
- •Письменицький а.А., Слинько д.В., Спаський а.С. Теорія держави і права Харків
- •Елементи структури системи права...............................................................86
- •Теорія юридичного процесу.......................................................121-128
- •Теорія правосвідомості і правової культури..............137-142
- •Теорія держави і права. Предмет і метод пізнання.
- •Загальнонаукові методи:
- •Спеціально-наукові методи:
- •Теорія виникнення держави
- •Формування передумов виникнення держави і права в умовах первісного суспільства
- •Наукові концепції виникнення держави
- •Етапи формування української державності
- •Теорія форми держави
- •Форма державного правління
- •Форма державного устрою
- •Форма державного політичного режиму
- •Теорія механізму держави.
- •Поняття та структура механізму держави
- •Поняття і класифікація функцій держави
- •Форми здійснення функцій держави
- •Теорія громадянського суспільства
- •Походження теорії громадянського суспільства
- •Елементи структури громадянського суспільства
- •Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •Теорія правової держави
- •Історичні передумови виникнення концепції правової держави
- •Принципи правової держави
- •Співвідношення права і закону в правовій державі
- •Теорія демократії
- •Поняття і юридичні ознаки демократії
- •Форми прояву демократії
- •Форми безпосередньої демократії
- •Форми представницької демократії
- •Перспективи розвитку демократичних засобів реалізації влади в Україні
- •Поняття, ознаки, функції і принципи права
- •Поняття і сутність наукових підходів до праворозуміння.
- •Право як нормативний регулятор суспільних відносин
- •Функції права
- •Принципи права
- •Теорія взаємодії людини і права
- •Біопсихосоціальна природа людини і вплив на неї права
- •Свобода особи і право
- •Об'єктивне право і міра свободи особи
- •Правовий статус особистості.
- •Правовий статус особистості, права громадянина, права людини
- •Інститут прав людини в Україні
- •Теорія норми права
- •Правові та інші соціальні норми
- •Поняття норм права, їх місце і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Структура норм права
- •Види норм права, їхнє місце і роль у правотворчості і реалізації права
- •Теорія системи права
- •Елементи структури системи права.
- •Поняття системи права і її основні ознаки
- •Елементи структури системи права
- •Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права
- •Приватне і публічне право.
- •Система права і система законодавства
- •Систематизація законодавства.
- •Правова система суспільства: поняття, основні види.
- •Теорія джерел (форм) права
- •Поняття форми (джерела) права
- •Правовий звичай
- •Нормативно-правовий договір
- •Нормативно-правовий акт
- •Правовий прецедент
- •Теорія правотворчості
- •Поняття, функції та види правотворчості
- •Стадії законотворчості
- •Законодавча техніка та юридична техніка.
- •Теорія тлумачення норм права
- •Поняття і мета тлумачення юридичних норм
- •Способи тлумачення юридичних норм
- •Види тлумачення
- •Види тлумачень за обсягом
- •Види тлумачення-роз'яснення
- •Види офіційного тлумачення- роз'яснення
- •Поширювальне, обмежувальне тлумачення і законність
- •Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Теорія правовідносин
- •Поняття і види правовідносин
- •Об'єкт правовідносин.
- •Поняття і види суб'єктів правовідносин
- •Зміст правовідносин
- •Поняття і види юридичних фактів
- •Теорія реалізації норм права
- •Поняття й основні форми реалізації норм права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси
- •Основні стадії процесу застосування норм права
- •Теорія юридичного процесу
- •Поняття і зміст юридичного процесу
- •Стадії юридичного процесу
- •Загальні начала юридичного процесу
- •Правові процедури і судові процеси
- •Теорія правомірної поведінки, правопорушення і юридичної відповідальності
- •Правомірна поведінка
- •Правопорушення: поняття, види, склад
- •Причини правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Підстави і мета юридичної відповідальності
- •Принципи юридичної відповідальності
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •Теорія правосвідомості і правової культури
- •Поняття та ознаки правової свідомості
- •Основні ознаки правосвідомості
- •Структура правосвідомості
- •Правова культура
- •Правовий нігілізм
- •Теорія законності, правопорядку, дисципліни
- •Поняття і гарантії законності
- •Поняття правопорядку
- •Дисципліна
- •Теорія правового регулювання
- •Поняття і види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії
- •Стадія формування і дії норм права
- •Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”
- •Алфавітно-предметний покажчик
Правовий прецедент
Правовий прецедент – це судове або адміністративне рішення по конкретній юридичній справі, визнане в якості зразку вищою судовою інстанцією держави і застосовуване надалі для вирішення подібних юридичних справ.
У загальних рисах прецедент можна визначити як попереднє судове рішення, процедура тощо, що вживається як норма при розгляді наступних подібних справ (New Webster’s Dictionary, 1993). Cуд при розгляді конкретної справи виносить рішення, яке виступає актом правозастосування для сторін цієї справи, породжуючи разом із тим загальну норму (перш за все для судів нижчого рівня). Слід відзначити, що ступінь обов’язковості прецеденту перш за все залежить від місця суду, що виносить рішення в судовій системі.
Сама доктрина прецеденту – stare decіsіs (слідувати встановленому) – загалом полягає в тому, що рішення апеляційних судів обов’язкові в подальшому для судів нижчого рівня, а також для самих апеляційних судів.
Обов’язковим є не все рішення суду, а лише сутність правової позиції судді, на якому ґрунтується рішення або вирок. Саме ця частина називається ratio decidendi. Тоді як докази і висновки, не обов’язкові для висновків суду в цій справі, належать до obiter dicta (супутньо сказане). У висновках судді по справі прецедент утворює лише його правова аргументація; у більшості випадків питання права в судовому рішенні не оспорюються, йдеться лише про факти, про те, яким чином інтерпретувати наявну фактичну сторону справи, як кваліфікувати певні дії.
Відповідно до приналежності того або іншого рішення судовому або адміністративному органу, прийнято розрізняти судовий і адміністративний прецеденти.
Судовий прецедент є основним джерелом права у країнах англо-саксонської правової системи. До числа таких держав відносяться, насамперед, Великобританія і США. Проте якщо у Великобританії більшою юридичною чинністю володіє найбільше давній прецедент, то у США більшою юридичною чинністю володіє прецедент більш новий за часом прийняття.
В Україні судовий прецедент займає незначну частку від інших джерел права. Так, судові прецеденти Європейського суду по правах людини є частиною національного законодавства України.
У системі джерел (форм) права можна виділити також нетрадиційні. Такими наприклад, є релігійні догми й ідеологічні норми.
Релігійні догми – система правил, сформованих на бездоказових переконаннях – віруваннях, обумовлених релігійними вченнями.
Таке джерело є основним у країнах мусульманської правової системи. Так, у Ірані, Пакистані, Афганістані основними джерелами є догми Корану і закони шаріату.
Ідеологічні норми –- правила поведінки, вироблені під впливом певної політичної ідеї, як правило, для членів політичної партії.(Інколи у тоталітарних режимах поширюється на все суспільство.)
У державах із монополією єдиної політичної ідеології такі норми стають переважним джерелом заідеологізованої правової системи. Прикладом поширеності таких джерел є колишній СРСР, а також нині існуючі країни з монополією соціалістичної та комуністичної ідеологій – Китай, Північна Корея, Куба.
Серед новітнього розуміння інших джерел права можна також виділити такі, що практично не згадуються у юридичній навчальній літературі як джерела права:
Акти тлумачення юридичних норм (Керівні роз’яснення пленуму Верховного Суду України).
Акти Конституційного Суду (Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К. Г. Устименка)).
Основна рекомендована література
Теорія держави і права /За ред. академіка М. В. Цвіка, проф. О. В. Петрішина, доц. В. Д. Ткаченка. – Х.: Прапор. – 2002. – С. 293–320.
Скакун О. Ф. Теория права и государства. – Х.: Консум. – 2000. – С. 334–372.
Загальна теорія держави і права / За ред. проф. В. В. Копєйчикова. – К., 1996.
Додаткова література.
Зивс С. Л. Источники права. – М., 1981.
Муромцев Т. И. Источники права (теоретические проблемы) // Правоведение. 1992. – № 2.
Наумов А. Судебный прецедент – источник права // Адвокат. – 1993. – № 4-3.
Погребной И. М. Теория права: Учебное пособие. – Х.: Основа, 2003. – С. 55-62.
Разумович Н. Н. Источники и форма права // Сов. гос-во и право. – 1988. – № 3.