- •Розвиток гідромеханіки та її значення.
- •Густина і питома вага.
- •Стисливість і пружність рідин.
- •Температурне розширення рідини.
- •Капілярні сили .
- •Ньютонівські (аномально в’язкі) рідини.
- •Віскозиметрія.
- •Випаровування і кипіння рідини.
- •Властивості гідростатичного тиску.
- •Поверхні рівного тиску.
- •Форма вільної поверхні рідини у стані спокою.
- •Основне рівняння гідростатики
- •Рівновага рідин у сполучених сосудах.
- •Гідравлічний прес.
- •Рідинні прилади для вимірювання тиску.
- •Визначення центру тиску на плоскій стінці.
- •Сила тиску на криволінійні поверхні.
- •Визначення сили тиску на циліндричні поверхні.
- •Основні поняття і терміни гідродинаміки.
- •Види руху рідини.
- •Умови застосування рівняння Бернуллі.
- •Розкриття змісту рівняння д. Бернуллі.
- •Загальне поняття теорії подібності.
- •Геометрична подібність.
- •Втрати напору по довжині потоку.
- •Типові випадки коефіцієнтів місцевих втрат.
- •Вплив в’язкості і режиму руху на коефіцієнти місцевих опорів.
- •Розрахунок трубопроводів при усталеному русі.
- •Прості короткі трубопроводи – сифони.
- •Всмоктувальний трубопровід насоса.
- •Метод Шезі – Павловського.
- •Трубопровід з паралельним сполученням труб.
- •Розрахунок кільцевих трубопровідних мереж.
- •Підвищення тиску при гідравлічному удар
- •Класифікація отворів і випадки
- •Витікання через малий отвір у дні ємності.
- •Витікання рідини через затоплений отвір.
- •Витікання рідини через патрубки і насадки.
- •Вакуум у насадках.
- •Циліндричний внутрішній насадок.
- •Конічний збіжний насадок.
- •7. Кулінченко в.Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід.
Визначення центру тиску на плоскій стінці.
Для визначення центру тиску
виходимо із положення теоретичної
механіки, що момент рівнодіючої сили
відносно довільної осі дорівнює сумі
моментів складових сил, відносно тієї
ж осі. За вісь координат виберемо
координатну вісь Ох, тоді:Pp
lД
=
ldP,
(2.31)
де Рр
рівнодіюча сила, що проходить через
центр тиску lд
- відстань від осі Ох до центру тиску.
Деякі члени цього рівняння дорівнюють
виразам: Рр=
ghcF
=
glc
sin
F
I dP
=
ghdF
=
gh
sin
dF.
Підставляючи ці значення у вихідне
рівняння отримаємо: pglcsin
aLдF
=
gl2sin
dF, поділивши
обидві половини отриманого рівняння
на pg
sin a
отримаємо:
lс lд F = l2 dF (2.32)
а при l
= lс
- l .
Підставимо це значення в отримане
рівняння і розкриємо дужки, тоді отримаємо
: Lс
Lд
F = L2
c
dF
– 2Lc
LdF +
L2
dF. де l2c
dF
= l2cF;
l
dF = 0 -
статичний момент змоченої поверхні
відносно осі Ох, що проходить через
центр тяжіння. Тому отримаємо:
(2.33)
Таким чином, центр тиску знаходиться нижче центру тяжіння плоскої фігури на величину І0/lcF.
Таке ж рівняння можна отримати для довільної осі, що не проходить через центр тяжіння:
lд = Ix / lc F (2.34)
де
,
тут Іх
момент інерції змоченої площини, що
співпадає з вільною поверхнею рідини.
Визначення центру тиску для типових випадків.
Трапецеїдальна стінка з більшою основою на рівні вільної поверхні. Використаємо останнє рівняння в якому
Ix= ((B + 3b)L3) / 12; F = ((B + b)(L/2)); lc = (B +2b/B +b)(L/3) отримуємо
lд = (B + 3b/B +2b)(L/2) (2.35)
Прямокутна і ( квадратна (B = b))стінка:
(2.36)
Занурена прямокутна стінка на глибині (е): за основу візьмемо рівняння (2.33), де I0= BL3/ 12; F = bL; lc= e +(L/2) отримаємо lд= e +(3e +2L/2e + L)(L/3) (2.37)
Трикутна стінка вершиною вниз верхня сторона нарівні вільної поверхні: рівняння (2.37) Ix= bL3/12; F = bL/2;
lc= L/3 отримаємо lд= L/2 (2.38)
Занурена трикутна стінка, вершиною вниз, верхня стінка занурена під рівень на глибину (е), за основу візьмемо рівняння (2.36),I0= bL3/36; F= bL/2; lc = e +(L/3) отримаємо lд = e+(2e+L/3e+L)(L/2) (2.39)
Кругла стінка занурена на глибину (е) основою буде рівняння (2.36) маємо I0= D4/64; F = D2/4; lд= e + (8e+5D/2e+D)(D/8) (2.40)
Стінка напівкругла з діаметром на рівні з рідиною (2.37) Ix = D4/128; F = nD2 /8; Lc = 4D/6 ; отримаємо lд = (3/32) D (2.41).
Сила тиску на криволінійні поверхні.
Питання про тиск на криволінійній поверхні має велике прикладне значення. У гідротехніці це такі поверхні як кулі, півкулі, циліндричні чи у вигляді циліндричного сектора.
Сила тиску Р визначається її складовими Рх Ру Рz по осях координат : Р = (Р2х+Р2у+Р2z)0,5 (2.42)
Візьмемо на криволінійній поверхні , навколо точки А елементарну площадку abcd, на яку діє сила тиску dP=pghdF і визначимо горизонтальну складову цієї сили по осі ОХ. Вісі координат вибираємо так, щоб сила dP утворювала завжди гострі кути. Тоді: dPx= dPcos(dP,x)= ghFcos(dP,x)
де (dP,x) - кут між напрямком сили і віссю Ох.
Сила dP спрямована по нормалі до dF, а вісь Ох по нормалі до координатної площини уОz.
dF= dFcos(dP,x) тоді dPx = ghdFyz
Виходячи з останнього рівняння dPx є елементарна сила тиску на площадку.
Щоб визначити силу Рх проінтегруємо dPx по поверхні abcd
(2.43)
де h,c - глибина занурення центра тяжіння, під шар рідини,Fyz проекція поверхні авсd на координатну площину уОz.
Друга горизонтальна складова:
Py =
dPy
=
g
dFxz
=
ghc,,Fxz.
(2.44)
Вертикальна складова буде:Pz = dPy = g dFxz
Інтеграл hdFxy - є об єм призми авсda,b,c,d, з вертикальною утворюючою, обмеженою знизу самою криволінійною поверхнею авсd, а з гори її проекцією Fxy на площину вільної поверхні рідини. В наслідок цього: Pz= gV = G (2.45)
деV- обєм, G – вага рідини в об’ємі призми.
Призма abcda,b,c,d, - називається тілом тиску, V- обєм тіла тиску, а G – вага тіла тиску.
З вище сказаного виходить, що горизонтальні складові Рх і Ру рівнодіючої сили тиску Р рідини на криволінійну поверхню, дорівнюють силам тиску на відповідні вертикальні проекції Fyz I Fxz криволінійної поверхні. Горизонтальні складові сили тиску, проходять через центри тиску відповідних проекцій криволінійної поверхні. Вертикальна складова Рz чисельно дорівнює вазі тіла тиску і проходить через його центр тяжіння.
