
- •Питання для самоперевірки
- •1) Зміст і поняття експлуатаційної роботи залізниць
- •Питання для самоперевірки
- •2. Класифікація системи показників плану роботи рухомого складу
- •Питання для самоперевірки
- •3. Якість транспортного обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •4. Показники якості перевезень
- •Питання для самоперевірки
- •5. Показники якості експлуатаційної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •6. Інтегральний показник шості транспортного виробництва
- •Питання для самоперевірки
- •1. Поняття інвестицій. Інвестиційні проекти
- •Питання для самоперевірки
- •2. Поняття про методи оцінювання ефективності технічних заходів та інвестиційних проектів
- •Питання для самоперевірки
- •3. Показники ефективності - загальна і порівняльна ефективність
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Поняття про заробітну плату
- •Питання для самоперевірки
- •2. Нормативні основи організації оплати праці на залізничному транспорті
- •Питання для самоперевірки
- •3. Структурна схема форм оплати пращ на залізничному транспорті
Питання для самоперевірки
1)Що таке якість транспортних послуг?
2)Як визначають рівень задоволення потреби у перевезеннях?
3)Чому необхідно слідкувати за рівнем якості транспортних послуг?
4. Показники якості перевезень
Час, швидкість доставки вантажів і ступінь їх схоронності є найважливішими показниками якості транспортної продукції, що мають безпосередній вплив на якість і ефективність транспортного обслуговування виробництва.
Прискорення доставки зменшує, а уповільнення — збільшує масу вантажів, що одноразово знаходиться в процесі обороту на транспорті (у натуральному чи вартісному вимірі). Це означає відповідно прискорений чи уповільнений перехід вантажів транспортної сфери у сферу виробничого чи особистого споживання. Методика визначення вартості маси вантажів у дорозі (на колесах) достатньо розроблена в працях Т.С. Хачатурова, Е.Д. Ханукова, 1.В. Белова, В.І. Дмитрієва, А.П. Абрамова та ін.
Потреба у вартісному вимірі вантажної маси в дорозі з'явилися внаслідок недостатньої практики, головним чином для економічного порівняння видів транспорту і способів переміщення, що відрізняються тривалістю доставки вантажів:
для сітьового рівня управління вартість вантажної маси в дорозі можна визначити за формулою:
де Цгр - середня ціна 1 т перевезених вантажів, грн.;
-
річний
обсяг перевезень вантажів;
— середній
час (тривалість) доставки вантажів,
доба;
для мережі залізниць і дирекцій:
М = (Цгр ІРрік /365)(Ігр /vd) чи М = Цгр∑Ррік /(365vd), (ЗО)
де Ігр — середня дальність перевезень чи вантажів на вантажний рейс вагона, км;
vd — середня швидкість доставки вантажу, км/добу;
∑Ррік - річний вантажообіг відповідно мережі, залізниці чи дирекції, т-км;
для окремих залізничних ліній чи дільниць:
М = ЦгрГрік I лин (365 * 24vм) чи М = Цг ∑Рl /(365 • 24v), (31)
де Грік — річна щільність вантажопотоку на залізниці чи дільниці, т-км на 1 км;
Ілін — довжина залізничної лінії чи дільниці, км;
vM — маршрутна чи дільнична швидкість пересування вагонів з вантажами на залізничній лінії чи дільниці, км/год.;
вартість вантажної маси, що одноразово знаходиться на станціях навантаження і вивантаження в процесі виконання вантажних операцій з вагонами і на транспортних складах, при зберіганні вантажів, визначається за формулами:
М = Цгр ∑Ргр /(365 • 24) і М = Цгр ∑Ргр tз6 1 (365 • 24), (32)
де ∑Рг - річний обсяг відправлення і прибуття (у сумі) вантажів по станції;
t - середній час перебування вантажів на станції в розрахунку на одну вантажну операцію, год. ;
tзб — середній час зберігання вантажів на складах станції по відправленню і прибуттю, год.
Рівень схоронності перевезених вантажів може бути виражений абсолютними і відносними показниками: загальними втратами (у
натуральному і вартісному вимірі) чи збитками і питомими їх величинами стосовно обсягу перевезень чи вантажообігу.
Загальна сума збитків від втрати, псування чи пошкодження вантажів може бути визначена за даними статистичної звітності для всіх пред'явлених транспорту претензій вантажовласників з виділенням із них частини претензій, прийнятих на відповідальність транспорту й оплачених ним.
Підвищення схоронності перевезених вантажів виражається зниженням їх втрат (від втрати, псування й ушкодження) у порівнянні зі встановленими нормативами природного збитку, а також зниженням збитків від сплати штрафів вантажовласникам за допущені транспортом незбережені перевезення. Норми природного збитку, затверджені в Правилах перевезень вантажів, відображають не всі втрати, а лише ту їх частину, що залежить від природних властивостей вантажів і за яку при дотриманні нормальних умов перевезень транспорт не несе матеріальної відповідальності. Фактичні втрати, звичайно вищі нормативних, складаються із втрат по нормах природного збитку вантажів і їх наднормативних втрат, відповідальність за які розподіляється між вантажовласниками і транспортом.
Питомі відносні показники втрат і збитків більш порівнянні і дозволяють аналізувати рівень схоронності під час перевезення вантажів різними способами за участю різних видів транспорту і для різних рівнів управління. За наявності достовірної звітності є можливість визначати втрати і збитки в масштабі всієї транспортної системи (ТС) країни при переміщенні вантажів безпосередньо від місць виробництва до місць споживання, включаючи зберігання на складах транспорту і вантажовласників. В останньому випадку мова йде про схоронність як показника якості транспортного обслуговування народного господарства усіма видами транспорту, що входять у ТС країни.
Економічний збиток, пов'язаний з поточними втратами вантажів за рік, можна визначити за формулами:
і
де Цгр, Цзал — відповідно початкова і залишкова ціна 1 т перевезених вантажів, грн.\
а, а' — нормативні чи фактичні втрати від перевезених вантажів відповідно при повній їх втраті чи частковому ушкодженні (псуванні), %.
Важливим показником якості перевізного процесу є ступінь його рівномірності та ритмічності, що може бути визначений відповідними коефіцієнтами, які відображають коливання обсягів цих перевезень у часі й просторі (по регіонах, напрямках, дільницях мережі шляхів сполучення). Вони називаються коефіцієнтами нерівномірності.