Поняття правопорядку

Результатом втілення в життя законності є формування правопорядку.

Правопорядок – заснована на праві та сформована в результаті здійснення ідеї і принципів законності така упорядкованість суспільних відносин, що виражається в правомірній поведінці їх учасників.

Елементний склад правопорядку містить у собі:

1. Суб'єкти правопорядку – особи, які беруть участь у правовідносинах, наділені юридичними правами й обов'язками.

2. Інструменти правопорядку – сукупність юридичних норм, що містяться в законодавстві та відображають ідеї права.

3. Результативний зміст правопорядку – правомірна поведінка, що здійснюється суб'єктами в межах правових відносин.

Категорію правопорядок не варто змішувати з більш широким поняттям – суспільний порядок.

Суспільний порядок – це обумовлена закономірностями соціального розвитку система правил і інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми.

Дисципліна

Дане явище є фундаментальною основою правопорядку і законності.

З одного боку – це соціальна оцінка поведінки людини з погляду його відповідності інтересам суспільства, законності, правовій культурі. З іншого боку - це вимога суспільства до індивідів і колективів.

Серед різновидів дисципліни можна виділити такі:

Державна дисципліна – виконання державними службовцями вимог, запропонованих державою.

Трудова дисципліна – обов'язкове дотримання учасниками трудового процесу встановленого розпорядку.

Військова дисципліна – дотримання військових правил, установлених законами, військовими статутами, наказами.

Договірна дисципліна – дотримання учасниками договору, передбаченого правом, зобов'язань, покладених на них договором.

Фінансова дисципліна – дотримання суб'єктами фінансово-правових відношень, бюджетних, податкових і інших фінансово-правових розпоряджень.

Технологічна дисципліна – дотримання учасниками виробничого процесу, а також користувачами технічних засобів технологічних розпоряджень, правил техніки безпеки і технічних умов виробничої діяльності.

Основна рекомендована література

1. Скакун О. Ф. Теория права и государства. – Х.: Консум, 2000. – С. 483-500.

2. Загальна теорія держави і права / За ред. проф. В. В. Копєйчикова. – К., 1996. – С. 208-217.

Додаткова література

1. Афанасьев В. С. Современные проблемы теории законности. – М., 1993. – С. 12.

2. Бахрах Д. Н. Вопросы законности в государственном управлении // Правоведение, № 3, май-июнь, 1992. – С.3-4.

3. Боннер А. Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности // Российское право. – М., 1992. – С. 189.

4. Братко А. Г. Правоохранительная система. (Вопросы теории). – М., 1991. – Гл. 1.

5. Евпитов В. И. Международное сообщество и правопорядок. – К., 1990.

6. Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Збірник наук. праць. – К., 1993.

7. Кудрявцев В. Н. О правопонимании и законности // Государство и право. – М. – 1994. – № 3.

8. Лазарев В. В. и др. Правовые основы обеспечения правового порядка. – М., 1987.

9. Малеин Н. С. О законности в условиях переходного периода. В сб. Теория права: новые идеи. – М., 1995. Вып. 4.

10. Михайленко А. Р. Правовое регулирование деятельности прокуратуры Украины по обеспечению законности // Государство и право, 1994., № 1. – С. 88.

11. Обеспечение законности в органах внутренних дел. Учебное пособие под редакцией Лазарева В. В., Афанасьева В. П., Гранат Н. Л. – М. – 1993. – С. 51

12. Ольховський Б. Законність, правопорядок, дисципліна – неодмінні складові перебудови // Радянське право, 1991. № 5.

13. Пауль Г. От порядка полицейского к порядку правовому // Законность. – 1994. № 4.

14. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави та права. – К., 1996.

15. Теория права и государства / Под ред. проф. В. В. Лазарева. – М., 1996. – С. 209-220.

16. Тихомиров Ю. А. Юридическая коллизия, власть и правопорядок // Государство и право. 1994. № 1.

17. Туманов Г. Право и порядок // Народ. депутат. 1991. № 8.

18. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. – М., 1996. – С. 343-363.

19. Стецовский Ю. И. Концепция судебной реформы и проблемы конституционной законности в уголовном судопроизводстве. // Государство и право. №9, 1993. – С. 109.

Нормативні акти:

Конституція України. Ст. 4, 57, 153, 162, 170.