Семінарське заняття № 7, 8

Тема 4. Охорона і захист права власності в Україні План

1. «Охорона» та «захист» права власності.

2. Класифікація цивільно-правових засобів захисту права власності.

3. Віндикаційний позов як спосіб захисту права власності.

4. Негаторний позов.

5. Інші способи захисту права власності.

6. Поняття цивільно-правової відповідальності.

7. Види та форми цивільно-правової відповідальності.

8. Підстава й умови цивільно-правової відповідальності.

Підсумок.

Методичні рекомендації

Необхідність захисту суб’єктивного права виникає лише тоді, коли інша особа порушує, оспорює це право або перешкоджає його здійсненню. Таким чином, передумовою захисту суб’єктивного пра­ва є порушення цього права з боку інших осіб. Цивільний кодекс України закріплює право кожного право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У результаті підготовки до семінарського заняття студент повинен знати, що об’єктами цивільно-правового захисту виступають суб’єктивне право та охоронюваний законом інтерес, а також повинен вміти дати коротку характеристику способам захисту цивільних прав та інтересів (визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майно­вої шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди).

Готуючись до відповіді на питання щодо цивільно-правової відповідальності, студентам необхідно звернути увагу визначення цивільного правопорушення; назвати умови цивільної відповідальності (наявність шкоди; протиправність по­ведінки боржника; причинний зв’язок між протиправною по­ведінкою і шкодою; вина боржника) та дати їх коротку характеристику; назвати ситуації, коли особа звільняється від цивільно-правової відповідальності.

Тестові завдання

1. На які групи поділяються цивільно-правові способи захисту права власності?

а) строкові; б) імперативні; в) загальні; г) речово-правові; д) спеціальні.

2. Яке з наведених понять визначає протиправну дію або бездіяльність особи, що порушує норми актів законодавства або умови договору, і з якою договір або закон пов’язують виникнення цивільно-правової відповідальності?

а) правочин; б) цивільно-правовий договір; в) цивільне правопорушення; г) цивільна відповідальність; д) цивільні правовідносини.

3. Яке з наведених понять визначає зменшення або знищення суб'єктивного цивільно-правового блага, що охороняється зако­нодавством?

а) шкода у цивільному праві; б) реальні збитки; в) упущена вигода; г) моральна шкода.

4. Яке з наведених понять визначає втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права?

а) шкода у цивільному праві; б) реальні збитки; в) упущена вигода; г) моральна шкода.

5. Яке з наведених понять визначає доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене?

а) шкода у цивільному праві; б) реальні збитки; в) упущена вигода; г) моральна шкода

6. Яке з наведених понять визначає завдання фізичній особі фізичного болю, душевних страждань, приниження честі, гідності, ділової репутації?

а) шкода у цивільному праві; б) реальні збитки; в) упущена вигода; г) моральна шкода

7. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння – це:

а) негаторний позов; б) віндикаційний позов; в) позов про визнання права власності; г) зустрічний позов; д) позов про виключення майна з опису