1.2. Акт епзоотологічного обстеження рибничого господарства

Епізоотологічне обстеження дозволяє вивчити перебіг захворювання, зібрати анамнез, виявити причину виникнення, динаміку розвитку і шляхи його поширення.

Акт складає група фахівців у складі не менш трьох чоловік, включаючи кого-небудь з керівників обстежуваного господарства.

Акт складається з трьох частин: загальних даних, санітарно-эпізоотичної характеристики, висновку (Див. додаток 2, 3).

-

1.3. Іхтіопатологічна лабораторія іпл

ІПЛ по своєму призначенню поділяються на три типи: навчальні, виробничі і науково-дослідні.

Навчальні служать для ознайомлення студентів і учнів з основними методами діагностики, профілактики і терапії хвороб риб.

Виробничі - здійснюють контроль за станом здоров'я риб у рибничих господарствах, промислових водоймах, вживають заходів по попередженню і ліквідації захворювань риб.

Науково-дослідні вивчають захворювання, що наносять найбільший економічний збиток господарствам, розробляють і впроваджують високоефективні методи боротьби з хворобами риб.

Тема 2 методи іхтіопатологічних досліджень

Методи іхтіопатологічних досліджень включають:

1. Клінічне дослідження

2. Гематологічне дослідження

3. Патологоанатомічне дослідження

4. Бактеріологічне дослідження

5. Вірусологічне дослідження

6. Мікологічне дослідження

7. Паразитологічне дослідження

8. Постановка біопроби

2.1. Правила взяття патматеріалу і пересилання хворої риби

Розтин риби роблять у лабораторії.

Хворих і підозрілих по захворюванню риб доставляють у лабораторію живими. Для дослідження беруть 10-15 риб (старшого віку - 5) на різних стадіях хвороби з явно вираженими клінічними ознаками.

Риб перевозять у молочних бідонах чи інших емностях, заповнених на 3/4 обсягу водою з тієї ж водойми, звідки взята проба, чи водою з артезіанської сведловини. Улітку воду поступово охолоджують шматочками льоду до 12-15⁰ С. Обсяг води до обсягу риби 20:1.

Якщо рибу доставити живою неможливо, то для дослідження беруть патматеріал в умовах асептики і поміщають його в стерильний скляний посуд з фіксуючим розчином.

Проби із супровідним документом, якнайшвидше (улітку не більш двох годин), доставляються в лабораторію з.

Для бактеріологічного дослідження використовують як консервант 40%-вий розчин гліцерину чи рідину, що складається з 1 л 0,85%-ного розчину натрію хлориду, 0,5 л гліцерину, що титрують 20%-ным розчином фосфорнокислого натрію до рН 8,0 і стерилізують 10 хвилин при температурі 112 ⁰С.

Для вірусологічного дослідження беруть шматочки паренхіматозних органів і тканин масою не більш 3-5 м, заморожують або консервують у 50%-ном розчині гліцерину (рн 7,2-7,4).

Для гістологічних досліджень беруть шматочки органів і тканин розміром 2х3 і товщиною 0,5-1,0 см (дрібних риб цілком). Консервують 10%-ным розчином формаліну в обсязі в 10 разів переважаючому обсяг узятого матеріалу. Для гістохімічних досліджень патологічного матеріалу як фіксатор використовують рідину Карнуа (спирт абсолютний -60 мл, хлороформ - 30 мл і крижана оцтова кислота - 10 мл) чи рідина Буэна (насичений розчин пікринової кислоти - 75 мл, концентрований формалін - 25 мл, крижана оцтова кислота -5 мл).

Для дослідження на паразитарні захворювання органи (зябра, печінка й ін. тканини) консервують 70%-вим спиртом або 4%-ным розчином формаліну. При підозрі на протозойні захворювання роблять мазок і фіксують його 15-20 хвилин у рідині Шаудина (50 мл насиченого розчину сулеми і 25 мл абсолютного спирту), потім склельця промивають водою і спиртом зростаючої міцності (50, 60, 70%) та зберігають у 70%-ном спирті до дослідження.