
- •Письменицький а.А., Слинько д.В., Спаський а.С. Теорія держави і права Харків
- •Елементи структури системи права...............................................................86
- •Теорія юридичного процесу.......................................................121-128
- •Теорія правосвідомості і правової культури..............137-142
- •Теорія держави і права. Предмет і метод пізнання.
- •Загальнонаукові методи:
- •Спеціально-наукові методи:
- •Теорія виникнення держави
- •Формування передумов виникнення держави і права в умовах первісного суспільства
- •Наукові концепції виникнення держави
- •Етапи формування української державності
- •Теорія форми держави
- •Форма державного правління
- •Форма державного устрою
- •Форма державного політичного режиму
- •Теорія механізму держави.
- •Поняття та структура механізму держави
- •Поняття і класифікація функцій держави
- •Форми здійснення функцій держави
- •Теорія громадянського суспільства
- •Походження теорії громадянського суспільства
- •Елементи структури громадянського суспільства
- •Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •Теорія правової держави
- •Історичні передумови виникнення концепції правової держави
- •Принципи правової держави
- •Співвідношення права і закону в правовій державі
- •Теорія демократії
- •Поняття і юридичні ознаки демократії
- •Форми прояву демократії
- •Форми безпосередньої демократії
- •Форми представницької демократії
- •Перспективи розвитку демократичних засобів реалізації влади в Україні
- •Поняття, ознаки, функції і принципи права
- •Поняття і сутність наукових підходів до праворозуміння.
- •Право як нормативний регулятор суспільних відносин
- •Функції права
- •Принципи права
- •Теорія взаємодії людини і права
- •Біопсихосоціальна природа людини і вплив на неї права
- •Свобода особи і право
- •Об'єктивне право і міра свободи особи
- •Правовий статус особистості.
- •Правовий статус особистості, права громадянина, права людини
- •Інститут прав людини в Україні
- •Теорія норми права
- •Правові та інші соціальні норми
- •Поняття норм права, їх місце і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Структура норм права
- •Види норм права, їхнє місце і роль у правотворчості і реалізації права
- •Теорія системи права
- •Елементи структури системи права.
- •Поняття системи права і її основні ознаки
- •Елементи структури системи права
- •Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права
- •Приватне і публічне право.
- •Система права і система законодавства
- •Систематизація законодавства.
- •Правова система суспільства: поняття, основні види.
- •Теорія джерел (форм) права
- •Поняття форми (джерела) права
- •Правовий звичай
- •Нормативно-правовий договір
- •Нормативно-правовий акт
- •Правовий прецедент
- •Теорія правотворчості
- •Поняття, функції та види правотворчості
- •Стадії законотворчості
- •Законодавча техніка та юридична техніка.
- •Теорія тлумачення норм права
- •Поняття і мета тлумачення юридичних норм
- •Способи тлумачення юридичних норм
- •Види тлумачення
- •Види тлумачень за обсягом
- •Види тлумачення-роз'яснення
- •Види офіційного тлумачення- роз'яснення
- •Поширювальне, обмежувальне тлумачення і законність
- •Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Теорія правовідносин
- •Поняття і види правовідносин
- •Об'єкт правовідносин.
- •Поняття і види суб'єктів правовідносин
- •Зміст правовідносин
- •Поняття і види юридичних фактів
- •Теорія реалізації норм права
- •Поняття й основні форми реалізації норм права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації норм права. Поняття і риси
- •Основні стадії процесу застосування норм права
- •Теорія юридичного процесу
- •Поняття і зміст юридичного процесу
- •Стадії юридичного процесу
- •Загальні начала юридичного процесу
- •Правові процедури і судові процеси
- •Теорія правомірної поведінки, правопорушення і юридичної відповідальності
- •Правомірна поведінка
- •Правопорушення: поняття, види, склад
- •Причини правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Підстави і мета юридичної відповідальності
- •Принципи юридичної відповідальності
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •Теорія правосвідомості і правової культури
- •Поняття та ознаки правової свідомості
- •Основні ознаки правосвідомості
- •Структура правосвідомості
- •Правова культура
- •Правовий нігілізм
- •Теорія законності, правопорядку, дисципліни
- •Поняття і гарантії законності
- •Поняття правопорядку
- •Дисципліна
- •Теорія правового регулювання
- •Поняття і види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання: поняття елементи стадії
- •Стадія формування і дії норм права
- •Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”
- •Алфавітно-предметний покажчик
Теорія громадянського суспільства
Походження теорії громадянського суспільства.
Елементи структури громадянського суспільства.
Співвідношення громадянського суспільства і держави.
Походження теорії громадянського суспільства
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО – це об'єднання вільних із рівними правами людей, кожному з яких державою забезпечуються права і юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати активну участь в політичному житті.
Основними ознаками громадянського суспільства є:
- людина, її права, свободи й інтереси є головною цінністю суспільства;
рівноправність і захищеність законом усіх видів і форм власності і насамперед приватної;
економічна свобода громадян і їхніх об'єднань, інших суб'єктів виробничих відносин у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності;
свобода і добровільність праці на основі вільного вибору форм і видів трудової діяльності;
ефективність системи соціального захисту кожної людини;
ідеологічна та політична свобода, наявність демократичних інститутів і механізмів, що забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної політики.
Громадянське суспільства є соціальною основою правової держави, причому саморегулююче громадянське суспільство, що об'єднує вільних громадян-носіїв суспільного прогресу. У центрі уваги такого суспільства знаходиться людина, її різноманітні інтереси. Через систему соціальних інститутів, суспільних зв'язків створюються необхідні умови для реалізації кожним громадянином своїх творчих, трудових можливостей, забезпечуються плюралізм думок, особисті права і свободи. Перехід від тоталітарних методів керування до правового державного зв'язку з різким переорієнтуванням соціальної діяльності держави, із відмовою від пріоритету «знеособленого» виробництва над соціально-економічними, політичними і духовними інтересами громадян. Держава на визначеному щаблі свого формування виділилася з суспільства. Таким чином, можна сказати, що держава – продукт суспільства. У процесі розвитку суспільства і переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої змінюється і держава. Формування громадянського суспільства сприяє формуванню більш цивілізованої та розвиненої держави. Саме суспільство не є простою сукупністю індивідів. Це складний соціальний механізм, продукт взаємодії людей, визначена організація їх життя, пов'язана насамперед із виробництвом, обміном і споживанням життєвих благ. Суспільство – це складна динамічна система зв'язку людей, об'єднаних сімейними узами, груповими станами, класовими відношеннями. Політичну систему суспільства створюють різноманітні організації, інститути, політичні партії, громадські організації, установи, що борються за владу, за її утримання, використання, організацію і функціонування. Співвідношення громадянського суспільства і його політичної системи – це відношення змісту і форми.
Необхідними елементами громадянського суспільства є суспільні об'єднання, рухи, партії, професійні спілки й об'єднання за віковою і статевою ознаками. Якщо такі організації сформувалися, спрощується виявлення інтересів різних груп населення, пошук лідерів, спроможних утілювати волю громадян у життя. Але така плюралістична /множинна/ демократія можлива тільки у вільному суспільстві вільних людей.
Виникаючи спочатку як філософська концепція, ідея громадянського суспільства поступово стала однією з центральних проблем політичної думки і визвольних рухів Заходу. Історично ідея громадянського суспільства походить із Древньої Греції й античного Риму, до політико-юридичної думки того часу зокрема, до творчості Цицерона, коли склалися уявлення про громадянство і громадянина і виникнуло поняття суспільства як сукупність громадян. Проте лише в середині ХI сторіччя Т. Гоббс у двох працях – “Про громадянство” (1642 р.) і “Левіафан” (1651 р.) – виклав принципово нову концепцію громадянського суспільства, що виникає при переході від природного стану, загальної ворожнечі і страху смерті до впорядкованого культурного суспільства, громадяни якого дисципліновані владою держави, що формує в країні мир і порядок. У цьому сенсі змінюється і сама людина, яка перетворюється з громадянина за ознакою підданства на громадянина з цілим комплексом прав і повноважень, цілісну й активну особистість. Громадянське суспільство – це “спілка індивідуальностей”. У наступному концепція громадянського суспільства з усіма проблемами (свободи, права, повинності, моралі, власності й ін.) розроблялися плеядою найвизначніших мислителів – Дж. Локком, Ж.-Ж. Руссо, И. Кантом, Ф. Гегелем і іншими. Так, у своїй “Філософії права” Гегель визначає: «...громадянське суспільство, як об'єднання членів у якості самостійних, одиничних у формальній загальності на основі їх потреб і через правовий устрій у якості засобів забезпечення безпеки осіб і власності і через зовнішній порядок для їх особливих і загальних інтересів».