2. Спеціально-наукові методи:

• тлумачення – з'ясування і роз'яснення основних положень поняття або явища;

• порівняльного правознавства – пізнання державно-правової дійсності шляхом виявлення подібних і різноманітних елементів у різних країнах та різних наукових концепціях;

• техніко-юридичного аналізу – розгляд явища, поняття в процесі пізнання держави і права з погляду особливостей процесу підготування, розробки і реалізації нормативно-правових актів;

• синергетичний – (синергетика – наука про випадкові явища) пошук і виявлення взаємозв'язку між нібито випадковими явищами державно-правової дійсності з метою виключення цих явищ із ряду випадкових.

Функція науки теорії держави і права – це та роль, що вона виконує в людському суспільстві.

Види основних функцій науки теорії держави і права:

а) пояснювальна – пояснення змісту і сутності закономірностей, що знаходяться в основі явищ і процесів державно-правового життя суспільства;

б) прогностична – передбачення можливих шляхів подальшого розвитку держави і права;

в) евристична – відкриття нових закономірностей державно-правового життя суспільства, додання нового знання про державу і право до вже наявного;

г) методологічна – виконання поняттєвим апаратом держави і права ролі своєрідного фундаменту при формуванні поняттєвого апарату інших юридичних наук;

д) ідеологічна – розробка ідей як результату теоретичного мислення з метою прогресивного перетворення державно-правової дійсності, - наприклад ідеї поділу влади, правової держави;

е) політична – частина загальнотеоретичної наукової доктрини у певній мірі впливає на політичний курс держави, тенденції розвитку його законодавства, – наприклад, вчення про правову державу, права людини.

Система юридичних наук.

Під системою юридичних наук розуміється вся сукупність юридичних наук у їхньому взаємозв'язку і внутрішньої спрямованості на пізнання державно-правових явищ.

У системі юридичних дисциплін слід виділяти такі основні блоки:

Блок історико-теоретичних дисциплін:

• філософія права;

• історія держави і права;

• історія політичних і правових вчень;

• теорія держави і права;

• юридична деонтологія;

• порівняльне правознавство.

Блок галузевих дисциплін:

• конституційне право;

• конституційний процес;

• цивільне право;

• цивільний процес;

• адміністративне право;

• адміністративний процес;

• кримінальне право;

• кримінально-процесуальне право;

• трудове право;

• екологічне право;

• фінансове право;

• підприємницьке право;

• інформаційне право.

Блок міжнародно-правових дисциплін:

• міжнародне публічне право;

• міжнародне приватне право.

Блок прикладних і спеціальних дисциплін:

• кримінологія;

• криміналістика;

• судова бухгалтерія;

• судова медицина;

• судова психіатрія;

• оперативно-розшукова діяльність;

• спеціальна тактика; спеціальна техніка й ін.

Рекомендована література

1. Теорія держави і права /За ред.академіка М.В. Цвіка, проф. О.В. Петрішина, доц. В.Д. Ткаченка. Харків: 2002. – 432 с.

2. Скакун О.Ф. Теория права и государства. – Харьков: 2000, С. 24–35.

3. Загальна теорія держави і права /За ред. проф. В.В. Копєйчикова. – К., 1996. – С. 19–32.

4. Письменицкий А.А., Слинько Д.В. Теория государства. – Х.: Консум, 2004. С. 5-9.