
- •Письменицький а.А., Слинько д.В., Спаський а.С. Теорія держави і права Харків
- •Елементи структури системи права...............................................................86
- •Теорія юридичного процесу.......................................................121-128
- •Теорія правосвідомості і правової культури..............137-142
- •Теорія держави і права. Предмет і метод пізнання.
- •Загальнонаукові методи:
- •Спеціально-наукові методи:
- •Теорія виникнення держави
- •Формування передумов виникнення держави і права в умовах первісного суспільства
- •Наукові концепції виникнення держави
- •Етапи формування української державності
- •Теорія форми держави
- •Форма державного правління
- •Форма державного устрою
- •Форма державного політичного режиму
- •Теорія механізму держави.
- •Поняття та структура механізму держави
- •Поняття і класифікація функцій держави
- •Форми здійснення функцій держави
- •Теорія громадянського суспільства
- •Походження теорії громадянського суспільства
- •Елементи структури громадянського суспільства
- •Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •Теорія правової держави
- •Історичні передумови виникнення концепції правової держави
- •Принципи правової держави
- •Співвідношення права і закону в правовій державі
- •Теорія демократії
- •Поняття і юридичні ознаки демократії
- •Форми прояву демократії
- •Форми безпосередньої демократії
- •Форми представницької демократії
- •Перспективи розвитку демократичних засобів реалізації влади в Україні
- •Поняття, ознаки, функції і принципи права
- •Поняття і сутність наукових підходів до праворозуміння.
- •Право як нормативний регулятор суспільних відносин
- •Функції права
- •Принципи права
- •Теорія взаємодії людини і права
- •Біопсихосоціальна природа людини і вплив на неї права
- •Свобода особи і право
- •Об'єктивне право і міра свободи особи
- •Правовий статус особистості.
- •Правовий статус особистості, права громадянина, права людини
- •Інститут прав людини в Україні
- •Теорія норми права
- •Правові та інші соціальні норми
- •Поняття норм права, їх місце і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Структура норм права
- •Види норм права, їхнє місце і роль у правотворчості і реалізації права
- •Теорія системи права
- •Елементи структури системи права.
- •Поняття системи права і її основні ознаки
- •Елементи структури системи права
- •Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права
- •Приватне і публічне право.
- •Система права і система законодавства
- •Систематизація законодавства.
- •Правова система суспільства: поняття, основні види.
- •Теорія джерел (форм) права
- •Поняття форми (джерела) права
- •Правовий звичай
- •Нормативно-правовий договір
- •Нормативно-правовий акт
- •Правовий прецедент
- •Теорія правотворчості
- •Поняття, функції та види правотворчості
- •Стадії законотворчості
- •Законодавча техніка та юридична техніка.
- •Теорія тлумачення норм права
- •Поняття і мета тлумачення юридичних норм
- •Способи тлумачення юридичних норм
- •Види тлумачення
- •Види тлумачень за обсягом
- •Види тлумачення-роз'яснення
- •Види офіційного тлумачення- роз'яснення
- •Поширювальне, обмежувальне тлумачення і законність
- •Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Теорія правовідносин
- •Поняття і види правовідносин
- •Об'єкт правовідносин.
- •Поняття і види суб'єктів правовідносин
- •Зміст правовідносин
- •Поняття і види юридичних фактів
- •Теорія реалізації норм права
- •Поняття й основні форми реалізації норм права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси
- •Основні стадії процесу застосування норм права
- •Теорія юридичного процесу
- •Поняття і зміст юридичного процесу
- •Стадії юридичного процесу
- •Загальні начала юридичного процесу
- •Правові процедури і судові процеси
- •Теорія правомірної поведінки, правопорушення і юридичної відповідальності
- •Правомірна поведінка
- •Правопорушення: поняття, види, склад
- •Причини правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Підстави і мета юридичної відповідальності
- •Принципи юридичної відповідальності
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •Теорія правосвідомості і правової культури
- •Поняття та ознаки правової свідомості
- •Основні ознаки правосвідомості
- •Структура правосвідомості
- •Правова культура
- •Правовий нігілізм
- •Теорія законності, правопорядку, дисципліни
- •Поняття і гарантії законності
- •Поняття правопорядку
- •Дисципліна
- •Теорія правового регулювання
- •Поняття і види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії
- •Стадія формування і дії норм права
- •Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”
- •Алфавітно-предметний покажчик
Види тлумачення
За суб’єктною спрямованістю:
тлумачення-з'ясування;
тлумачення-роз'яснення.
Тлумачення-з'ясування – це внутрішня розумова діяльність, що має на меті зробити зміст норм права зрозумілим для себе. Наприклад, ознайомлення студента юридичного вищого навчального закладу з новим законодавством про освіту з метою з'ясування наявності чи відсутності для нього нових пільг і можливостей.
Тлумачення-роз'яснення – це зовнішнє вираження інтерпретатором свого розуміння змісту норм права, що має на меті зробити цей зміст зрозумілим для інших. Наприклад, ознайомлення викладачем студентів юридичного вищого навчального закладу з новим законодавством про освіту з метою з'ясування ними наявності чи відсутності нових пільг і можливостей.
Тлумачення-роз’яснення (в офіційному розумінні) – це така діяльність спеціально уповноважених суб’єктів по розкриттю змісту юридичних норм, що мають закріплення в чинних нормативно-правових актах, з метою їх однакового розуміння і застосування в процесі вирішення конкретних юридичних справ.
Види тлумачення-з'ясування:
За способом – мовне (філологічне, граматичне, логічне, систематичне, історичне);
За обсягом – буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне.
Види тлумачень за обсягом
Тлумачення за обсягом є одним із результатів застосування інтерпретатором усіх способів тлумачення в їх сукупності. При визначенні обсягу тлумачення порівнюються висновки інтерпретатора, про значеннєвий зміст норми права, отримані на основі застосування всієї сукупності способів тлумачення, з висновками про цей зміст, отриманими при буквальному розумінні змісту тексту законів, що може бути як правильним, так і помилковим. Виходячи зі співвідношення значень текстуального формулювання норми права і її дійсного суттєвого змісту, розрізняють три види тлумачення за обсягом:
буквальне (адекватне);
поширювальне;
обмежувальне.
Буквальне (адекватне) тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норми права відповідає буквальному значенню її текстуального формулювання. Наприклад, в ст. 1 Господарчо-процесуального кодексу України йдеться про те, що: “угода про відмовлення від права на звернення в арбітражний суд недійсна”. Це положення має одне, строго визначене значення. Інше значення цього положення неможливо установити, застосовуючи будь-які способи тлумачення в їх сукупності. У цьому положенні “буква” закону і її “зміст” збігаються, не мають розбіжностей, тобто “зміст” закону слід розуміти буквально.
Поширювальне тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норм права ширше буквального її значення – текстуального формулювання. Наприклад, у ст. 950 ЦК (Цивільного Кодексу)України говориться про відповідальність зберігача “за втрату, нестачу, ушкодження речі”. Тут, у контексті статті, дійсний зміст поняття “втрата” ширше буквального значення цього слова. “Втрата” означає будь-який випадок припинення існування майна – фізичне зникнення матеріальної речі як цілісного і повноцінного в споживчому відношенні об'єкта не тільки в результаті її загибелі (у вогні пожежі, під час повені й ін.), але й у результаті поступового саморуйнування (за відсутності турботи про її збереженість). Чи, наприклад, згідно зі ст.1 Закону України “Про правовий статус іноземців”, “іноземець” – це не тільки громадянин іноземної держави, але також і будь-яка особа без громадянства. Таким чином, при поширювальному тлумаченні дійсний “зміст” Закону ширшій за його буквальне значення, “букву” Закону.
Обмежувальне тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норми права вужче можливих значень її текстуального формулювання. Наприклад, згідно ч. 2 ст. 950 ЦК України, зберігач майна “несе відповідальність за втрату (нестачу) чи ушкодження майна, якщо не доведе, що це відбулося внаслідок нездоланної сили, ...”. Тут, у контексті статті закону, вислів “нездоланна сила” має вузький сенс. Мається на увазі, що такого роду силою є дії стихійно-природних явищ (ураган, землетрус, повінь і т. п.). Хоча взагалі слова “нездоланна сила” можуть розумітися й в іншому значенні. Наприклад, у психологічному. Відомі випадки, коли люди зверталися до адміністрації казино м. Монако із заявою заборонити їм вхід у казино, оскільки “нездоланна сила” тягне їх до рулетки, карткового столу, щоб грати. Таким чином, при обмежувальному тлумаченні дійсний “зміст” закону вужче за можливі значення його “букви”. Із числа цих можливих значень вибирається одне, те, що має на увазі законодавець.