Питання для самоперевірки

1. Що відноситься до рухомого складу залізниць?

2)Які показники відображають обсяг виконаних робіт ЗТ?

3)Які показники характеризують пробіги вагонів?

4)Як розраховуються вагоно-години роботи парку вагонів?

5)Що таке повний оборот вагона?

3. Якість транспортного обслуговування

Найважливішим показником якості транспортного обслуговуван­ня народного господарства, його галузей, об'єднань і підприємств є рівень задоволення потреб у вантажних перевезеннях по загальному обсягу, окремих видах вантажів, сполучень, категоріях відправлень та інших характеристиках.

Таким чином, для визначення якості транспортного обслугову­вання необхідно знати реальні обсяги повної і фактично задоволеної потреби у перевезеннях. Причому остання може бути зіставлена як із плановою, так і з повною потребою. Різниця між повною і плано­вою потребами характеризуватиме незадоволену надпланову потре­бу в перевезеннях. При цьому варто мати на увазі, що реальна повна потреба, як правило, більша за платоспроможний попит.

Проблема точного визначення рівня задоволення всіх потреб у перевезеннях повинна зважуватися підвищенням якості вихідної ін­формації у заявках на перевезення підприємств, об'єднань і галузей народного господарства з точки зору найбільшої її повноти, широ­ким використанням наявних введених даних, статистики фактично виконаних перевезень.

У поточному й оперативному періодах часу рівень задоволення потреби у перевезеннях вантажів визначають простим зіставленням планового і фактично виконаного обсягів цих перевезень: по від­правленню (навантаженню) вантажів,%

(25)

по прибуттю (вивантаженню) вантажів,%

де ∑р^оп_пл,∑р^оп_ф — відповідно плановий і фактично виконаний обсяги відправлення (навантаження) вантажів за рік, квартал, місяць, т;

∑р^пв_ф , ∑р^в_пл — відповідно плановий і фактичний обсяги прибуття (вивантаження) вантажів за рік, квартал, місяць, т.

Різниці ∑р^оп_пл - ∑р^оп_ф і ∑р^пв_ф - ∑р^в_пл характеризують наявність залишків відповідно не відправлених і не прибулих до місць при­значення вантажів. Наведені формули не відображають, зрозуміло, рівня задоволення повної потреби в перевезеннях, включаючи над­планову.

Якщо економічно обґрунтований і реально заявлений обсяг від­правлень, що характеризує повну потребу в перевезеннях, позна­чити через ∑р^оп_рз то рівень фактично задоволеної щодо реально за­явленої потреби матиме вигляд:

а рівень затвердженої планом щодо реально заявленої повної потреби:

Особливо великі труднощі в умовах ринку виникають при точ­ному визначенні рівня задоволення потреби в перевезеннях на пер­спективу. Вони пов'язані з тим, що ні планові заявки на перевезен­ня, ні звітні дані про виконання їх обсягу вже не можуть бути до­стовірною основою для визначення реальної перспективної потреби в перевезеннях. Вона може бути встановлена на основі спеціальних економічних досліджень за заздалегідь розробленою і погодженою між транспортом і вантажовласниками програмою.

У результаті економічного дослідження необхідно визначити, як зміняться в перспективі обсяг і структура виробництва, структура звертання, розподілу і споживання по видах народногосподарської продукції з метою рівномірного, ритмічного й у необхідному обсязі забезпечення підприємств транспортними засобами, недопущення надмірного нагромадження невивезених вантажів, простоїв і збоїв у роботі підприємств через несвоєчасний підвіз сировини, палива і вивозу готової продукції. Встановлення повної реальної потреби

в перевезеннях на перспективу, особливо в умовах ринкової еко­номіки, викликає необхідність ґрунтовного опрацюванню безлічі складних економічних завдань з урахуванням фактора невизначе­ності.

Загальний економічний і соціально-екологічний збиток від не­якісного і неповного задоволення перспективних потреб у пере­везеннях включає: втрати від скорочення обсягу виробництва про­дукції через несвоєчасність та уповільнення доставки вантажів за призначення; втрати від скорочення обсягу споживання продукції внаслідок втрати чи псування, пошкодження вантажів у процесі їх транспортування і зберігання; непродуктивні витрати назаповнення їх виробництва і перевезення; втрати від недовикористання пере­робних потужностей постійних пристроїв транспорту та перевізних ресурсів рухомого складу; втрати, пов'язані з погіршанням умов і безпеки праці при недостатній його технічній озброєності та над­мірній інтенсифікації; втрати, пов'язані з негативним впливом не- збережених перевезень вантажів на транспортні засоби, працівників транспорту і навколишнє середовище.