
- •Передмова
- •1 Зміст й оформлення курсового проекту
- •2 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для електропривода кранів
- •3 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для головного привода токарних верстатів
- •4 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для приводу робочого столу поздовжньо-стругальних верстатів
- •5 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для головного привода фрезерних верстатів
- •6 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для головного привода свердлильних верстатів
- •7 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для головного привода шліфувальних верстатів
- •8 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для привода ковальсько-пресових машин
- •9 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для привода конвеєрів
2 Розрахунок потужності та вибір електродвигунів для електропривода кранів
Розрахунок потужностей двигуна механізму підйому крана
Статична потужність, кВт, на валу двигуна підйомної лебідки в усталеному режимі роботи при підйомі вантажу [7, с. 117]:
, (2.1)
де G – вага вантажу, який піднімається, Н;
G0 – вага вантажозахватного пристрою, Н;
ККД передатного механізму підйому, в.о.;
V – швидкість підйому вантажу, м/хв.
Вага вантажу
,
Н, де m
– маса вантажу, кг.
Статична потужність на валу
двигуна підйомної лебідки в усталеному
режимі роботи при підйомі вантажозахватного
пристрою розраховується за формулою
(2.1), підставивши значення G
= 0;
,
де 0 – ККД механізму при холостому ході, в.о. (G = 0).
Величина ККД підйомного механізму при різних навантаженнях визначається за допомогою кривих рис. 2.1.
, в.о.
90
85 80 75 70 60 %
0
,8
0
,6
0 ,4
0 ,2
0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 K = (G0 + G) / (G0 + Gн)
Gн – номінальна вантажопідйомність крана
Рисунок 2.1 – Криві залежності коефіцієнта корисної дії механізму підйому
від величини навантаження
Для визначення, яким буде спуск вантажу (або вантажозахватного пристрою) необхідно обчислити:
потужність, яка обумовлена дією сили тяжіння вантажу, кВт
, (2.2)
потужність, яка обумовлена дією сили тертя у механізмі підйому, кВт
. (2.3)
Якщо
,
то спуск буде силовим. Якщо
,
то спуск буде гальмівним.
Статична потужність при силовому спуску легких вантажів, кВт
, (2.4)
де Ртр – потужність тертя у механізмі підйому розраховується за формулою (2.3).
Статична потужність при гальмівному спуску важких та середніх вантажів, кВт
(2.5)
Для визначення, яким буде
спуск вантажозахватного пристрою
необхідно обчислити потужності за
формулами (2.2), (2.3), підставивши значення
G = 0;
.
Після визначення виду спуска необхідно
обчислити потужність Рс.с
за формулою (2.4) або (2.5).
Статичні моменти, Н м, на валу двигуна підйому розраховуються за формулою:
, (2.6)
де Рс – статичні потужності при підйомі вантажу; підйомі вантажозахватного пристрою; спуску вантажу; спуску вантажозахватного пристрою, кВт;
V – швидкість підйому вантажу, м/с;
R – радіус барабану підйомної лебідки, м;
і – передатне відношення приводу механізму підйому
і = ір · іп,
де ір – передатне число редуктора;
іп – кратність поліспасту.
Частота обертання валу двигуна, об/хв.
. (2.7)
Час підйому (спуску) вантажу, с, розраховується за формулою:
, (2.8)
де Н – висота підйому, м.
Параметри робочого циклу механізму підйому зведені у табл. 2.1
Таблиця 2.1 – Робочий цикл механізму підйому
Ділянки |
Підйом вантажу |
Пауза |
Спуск вантажу |
Пауза |
Підйом гака |
Пауза |
Спуск гака |
Пауза |
Рс, кВт |
Рс.п1 |
0 |
Рс.с2 |
0 |
Рс.п3 |
0 |
Рс.п4 |
0 |
t, c |
tp |
t01 |
tp |
t02 |
tp |
t03 |
tp |
T04 |
Навантажувальна діаграма приводу механізму підйому наведена на рис. 2.2.
Рс, кВт
Підйом Спуск
Підйом Спуск
вантажу вантажу порожнього порожнього
Рс.п1 вантажозахватного вантажозахватного
пристрою пристрою
Рс.п3
Рс.п4 t, с
Рс.п2
tp t01 tp t02 tp t03 tp t04
Тц
Рисунок 2.2 – Навантажувальна діаграма механізму підйому мостового крана
(без урахування перехідних процесів і динамічних навантажень)
За навантажувальною діаграмою знаходиться еквівалентна потужність за сумарний час роботи двигуна, кВт:
,
(2.9)
де Рс.п1, Рс.с2, Рс.п3, Рс.с4 – статичні потужності механізму підйому при підйомі, спуску вантажу, підйомі та спуску гака (див. табл. 2.1).
Дійсна тривалість вмикання, %
(2.10)
Еквівалентна потужність, кВт, яка розрахована за формулою (2.9), перераховується на найближчу стандартну тривалість вмикання ТВном.
. (2.11)
Двигун вибирається за [3, 4, 20] або каталогом на номінальну потужність Рн при ТВном згідно умові
. (2.12)
Його номінальна частота обертання nном обчислена за формулою (2.7) повинна відповідати заданій швидкості підйому (переміщення) V.
Щоб врахувати перехідні процесі та динамічні навантаження необхідно обчислити час пуску tп, гальмування tг і усталеної роботи приводу tст та будується навантажувальна діаграма двигуна M = f (t) за цикл, яка враховує його динамічні навантаження. За цією діаграмою виконується остаточна перевірка двигуна за нагрівом. Однак, якщо відношення
,
(2.13)
то впливом динамічних навантажень на нагрів можна зневажити, і необхідність у побудові уточненої навантажувальної діаграми відпадає.
Розрахунок двигуна механізму пересування візка крана
Статична потужність, кВт, на валу двигуна механізму горизонтального пересування крана (моста, візка) в усталеному режимі роботи при русі з вантажем
, (2.14)
де К1 – коефіцієнт, який враховує тертя реборд ходових коліс об рейки (К1 = = 1,2 – 2,6);
G – вага вантажу, який переміщується, Н;
G0 – вага вантажозахватного пристрою, Н;
G1 – власна вага механізму пересування, Н;
коефіцієнт тертя ковзання;
r – радіус шейки валу колеса (цапфи), мм;
f – коефіцієнт тертя котіння ходового колеса;
V – швидкість пересування мосту або візка, м/хв.;
Rх.к. – радіус ходового колеса, мм;
ККД механізму пересування, в.о.
Статична потужність на валу двигуна механізму горизонтального пересування крана (моста, візка) в усталеному режимі роботи при русі без вантажу розраховується за формулою (2.14), підставивши G = 0.
Статичні моменти, Н м, на валу двигуна горизонтального пересування мосту (візка) розраховуються за формулою:
, (2.15)
де Рс – статичні потужності, кВт, при горизонтальному переміщенні мосту (візка) з вантажем і без нього, які розраховуються за формулою (2.14);
V – швидкість руху вантажу (мосту, візка, м/хв.);
R – радіус ходового колеса, мм;
і – передатне число редуктора механізму горизонтального пересування мосту (візка).
Частота обертання валу двигуна обчислюється за формулою (2.7).
Час горизонтального переміщення мосту (візка), с, розраховується за формулою:
, (2.16)
де L – проліт моста, м.
Після визначення статичних навантажень будується навантажувальна діаграма горизонтального переміщення моста (візка), яка наведена на рис. 2.3.
За навантажувальною діаграмою знаходиться еквівалентна потужність, кВт, за сумарний час роботи двигуна:
, (2.17)
де Рс.1, Рс0 – статичні потужності механізму горизонтального переміщення мосту (візка) з вантажем і без нього.
Дійсна тривалість вмикання, %
(2.18)
Еквівалентна потужність, кВт, яка розрахована за формулою (2.17), перераховується на найближчу стандартну тривалість вмикання ТВном. за формулою (2.11).
Рс
кВт
Рс1
Рс0
tp t0 tp t, c
Тц
Рисунок 2.3 – Навантажувальна діаграма механізму
горизонтального переміщення мосту (візка)
Двигун вибирається за [3, 4, 20] або каталогом на номінальну потужність Рн при стандартній тривалості вмикання ТВном згідно умові (2.12).
Його номінальна частота обертання nном обчислена за формулою (2.7) повинна відповідати заданій швидкості горизонтального переміщення моста (візка) V.
Перевірка двигуна за допустимим перевантаженням та умовам здійснюваності пуску виконується за формулами:
Мдоп. > Mc.max., (2.19)
де Мдоп – допустимий момент двигуна (за каталогом);
Mc.max – максимально можливий статичний момент на валу двигуна обчислюється за формулою (2.6);
(2.20)
де М1 і М2 – максимальний та мінімальний моменти двигуна при пуску.
Найбільший допустимий час пуску для механізмів підйому лежить у межах 3 – 5 с, для механізмів переміщення – 10 – 15 с.