
- •56. Кодифікація і стандартизація термінів
- •57. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
- •58. Оформлювання результатів наукової діяльності. Жанри наукових праць.
- •59. План, тези, конспект як важливі засоби організації розумової праці.
- •60. Анотування і реферування наукових текстів.
- •61. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •62. Реферат як жанр академічного письма. Складники реферату.
- •63.Стаття як самостійний науковий твір.Вимоги до наукової статті.
- •64.Основні вимоги до мови та оформлювання курсової й бакалаврської робіт
- •65.Рецензія,відгук
- •66.Науковий етикет.
- •67. Суть і види перекладу
- •68. Особливості науково-технічного перекладу та його види
- •69.Компютерний переклад
18. Стилістичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
Мовний стиль – це сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюють зміст, мета і ситуація мовлення.
За образним висловом Дж. Свіфта, "стиль – це потрібні слова на потрібному місці". Так, наприклад, слово говорити – нейтральне і може використовуватися в будь-якій ситуації, ректи – застаріле й урочисте, балакати – розмовне, мовити – піднесено-урочисте, гомоніти – розмовно-голубливе, просторікувати – зневажливе, патякати – просторічно-зневажливе.
Кожний мовний стиль має:
1) сферу поширення і вживання (коло мовців, які ним послуговуються);
2) призначення (виконує функції засобу спілкування, повідомлення, впливу і под.);
3) форму і спосіб викладу (діалог, монолог, полілог);
4) характерні мовні засоби (слова, вирази, типи речень, граматичні форми і т. ін.).
Досконале знання специфіки кожного стилю - запорука успіху в будь-якій сфері спілкування, зокрема й у професійній.
Якими ж стилями слід послуговуватися під час професійного спілкування?
У сучасній українській літературній мові виділяють такі стилі:
1) розмовний, який має два різновиди:
а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний;
2) книжні стилі (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній).
Деякі науковці виділяють також епістолярний (стиль приватного листування) і конфесійний (стиль релігії і церкви: релігійних відправ, молитов, проповідей, церковних книг тощо).
Очевидно, що стилями професійного спілкування є розмовно-офіційний різновид розмовного стилю, офіційно-діловий і науковий.
Розмовно-офіційний підстиль – це засіб усного спілкування на виробництві, у громадсько-політичній сфері. Розмовно-офіційне спілкування (або ділове) визначається соціальними функціями мовців, на відміну від побутового, готується заздалегідь і, як правило, не виходить за межі обумовленої теми. Для цього підстилю характерне вживання простих коротких речень, певна емоційність висловлювань, усні діалоги і полілоги, використання несловесних засобів (жестів, міміки, інтонації, логічних наголосів).
Офіційно-діловий стиль - це стиль, який задовільняє потреби писемного спілкування в суспільно-політичному, господарському житті, у ділових стосунках, у виробничій та іншій діяльності членів суспільства.
19. Орфографічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про способи передачі мови на письмі. Орфографія, як і орфоепія, має велике значення у спілкуванні людей. Вона визначає письмові норми укр літ мови, єдині і обов”язкові для всіх, хто цією мовою користується. Єдина орфографія полегшує спілкування, сприяє піднесенню мовленнєвої культури мовців.
Орфографія- невід”ємна складова частина культури укр мови, однією з основних вимог якої є те, що написання слів має відбуватися відповідно до загальноприйнятих і узвичаєних у цій мові норм написання слів. Отже, норми правильного написання слів обов”язкові для всіх, хто користується укр літ мовою в її письмовій формі.
Орфографія має практичне значення для всіх, оскі;ьки вивчення правил написання слів є одним з основних компонентів форму2ання мовної компетенції фахівця, а також сприяє подоланню помилок в написанні слів