
- •Письменицький а.А., Слинько д.В., Спаський а.С. Теорія держави і права Харків
- •Елементи структури системи права...............................................................86
- •Теорія юридичного процесу.......................................................121-128
- •Теорія правосвідомості і правової культури..............137-142
- •Теорія держави і права. Предмет і метод пізнання.
- •Загальнонаукові методи:
- •Спеціально-наукові методи:
- •Теорія виникнення держави
- •Формування передумов виникнення держави і права в умовах первісного суспільства
- •Наукові концепції виникнення держави
- •Етапи формування української державності
- •Теорія форми держави
- •Форма державного правління
- •Форма державного устрою
- •Форма державного політичного режиму
- •Теорія механізму держави.
- •Поняття та структура механізму держави
- •Поняття і класифікація функцій держави
- •Форми здійснення функцій держави
- •Теорія громадянського суспільства
- •Походження теорії громадянського суспільства
- •Елементи структури громадянського суспільства
- •Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •Теорія правової держави
- •Історичні передумови виникнення концепції правової держави
- •Принципи правової держави
- •Співвідношення права і закону в правовій державі
- •Теорія демократії
- •Поняття і юридичні ознаки демократії
- •Форми прояву демократії
- •Форми безпосередньої демократії
- •Форми представницької демократії
- •Перспективи розвитку демократичних засобів реалізації влади в Україні
- •Поняття, ознаки, функції і принципи права
- •Поняття і сутність наукових підходів до праворозуміння.
- •Право як нормативний регулятор суспільних відносин
- •Функції права
- •Принципи права
- •Теорія взаємодії людини і права
- •Біопсихосоціальна природа людини і вплив на неї права
- •Свобода особи і право
- •Об'єктивне право і міра свободи особи
- •Правовий статус особистості.
- •Правовий статус особистості, права громадянина, права людини
- •Інститут прав людини в Україні
- •Теорія норми права
- •Правові та інші соціальні норми
- •Поняття норм права, їх місце і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Структура норм права
- •Види норм права, їхнє місце і роль у правотворчості і реалізації права
- •Теорія системи права
- •Елементи структури системи права.
- •Поняття системи права і її основні ознаки
- •Елементи структури системи права
- •Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права
- •Приватне і публічне право.
- •Система права і система законодавства
- •Систематизація законодавства.
- •Правова система суспільства: поняття, основні види.
- •Теорія джерел (форм) права
- •Поняття форми (джерела) права
- •Правовий звичай
- •Нормативно-правовий договір
- •Нормативно-правовий акт
- •Правовий прецедент
- •Теорія правотворчості
- •Поняття, функції та види правотворчості
- •Стадії законотворчості
- •Законодавча техніка та юридична техніка.
- •Теорія тлумачення норм права
- •Поняття і мета тлумачення юридичних норм
- •Способи тлумачення юридичних норм
- •Види тлумачення
- •Види тлумачень за обсягом
- •Види тлумачення-роз'яснення
- •Види офіційного тлумачення- роз'яснення
- •Поширювальне, обмежувальне тлумачення і законність
- •Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Теорія правовідносин
- •Поняття і види правовідносин
- •Об'єкт правовідносин.
- •Поняття і види суб'єктів правовідносин
- •Зміст правовідносин
- •Поняття і види юридичних фактів
- •Теорія реалізації норм права
- •Поняття й основні форми реалізації норм права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси
- •Основні стадії процесу застосування норм права
- •Теорія юридичного процесу
- •Поняття і зміст юридичного процесу
- •Стадії юридичного процесу
- •Загальні начала юридичного процесу
- •Правові процедури і судові процеси
- •Теорія правомірної поведінки, правопорушення і юридичної відповідальності
- •Правомірна поведінка
- •Правопорушення: поняття, види, склад
- •Причини правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Підстави і мета юридичної відповідальності
- •Принципи юридичної відповідальності
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •Теорія правосвідомості і правової культури
- •Поняття та ознаки правової свідомості
- •Основні ознаки правосвідомості
- •Структура правосвідомості
- •Правова культура
- •Правовий нігілізм
- •Теорія законності, правопорядку, дисципліни
- •Поняття і гарантії законності
- •Поняття правопорядку
- •Дисципліна
- •Теорія правового регулювання
- •Поняття і види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії
- •Стадія формування і дії норм права
- •Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”
- •Алфавітно-предметний покажчик
Підстави і мета юридичної відповідальності
При характеристиці підстав юридичної відповідальності розрізняють її фактичну та юридичну сторони. При цьому під фактичною підставою юридичної відповідальності розуміють скоєння особою правопорушення, яке характеризується сукупністю ознак, що утворюють його юридичний склад. Під юридичною підставою правової відповідальності розуміють норму права, яка передбачає відповідальність, і відповідний акт правозастосування, в якому компетентний орган встановлює конкретний об'єм і форму заходів примусу, що застосовуються до конкретного правопорушника. Таким актом правозастосування може бути наказ адміністрації, вирок, постанова або рішення суду і т. ін.
Під метою юридичної відповідальності розуміють ті основні результати, яких прагнуть досягти при залученні правопорушника до відповідальності. Метою юридичної відповідальності є: відшкодування заподіяної шкоди, захист правопорядку, здійснення відплати за здійснення правопорушення, попередження від здійснення нових правопорушень, виховання та перевиховання громадян. Ця мета конкретизується у функціях юридичної відповідальності.
Функції юридичної відповідальності дозволяють більш глибоко проникнути в сутність даного правового інституту.
Серед функцій юридичної відповідальності можна виділити наступні:
1) штрафну (репресивно-каральну), яка характеризується каральною реакцією держави на правопорушення. Вона виражається в покаранні винної особи, спричиненні їй особистих, майнових або організаційних обмежень або позбавлень, які тягнуть за собою несприятливі для цієї особи наслідки;
2) правовідновувальну (компенсаційну або репараційну), яка полягає у стягненні заподіяного збитку з правопорушника, компенсації втрат потерпілій стороні, відновленні майнових прав;
3) попереджувально-виховну (превентивну), яка полягає у формуванні мотивів, що спонукатимуть до дотримання законів, поважати права й інтереси інших осіб, попереджувати здійснення нових правопорушень як відносно особи, підданої відповідальності (приватна превенція), так і відносно інших осіб (загальна превенція).
Принципи юридичної відповідальності
Основними принципами юридичної відповідальності є:
1. Принцип законності визначає, що юридична відповідальність наступає лише за ті дії, які є протиправним, тобто забороненими нормами права. До особи можуть застосовуватися лише ті види діянь і лише в тих межах, які встановлені санкціями правових норм для даного виду правопорушень. При залученні до відповідальності повинні бути дотримані вимоги процесуальних норм.
2. Принцип невідворотності покарання означає, що правопорушення не повинне залишатися безкарним. Для боротьби з правопорушеннями в суспільстві, їх профілактики набагато важливішим є не стільки строгість покарання, встановленого за здійснення правопорушення, скільки те, щоб кожен правопорушник обов'язково поніс заслужене покарання. Проте абсолютизувати цей принцип теж не можна. Його слід співвідносити з соціальною доцільністю.
3. Принцип справедливості реалізується в декількох положеннях: за одне правопорушення винна особа може нести відповідальність лише один раз. При цьому, застосоване до правопорушника юридичне правило може містити декілька різних покарань, передбачених санкцією відповідної норми. Закон, який установлює відповідальність за правопорушення, не може мати зворотної сили. Зворотну силу (або дію) може мати лише той закон, який установлює пом'якшення або відміну покарання.
4. Принцип гуманізму встановлює, що до особи, яка вчинила правопорушення, не можуть застосовуватися жорстокі дії, а також заходи покарання, які принижують людську гідність.
5. Принцип відповідності заходів покарання меті юридичної відповідальності (принцип доцільності) означає, що заходи юридичної відповідальності повинні відповідати тяжкості скоєного правопорушення з урахуванням індивідуалізації відповідальності, залежно від особи правопорушника.