
- •Письменицький а.А., Слинько д.В., Спаський а.С. Теорія держави і права Харків
- •Елементи структури системи права...............................................................86
- •Теорія юридичного процесу.......................................................121-128
- •Теорія правосвідомості і правової культури..............137-142
- •Теорія держави і права. Предмет і метод пізнання.
- •Загальнонаукові методи:
- •Спеціально-наукові методи:
- •Теорія виникнення держави
- •Формування передумов виникнення держави і права в умовах первісного суспільства
- •Наукові концепції виникнення держави
- •Етапи формування української державності
- •Теорія форми держави
- •Форма державного правління
- •Форма державного устрою
- •Форма державного політичного режиму
- •Теорія механізму держави.
- •Поняття та структура механізму держави
- •Поняття і класифікація функцій держави
- •Форми здійснення функцій держави
- •Теорія громадянського суспільства
- •Походження теорії громадянського суспільства
- •Елементи структури громадянського суспільства
- •Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •Теорія правової держави
- •Історичні передумови виникнення концепції правової держави
- •Принципи правової держави
- •Співвідношення права і закону в правовій державі
- •Теорія демократії
- •Поняття і юридичні ознаки демократії
- •Форми прояву демократії
- •Форми безпосередньої демократії
- •Форми представницької демократії
- •Перспективи розвитку демократичних засобів реалізації влади в Україні
- •Поняття, ознаки, функції і принципи права
- •Поняття і сутність наукових підходів до праворозуміння.
- •Право як нормативний регулятор суспільних відносин
- •Функції права
- •Принципи права
- •Теорія взаємодії людини і права
- •Біопсихосоціальна природа людини і вплив на неї права
- •Свобода особи і право
- •Об'єктивне право і міра свободи особи
- •Правовий статус особистості.
- •Правовий статус особистості, права громадянина, права людини
- •Інститут прав людини в Україні
- •Теорія норми права
- •Правові та інші соціальні норми
- •Поняття норм права, їх місце і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Структура норм права
- •Види норм права, їхнє місце і роль у правотворчості і реалізації права
- •Теорія системи права
- •Елементи структури системи права.
- •Поняття системи права і її основні ознаки
- •Елементи структури системи права
- •Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права
- •Приватне і публічне право.
- •Система права і система законодавства
- •Систематизація законодавства.
- •Правова система суспільства: поняття, основні види.
- •Теорія джерел (форм) права
- •Поняття форми (джерела) права
- •Правовий звичай
- •Нормативно-правовий договір
- •Нормативно-правовий акт
- •Правовий прецедент
- •Теорія правотворчості
- •Поняття, функції та види правотворчості
- •Стадії законотворчості
- •Законодавча техніка та юридична техніка.
- •Теорія тлумачення норм права
- •Поняття і мета тлумачення юридичних норм
- •Способи тлумачення юридичних норм
- •Види тлумачення
- •Види тлумачень за обсягом
- •Види тлумачення-роз'яснення
- •Види офіційного тлумачення- роз'яснення
- •Поширювальне, обмежувальне тлумачення і законність
- •Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Теорія правовідносин
- •Поняття і види правовідносин
- •Об'єкт правовідносин.
- •Поняття і види суб'єктів правовідносин
- •Зміст правовідносин
- •Поняття і види юридичних фактів
- •Теорія реалізації норм права
- •Поняття й основні форми реалізації норм права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси
- •Основні стадії процесу застосування норм права
- •Теорія юридичного процесу
- •Поняття і зміст юридичного процесу
- •Стадії юридичного процесу
- •Загальні начала юридичного процесу
- •Правові процедури і судові процеси
- •Теорія правомірної поведінки, правопорушення і юридичної відповідальності
- •Правомірна поведінка
- •Правопорушення: поняття, види, склад
- •Причини правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Підстави і мета юридичної відповідальності
- •Принципи юридичної відповідальності
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •Теорія правосвідомості і правової культури
- •Поняття та ознаки правової свідомості
- •Основні ознаки правосвідомості
- •Структура правосвідомості
- •Правова культура
- •Правовий нігілізм
- •Теорія законності, правопорядку, дисципліни
- •Поняття і гарантії законності
- •Поняття правопорядку
- •Дисципліна
- •Теорія правового регулювання
- •Поняття і види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії
- •Стадія формування і дії норм права
- •Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”
- •Алфавітно-предметний покажчик
Стадії юридичного процесу
Юридичний процес – це завжди визначена сукупність послідовно виконуваних дій і ухвалених актів. І ця сукупність може бути у відомих випадках значною, включати багато дій різноманітного характеру. Наприклад, розслідування кримінальної справи, правотворчість й ін. Тому юридичний процес не може не містити вимог, що забезпечують ритмічність, плановість і суворий правовий порядок при проведенні актів, що мають правове значення, і – головне – забезпечюючої справедливість, законність, обґрунтованість як самої діяльності, так і її результатів (ухвалених юридичних актів).
У зв'язку з цим, рекомендується розділити юридичний процес на етапи, виділити в ньому стадії. Так, С. С. Алексєєв основними етапами правотворчої процедури вважає підготування проекту нормативного юридичного акту, офіційне підведення волі народу в закон. На думку інших правознавців, наприклад А. С. Піголкіна, проходження законопроекту в компетентному представницькому органі складається з таких стадій: внесення проекту в правотворчий орган і прийняття його на розгляд цього органа; обговорення проекту; прийняття проекту.
У судочинстві, як карному, так і цивільному, прийнято виділяти більше стадій. Так, у теорії цивільного процесу процесуальна стадія визначається як сукупність послідовно здійснюємих процесуальних дій, об'єднаних найближчою метою. Традиційно виділяються сім стадій:
порушення судочинства;
підготування справи до судового розгляду;
судовий розгляд;
перегляд справи в суді касаційної інстанції;
перегляд справи в судах наглядової інстанції;
перегляд справи з обставин, що знову відкрилися;
примусове виконання судового рішення.
Поряд зі стадіями в правозастосувальному процесі, як одним із різновидів юридичного процесу, варто розрізняти правозастосувальні цикли (И. Я. Дюрягін), кожен з яких безпосередньо спрямований на прийняття різнохарактерних за своїм призначенням актів правозастосування (рішень, постанов).
У цивільному судочинстві закон виділяє п'ять таких циклів: розгляд у суді першої інстанції; розгляд у касаційній інстанції; розгляд у суді наглядової інстанції; розгляд у суді при перегляді за обставинами рішень, що відкрилися знову, визначень і постанов; виконавче виробництво.
Подібне положення має місце й у карному процесі. Зазначені цикли у процесуальному законі регламентовані як процесуальні виробництва, і кожен з них складається зі стадій: порушення діяльності по застосуванню права, підготування, і винесення правозастосовчого акту (дії). Виконавче виробництво включає ще одну стадію – оскарження дій судового виконавця.
Визначення стадій у характеристиці юридичного процесу пов'язано насамперед із тим, що вони відбивають логічну послідовність його розвитку. Поки справа не збуджена, неможлива наступна процесуальна діяльність. Звичайно, перевірочній діяльності обов'язково повинно передувати рішення питання (справи) по суті.
Стадії не просто випливають одна з іншої – у кожній з них за певних умов може бути проведена перевірка правильності діяльності в попередній. Так, у судовому засіданні обов'язково аналізуються законність і обґрунтованість збудження судочинства і проведеного розслідування (дізнання, підготування справи).
Конкретні юридичні процеси можуть бути усіченими (наприклад, результати вирішення питання не піддаються перевірці, далеко не кожне прийняте рішення потребуває в спеціальному виробництві по його виконанню й ін.). Тому стадії прийнято підрозділяти на обов'язкові та факультативні. До першого можна віднести порушення процесу, підготовчі дії і самий розгляд питання (справи) шляхом здійснення правових розпоряджень. Наявність усіх стадій у юридичному процесі залежить від конкретних обставин.
У кожній з названих стадій юридичного процесу обов'язкові такі компоненти:
а) відносно самостійна задача, на рішення якої спрямовані дії, що об'єднуються в ті або іншї стадії;
б) специфічний склад дій, що неодмінно включає встановлення або аналіз фактичних обставин, реалізацію відповідної юридичної норми для рішення питання, справи і т. п.;
в) юридичні документи, у яких відбиваються і закріплюються результати зроблених у даній стадії юридичних дій.