12.4. Торговельний і платіжний баланси країни
Платіжний баланс (ZB) — статистичний звіт за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), який показує співвідношення між сукупними надходженнями з-за кордону та платежами за кордон (табл. 12.4).
Торговельний баланс — статистичний звіт, у якому віддзеркалюються платежі з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний проміжок часу.
Таблиця 12.4. Структура платіжного балансу (за методикою МВФ)
Рис. 12.12. Особливості світового ринку послуг
Торговельний, як і платіжний, баланс складається з кредитних і дебетових рахунків.
Кредитні рахунки забезпечують надходження іноземної валюти в країну.
Дебетові рахунки пов'язані з витратами іноземної валюти.
Різниця між кредитом і дебетом утворює сальдо зовнішньоторгівельного балансу.
Якщо експорт товарів (Е) перевищує імпорт (Z), то сальдо (чистий експорт — NE) буде додатним (+). Якщо Z > Е, то NE буде від'ємним (-).
Баланс послуг
Витрати українських туристів на оплату послуг за кордоном рівнозначні імпорту цих послуг в Україну (дебет). Надання Україною транспортних, страхових, медичних, банківських послуг іноземцям рівнозначне експорту (кредит).
Сальдо балансу послуг дорівнює різниці між експортом і імпортом патентів, ліцензій, ноу-хау, послуг транспорту, зв'язку, комунікацій, страхування, охорони здоров'я тощо.
Баланс руху капіталів
Надання позики однією державою іншій, придбання однією країною цінних паперів іншої країни в платіжному балансі відбиваються як торгівля борговими зобов'язаннями.
Надання позики іншій країні — імпорт боргового зобов'язання (дебет). Отримання позики з-за кордону — експорт боргового зобов'язання (кредит).
Придбання Україною цінних паперів в інших країнах — імпорт боргових зобов'язань (дебет).
Придбання іншими країнами цінних паперів України — експорт боргових зобов'язань (кредит).
Оцінювання експортно-імпортних операцій у платіжному балансі здійснюється на умовах ФОБ, тобто без урахування в ціні товарів затрат на страхування і транспортування.
Платіжний баланс — фактично виконані надходження і платежі.
Розрахунковий баланс — включає всі вимоги і зобов'язання країни до сектору закордон, у тому числі й непогашені.
Платіжний баланс враховує і платежі, що мають однобічну основу, тобто не пов'язані з відшкодуванням:
— однобічні перекази;
— надання СПЗ з боку МВФ;
— переведення частини золота країни в її золотий запас і навпаки;
— переоцінка золотих і валютних резервів у зв'язку зі зміною світових цін на золото й валютних курсів.
Статті платіжного балансу А, В, С — основні.
Статті блоків, пов'язані з рухом валютних резервів, — балансуючі.
Якщо за основними статтями сальдо платіжного балансу від'ємне, то, впливаючи на рух валютних засобів через балансуючі статті, врівноважують сальдо таким чином, що показники по основних та балансуючих блоках дорівнюють нулеві.
12.5. Зміст і структура світової валютної системи
Валюта в широкому розумінні — це грошова одиниця країни (гривня,рубль, долар і т. ін.);у вузькому розумінні - це грошові одиниці іноземних держав.
Національна валютна система — форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством (рис .12.13).
Рис. 12.13. Структура національної валютної системи
Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС)
І. Система "золотого стандарту" (рис. 12.4):
— золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);
— золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни);
— золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. до початку Другої світової війни).
Переваги:
— стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі та зменшує ризики;
— жорстке саморегулювання.
Недоліки:
— відмова від самостійної грошової політики;
— залежність від видобутку золота.
Рис. 12.14. Форми золотого стандарту