Циліндричний внутрішній насадок.

Внутрішній циліндричний насадок виконується як горизонтально – вмонтованим у вертикальну стінку, так і вертикально – вмонтованим у дно ємності. (масляний картер, відстійний чан, і т. д.).

Характер руху рідини у цьому випадку, залишається таким самим, як і при виході рідини через зовнішній насадок. Але завдяки більшому стисненню при вході у насадок, тут створюється більший гідравлічний опір, , а коефіцієнти швидкості і витрат при становитимуть

У випадку коли довжина насадка більша як , і перед проходженням рідини вихідний отвір був закритий, а у насадку знаходилась рідина, то витікання з нього буде відбуватись так, як при витіканні з зовнішнього циліндричного насадку. А коефіцієнт витрат становитиме . У випадку ж коли весь простір насадка заповнено повітрям, то при проходженні рідини струмінь витікатиме з насадка не торкаючись стінок, як при витіканні з отвору в тонкій стінці. Як наслідок відбувається зрив струменя і коефіцієнт витрат зменшується При довжині насадка , то без попереднього заповнення, насадок працюватиме з найменшим коефіцієнтом витрат

Конічний збіжний насадок.

При вході в конічний збіжний насадок струмінь має стиснений переріз, але стиснення струменя коливається від при малих кутах збіжності , до при І як наслідок коефіцієнти швидкості і витрат рівні між собою тільки при дуже малих кутах сходження.

Опір такого насадку не великий і становить Тому коефіцієнт швидкості у такому насадку досить великий і залежить від кута та може збільшуватися, сягаючи значень

Досліди показали, що при збільшенні кута витрати спочатку збільшуються, а потім сягнувши певного значення кута сходження , починають зменшуватися. При оптимальному значенні кута, коефіцієнт витрат становить 0,946, коефіцієнт швидкості сягає 0,965 при коефіцієнті стиснення 0,982. При збільшенні кута більше оптимального, відбувається додаткове стиснення струменя, без виникнення вакууму.

Стає очевидним, що кінетична енергія рідини і її ударна сила струменя відносно великі.

Коноїдальний збіжний насадок.

Насадок з плавним входом за формою стиснення струменя, є поліпшений збіжний насадок і називається коноїдальним. Через те, що вхідна кромка насадка заокруглена, в початковому перерізі струменя відсутнє стиснення, . Гідравлічний опір такого насадка невеликий і становить , коефіцієнт витрат дорівнює коефіцієнту швидкості і є найбільшим у порівнянні з іншими насадками При витіканні з такого насадка рідина набуває найбільшої питомої енергії.

Для отримання найбільшого коефіцієнта , при виготовленні насадка необхідно добиватися високої точності внутрішньої поверхні.

Конічний розбіжний насадок.

Такі насадки використовують у випадку коли необхідно збільшити витрати рідини при малій вихідній швидкості. Вакуум на вході такого насадка, більший ніж у циліндричного, завдяки значному розширенню струменя. Кут розходження не може бути великим, бо при витіканні відбувається відрив струменя від стінок і як наслідок зрив вакууму. Робота такого насадку залежить у значній мірі від напору (Н), з його збільшенням зрив вакууму відбувається раніше, ніж у циліндричному насадку. Оптимальний кут розбіжності стінок .

Гідравлічний опір такого насадка становить в наслідок значного розширення. При малих кутах рідина витікає повним перерізом, тобто і

Вільні гідравлічні струмені.

Вільним струменем рідини називають потік необмежений жорсткими стінками.

Вільні струмені поділяють на:

1. затоплені – коли витікання відбувається у середовище такої самої густини, як і сам струмінь (скид стічних вод у басейни і вдстійники).

2. незатоплені – це такі струмені, які оточені газами, зокрема повітрям (пожежні струмені, фонтани і т. д.).

Незатоплені вільні струмені.

Досліди показують що струмені мають дві різни ділянки.

1. компактну – суцільну струю струменя.

2. роздріблену – насичену повітрям та розірвану на окремі частинки.

Верхню части, що розпадається на окремі краплинки іноді називають розпиленим струменем.

Загальна висота струменя h_в завжди буде менше напору Н на виході із насадка:

де - втрати напору, які визначають за формулою:

де d – діаметр виходу насадка, k – дослідний коефіцієнт.

Швидкість на виході із насадка визначається з рівняння:

тоді швидкісний напір становить:

Поєднавши попередньо отримані рівняння, матимемо вираз:

Прийнявши що знаходимо:

де k₁ – залежить від діаметру вихідної частини сопла і береться з довідникової літератури.

Висота ж компактної частини струменя, залежить від загальної висоти струменя, при чому із збільшенням останньої відношення стає меншим і визначається також з довідників залежно від .