Теорія правового регулювання

1. Поняття і види правового регулювання.

2. Механізм правового регулювання: поняття, елементи, стадії.

Поняття і види правового регулювання

Правове регулювання – це державно-владний вплив на суспільні відносини за допомогою всієї сукупності юридичних засобів.

Варто розрізняти правове регулювання та правовий вплив на суспільні відносини. За обсягом предмет правового регулювання є більш вузьким, ніж обсяг предмету правового впливу. У предмет правового впливу входять також такі економічні, політичні, соціальні відношення, що правовими нормами не регулюються, але на них право так чи інакше поширює свій вплив.

У цьому розумінні правове регулювання не завжди охоплює такі форми впливу як:

• інформаційно-психологічний вплив – як форма правового впливу нормативної юридичної інформації, що виражається у впливі, на психологічну мотивацію поведінки суб'єктів, що обумовлюється системою правових стимулів і правових обмежень;

• виховний вплив – як форма правового впливу, що виражається в загальноідеологічному впливі всієї правової дійсності на внутрішній світ суб'єкта, на процес формування його соціальних ціннісних орієнтирів;

• соціальний вплив – як форма впливу сприятливому формуванню соціального середовища впливу права шляхом відображення у правових актах соціально корисних цілей, формування за допомогою правових норм соціально корисних зразків поведінки, відображення у правових розпорядженнях мір соціально-правового контролю.

Цілі правового регулювання: впорядкування суспільних відносин, їх охорона, закріплення, розвиток (стимулювання розвитку).

Види правового регулювання:

• централізоване (здійснюється з єдиного центру в масштабі всієї країни);

• децентралізоване (підпорядковане централізованому, здійснюється учасниками правовідносин у якості доповнення централізованого, його дорегулювання);

• нормативне (діяльність суб'єктів правотворчості зі встановлення норм права, загальних правил поведінки);

• індивідуальне (діяльність учасників правовідносин з конкретизації норм права – шляхом самостійного рішення юридично значимих питань, нормативне регулювання яких законодавцем не є вичерпним, тобто припускає додаткове регулювання).

Засоби правового регулювання, тобто прийоми регулювання суспільних відносин: дозвіл, зобов’язання, заборона, рекомендація (рада).

Типи правового регулювання:

• загальнодозволяючий – виражається формулою “дозволене усе, крім забороненого закону”;

• дозвільний – виражається формулою: “заборонене усе, крім дозволеного законом”.

Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії

Механізм правового регулювання (МПР) – це система всіх юридичних засобів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин правом.

МПР показує процес переводу нормативності права в упорядкованість суспільних відносин.

Механізм правового регулювання являє собою систему правових засобів, що дозволяють найбільш послідовно і юридично гарантовано боротися з перешкодами у процесі досягнення суб'єктами найбільше повної реалізації своїх інтересів.

Мета МПР – забезпечити безперешкодне прямування інтересів суб'єктів до цінностей. Іншими словами – гарантувати їм справедливе задоволення їх інтересів.

МПР – це інструмент оптимізації системи суспільних відносин із метою створення режиму найбільш повної та максимально можливої за обсягом реалізації інтересів і свобод суб'єктів у соціальному середовищі.

Елементи (структура) МПР:

а) норми права;

б) юридичні факти й акти застосування права;

в) правовідносини;

г) акти реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Стадії МПР, тобто етапи перекладу нормативності права в упорядкованість суспільних відносин (відповідає структурним елементам МПР):

Обов'язкові: