
- •Питання для самоперевірки
- •1) Зміст і поняття експлуатаційної роботи залізниць
- •Питання для самоперевірки
- •2. Класифікація системи показників плану роботи рухомого складу
- •Питання для самоперевірки
- •3. Якість транспортного обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •4. Показники якості перевезень
- •Питання для самоперевірки
- •5. Показники якості експлуатаційної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •6. Інтегральний показник шості транспортного виробництва
- •Питання для самоперевірки
- •1. Поняття інвестицій. Інвестиційні проекти
- •Питання для самоперевірки
- •2. Поняття про методи оцінювання ефективності технічних заходів та інвестиційних проектів
- •Питання для самоперевірки
- •3. Показники ефективності - загальна і порівняльна ефективність
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Поняття про заробітну плату
- •Питання для самоперевірки
- •2. Нормативні основи організації оплати праці на залізничному транспорті
- •Питання для самоперевірки
- •3. Структурна схема форм оплати пращ на залізничному транспорті
Питання для самоперевірки
Що відноситься до рухомого складу залізниць?
2)Які показники відображають обсяг виконаних робіт ЗТ?
3)Які показники характеризують пробіги вагонів?
4)Як розраховуються вагоно-години роботи парку вагонів?
5)Що таке повний оборот вагона?
3. Якість транспортного обслуговування
Найважливішим показником якості транспортного обслуговування народного господарства, його галузей, об'єднань і підприємств є рівень задоволення потреб у вантажних перевезеннях по загальному обсягу, окремих видах вантажів, сполучень, категоріях відправлень та інших характеристиках.
Таким чином, для визначення якості транспортного обслуговування необхідно знати реальні обсяги повної і фактично задоволеної потреби у перевезеннях. Причому остання може бути зіставлена як із плановою, так і з повною потребою. Різниця між повною і плановою потребами характеризуватиме незадоволену надпланову потребу в перевезеннях. При цьому варто мати на увазі, що реальна повна потреба, як правило, більша за платоспроможний попит.
Проблема точного визначення рівня задоволення всіх потреб у перевезеннях повинна зважуватися підвищенням якості вихідної інформації у заявках на перевезення підприємств, об'єднань і галузей народного господарства з точки зору найбільшої її повноти, широким використанням наявних введених даних, статистики фактично виконаних перевезень.
У поточному й оперативному періодах часу рівень задоволення потреби у перевезеннях вантажів визначають простим зіставленням планового і фактично виконаного обсягів цих перевезень: по відправленню (навантаженню) вантажів,%
(25)
по
прибуттю (вивантаженню) вантажів,%
де ∑роппл,∑ропф — відповідно плановий і фактично виконаний обсяги відправлення (навантаження) вантажів за рік, квартал, місяць, т;
∑рпвф , ∑рвпл — відповідно плановий і фактичний обсяги прибуття (вивантаження) вантажів за рік, квартал, місяць, т.
Різниці ∑роппл - ∑ропф і ∑рпвф - ∑рвпл характеризують наявність залишків відповідно не відправлених і не прибулих до місць призначення вантажів. Наведені формули не відображають, зрозуміло, рівня задоволення повної потреби в перевезеннях, включаючи надпланову.
Якщо економічно обґрунтований і реально заявлений обсяг відправлень, що характеризує повну потребу в перевезеннях, позначити через ∑ропрз то рівень фактично задоволеної щодо реально заявленої потреби матиме вигляд:
а рівень затвердженої планом щодо реально заявленої повної потреби:
Особливо великі труднощі в умовах ринку виникають при точному визначенні рівня задоволення потреби в перевезеннях на перспективу. Вони пов'язані з тим, що ні планові заявки на перевезення, ні звітні дані про виконання їх обсягу вже не можуть бути достовірною основою для визначення реальної перспективної потреби в перевезеннях. Вона може бути встановлена на основі спеціальних економічних досліджень за заздалегідь розробленою і погодженою між транспортом і вантажовласниками програмою.
У результаті економічного дослідження необхідно визначити, як зміняться в перспективі обсяг і структура виробництва, структура звертання, розподілу і споживання по видах народногосподарської продукції з метою рівномірного, ритмічного й у необхідному обсязі забезпечення підприємств транспортними засобами, недопущення надмірного нагромадження невивезених вантажів, простоїв і збоїв у роботі підприємств через несвоєчасний підвіз сировини, палива і вивозу готової продукції. Встановлення повної реальної потреби
в перевезеннях на перспективу, особливо в умовах ринкової економіки, викликає необхідність ґрунтовного опрацюванню безлічі складних економічних завдань з урахуванням фактора невизначеності.
Загальний економічний і соціально-екологічний збиток від неякісного і неповного задоволення перспективних потреб у перевезеннях включає: втрати від скорочення обсягу виробництва продукції через несвоєчасність та уповільнення доставки вантажів за призначення; втрати від скорочення обсягу споживання продукції внаслідок втрати чи псування, пошкодження вантажів у процесі їх транспортування і зберігання; непродуктивні витрати назаповнення їх виробництва і перевезення; втрати від недовикористання переробних потужностей постійних пристроїв транспорту та перевізних ресурсів рухомого складу; втрати, пов'язані з погіршанням умов і безпеки праці при недостатній його технічній озброєності та надмірній інтенсифікації; втрати, пов'язані з негативним впливом не- збережених перевезень вантажів на транспортні засоби, працівників транспорту і навколишнє середовище.