ЗМІСТ

якщо VI > то Каер < 0, 22

якщо VI = 0, то К_аер = 0. 22

1.1 Теплотехнічний розрахунок захисних шарів для холодного періоду року

Для забезпечення комфортних умов в приміщенні потрібно дотриму­ватись умов, які пов'язані із загальним тепловим станом організму та з ви­могами до локального теплового режиму голови й ніг людини. Для здо­ров' я людини становить небезпеку надмірна тепловіддача випромінюван­ням з поверхні голови у бік зовнішніх захисних конструкцій приміщень у холодний період року. Значення теплофізичних характеристик залежать від прийнятих будівельних матеріалів (додаток А).

Обмеження розрахункового перепаду температур між повітрям у приміщенні і на холодних поверхнях захисної конструкції можна записати у формі нерівності:

, (1.1)

де tв і tв.п - відповідно, розрахункові температури повітря в приміщенні та на внутрішній поверхні захисної конструкції помешкання;

∆t^H - нормативний температурний перепад між температурами внутріш­нього повітря і внутрішньої поверхні захисної конструкції, який прийма­ється за додатком Б.

За законом стаціонарної теплопередачі маємо:

, (1.2)

де tв - температура всередині приміщення, °К;

tз - розрахункова температура зовнішнього повітря, °К;

R₀ - загальний опір теплопередачі захисного шару, м² .°К /Вт;

α_в- коефіцієнт тепловіддачі на внутрішній поверхні захисного шару, приймається за додатком В, Вт/м² .°К.

Розв'язуючи разом рівняння (1.1) і (1.2) одержимо, що зовнішній за­хисний шар буде задовольняти другу умову теплового комфорту для зимо­вого теплового режиму помешкань, якщо

. (1.3)

У тих випадках, коли захисний шар безпосередньо не стикається ззовнішнім повітрям, розрахунковий перепад температур t_В - t_З (1.3) мно­житься на коефіцієнт n < 1, що приймається з додатку Г. Тоді необхідний опір теплопередачі захисного шару

(1.4)

або

(1.5)

1.2 Вибір розрахункової температури зовнішнього повітря

В реальних умовах температура зовнішнього повітря з часом зміню­ється, а формула (1.4) отримана з припущення, що має місце сталий потік теплоти через захисний шар.

Теплова інерція захисного шару визначається із залежності

, (1.6)

де n - число прошарків захисного шару;

R_і - термічний опір і-го прошарку, м² -°К/Вт;

S_і - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу і-го прошарку, Вт/(м² -°К).

Теплова інерція характеризує ступінь загасання температурних хвиль у товщі захисного шару. Числове значення D (додаток Д) визначає масивність захисної конструкції. Для вибору розрахункової температури зовнішнього повітря залежно від значення D необхідно знати середні тем­ператури зовнішнього повітря: за найбільш холодну добу t₁⁰'⁹²; за най­більш холодну п'ятиденку t₅⁰'⁹² і середню температуру найбільш холодної доби t₁⁰'⁹⁸ (додаток Е) для місцевості, в якій здійснюється будівництво, або експлуатується захисна конструкція.

Описана вище методика розрахунку необхідного опору теплопереда­чі R₀^потр застосовується для непрозорих захисних конструкцій. Необхідний опір теплопередачі заповнень світлових прорізів (ліхтарів, вікон, балкон­них дверей тощо) нормується на основі даних у залежності від різниці роз­рахункових температур зовнішнього і внутрішнього повітря.

Величина R₀^потр повинна розглядатись як нижня межа опору тепло­передачі захисного шару

Rо > Rо^потр . (1.7)

Оптимальна величина опору теплопередачі задовольняє нерівність

Rо^опт > Rо^потр (1.8)

або

R_о ^опт = R₀^потр . (1.9)