Тема 1. Політика як соціальне явище. Предмет і методи політології.

План заняття:

1. Політика як соціальне явище

2. Основні концепції політики, її структура та функції

3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва

4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Виникнення та інституціоналізація політичної науки

5. Галузі політичного знання

6. Методи політичної науки

У лекції розкривається: Суть поняття «політика» у класичній традиції політичної науки. Теоретичні підходи до сучасних інтерпретацій політики як соціального явища. Рівні функціонування системи політичних відносин. Основні концепції політики, її структура та функції. Співвідношення політики із економікою, мораллю, правом та релігією. Процес зародження та інституціоналізації політології як науки та навчальної дисципліни. Предмет та об’єкт політології. «Біхевіоралістична революція» в політичній науці її основні принципи, здобутки та критика. Постбіхевіоралістичний період розвитку політології. Галузі політичного знання. Методологія політичної науки: загально логічні методи наукового пізнання, теоретичні та емпіричні методи в політичній науці.

Рекомендована література:

• Казанцев А.А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии. Обзор круглого стола // Полис. 2001. № 6

• Балуев Д. Введение в политический анализ. М., 2002.

• Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. М., 1994.

• Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. М., 1999.

• Попова О.В. Методика и техника эмпирических политических исследований: Учебно-методическое пособие. СПб., 2002.

• Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманитарную социологию. М., 1998.

• Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. М., 2001.

Тема 2. Зародження науки про політику таосновні етапи її розвитку

У лекції розкривається:Історичні умови виникнення соціально-політичної думки. Соціально-політичні вчення у Стародавньому світі: Конфуцій, С.Гаутама (Будда), Платон Афінський, Арістотель. Проекти ідеального політичного устрою. Соціально-політичні погляди у період середньовіччя і Відродження (Ф.Аквінський, Н.Макіавелі, Т.Мюнцер, Ж.Кальвін, Ж.Боден). Ранні соціалістичні утопії (Т.Мор, Т.Кампанелла, Д.Уінстенлі, Д.Верас). Соціальні та політичні концепції епохи Відродження й буржуазних революцій ХVІІ – першої половини ХІХ ст. Ідеї просвітителів (Д.Локк, Ф.Вольтер, Ш.Монтеск’є, Д.Дідро, П.Гольбах, Руссо). Комуністичні теорії ХVІІІ ст. (Ж.Мелье, Мореллі, Г.Маблі, Ф.Н.Бабеф). Політичні погляди і соціальні орієнтації І.Канта, І.Фіхте, Г.Гегеля. Критичний утопічний соціалізм (А.Сен-Сімон, Ш.Фур’є, Р.Оуен). “Робітничий комунізм” (Л.Бланкі, В.Вейтлінг, Т.Дезамі, Е.Кабе). Соціально-політична суть буржуазного лібералізму (Б.Констан, І.Бентам) і політико-соціологічна ідея О.Канта й Г.Спенсера. Концепція “громадянського суспільства” Г.Гегеля. Вплив поглядів соціалістів-утопістів на формування соціально-політичної думки у ХVІІ- першій половині ХІХ ст. Розвиток і особливості політико-правової думки в Росії. Офіційні політичні доктрини в Росії ХVІІ – ХІХ ст. Політичні ідеали слов’янофілів і західників. Діалектико-матеріалістичні погляди К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна на соціальне життя й політику. Досвід міжнародної соціал-демократії. Політологічні концепції ХХ ст. Соціальний дарвінізм і теорія завоювання. Теорія “еліти” В.Парето. Політологічні концепції М.Вебера, “Теорія олігархізації політичних партій”, теорія “плюралістичної демократії”, ідеї “Римського клубу”. Необхідність постійної розробки нових концепцій для соціально-політичного розвитку сучасної цивілізації.