Підстави і мета юридичної відповідальності

При характеристиці підстав юридичної відповідальності розрізняють її фактичну та юридичну сторони. При цьому під фактичною підставою юридичної відповідальності розуміють скоєння особою правопорушення, яке характеризується сукупністю ознак, що утворюють його юридичний склад. Під юридичною підставою правової відповідальності розуміють норму права, яка передбачає відповідальність, і відповідний акт правозастосування, в якому компетентний орган встановлює конкретний об'єм і форму заходів примусу, що застосовуються до конкретного правопорушника. Таким актом правозастосування може бути наказ адміністрації, вирок, постанова або рішення суду і т. ін.

Під метою юридичної відповідальності розуміють ті основні результати, яких прагнуть досягти при залученні правопорушника до відповідальності. Метою юридичної відповідальності є: відшкодування заподіяної шкоди, захист правопорядку, здійснення відплати за здійснення правопорушення, попередження від здійснення нових правопорушень, виховання та перевиховання громадян. Ця мета конкретизується у функціях юридичної відповідальності.

Функції юридичної відповідальності дозволяють більш глибоко проникнути в сутність даного правового інституту.

Серед функцій юридичної відповідальності можна виділити наступні:

1) штрафну (репресивно-каральну), яка характеризується каральною реакцією держави на правопорушення. Вона виражається в покаранні винної особи, спричиненні їй особистих, майнових або організаційних обмежень або позбавлень, які тягнуть за собою несприятливі для цієї особи наслідки;

2) правовідновувальну (компенсаційну або репараційну), яка полягає у стягненні заподіяного збитку з правопорушника, компенсації втрат потерпілій стороні, відновленні майнових прав;

3) попереджувально-виховну (превентивну), яка полягає у формуванні мотивів, що спонукатимуть до дотримання законів, поважати права й інтереси інших осіб, попереджувати здійснення нових правопорушень як відносно особи, підданої відповідальності (приватна превенція), так і відносно інших осіб (загальна превенція).

Принципи юридичної відповідальності

Основними принципами юридичної відповідальності є:

1. Принцип законності визначає, що юридична відповідальність наступає лише за ті дії, які є протиправним, тобто забороненими нормами права. До особи можуть застосовуватися лише ті види діянь і лише в тих межах, які встановлені санкціями правових норм для даного виду правопорушень. При залученні до відповідальності повинні бути дотримані вимоги процесуальних норм.

2. Принцип невідворотності покарання означає, що правопорушення не повинне залишатися безкарним. Для боротьби з правопорушеннями в суспільстві, їх профілактики набагато важливішим є не стільки строгість покарання, встановленого за здійснення правопорушення, скільки те, щоб кожен правопорушник обов'язково поніс заслужене покарання. Проте абсолютизувати цей принцип теж не можна. Його слід співвідносити з соціальною доцільністю.

3. Принцип справедливості реалізується в декількох положеннях: за одне правопорушення винна особа може нести відповідальність лише один раз. При цьому, застосоване до правопорушника юридичне правило може містити декілька різних покарань, передбачених санкцією відповідної норми. Закон, який установлює відповідальність за правопорушення, не може мати зворотної сили. Зворотну силу (або дію) може мати лише той закон, який установлює пом'якшення або відміну покарання.

4. Принцип гуманізму встановлює, що до особи, яка вчинила правопорушення, не можуть застосовуватися жорстокі дії, а також заходи покарання, які принижують людську гідність.

5. Принцип відповідності заходів покарання меті юридичної відповідальності (принцип доцільності) означає, що заходи юридичної відповідальності повинні відповідати тяжкості скоєного правопорушення з урахуванням індивідуалізації відповідальності, залежно від особи правопорушника.