Види інтерв’ю

Види інтерв’ю поділяють на види в залежності від певних критеріїв:

1. Залежно від умов проведення:

– Одиничне

– Багаторазове

– Індивідуальне

– Групове – питання ставляться групі, а відповіді дають окремі представники цієї групи, тому важливо, щоб питання були різними.

2. Залежно від мети організації:

– Діагностичні – спрямовані на отримання інформації з метою використання її на попередніх етапах дослідження

– Дослідницькі – дослідження зі збором інформації в наукових цілях (в такому випадку людям потрібно дати гарантію, що отримана інформація ніяким чином їм не нашкодить).

– Клінічні – з метою здійснення певного корегуючого впливу (запитання повинні прогнозувати людину на переосмислення, роздуми тощо).

3. За формою спілкування:

– Вільне – психолог має право внести зміни, наприклад, змінити порядок чи зміст питань, обстежуваний при цьому взаємодіє.

– Стандартизоване – використовується при груповому опитуванні, питання чітко сформульовані, ставляться в певній послідовності. Результати такого інтерв’ю легше аналізувати.

– Напівстандартизоване – це ніби синтез 1 і 2, опираючись на загальні питання, психолог, при потребі, може додавати свої . тобто існують певні можливості зміни.

В інтерв’ю існують різні види запитань, які потрібно враховувати в плані.

1. Залежно від умов проведення

Рис. 3 Види інтерв’ю

Види запитань

1. Питання стосовно мети дослідження. Їх поділяють на процедурні та тематичні (інколи виділяють процедурні і функціональні). Процедурні – встановлення певного контакту, налаштування людей на взаємодію. Завдання психолога – зацікавити і підтримати цей інтерес. Тематичні – стосуються безпосередньо предмету інтерв’ю.

2. Питання по змісту:

– питання, що являються фактичною інформацією (про самого суб’єкта, його соціальне положення, професію) і про певні події його життя, конкретні ситуації, події минулого чи теперішнього.

– питання, що стосуються суб’єктивних думок оцінок та ставлень суб’єкта (тобто те, що людина буде оцінювати).

– питання, які уточнюють інтенсивність думок, оцінок,ставлень.

3. Питання по формі:

– закриті – коли той, хто бере інтерв’ю дає варіанти відповідей, позитив полягає в тому, що психологу легше систематизувати, а негатив у тому, що думки можуть не відповідати даним варіантам відповідей.

– відкриті – вільна відповідь людини, не обмежена певним, запропонованим варіантом.

Правила побудови інтерв’ю

1. Включаються різноманітні види запитань (це урізноманітнює роботу, підтримує активність).

2. Кожне питання повинно бути логічно однозначним – не повинно вміщувати декілька підпитань, що дуже заважає відповіді.

3. Слід уникати мало поширених слів та слів-термінів.

4. Коли необхідно визначити інформацію дискусійного характеру, питанням варто надавати маскуючого вигляду, тобто ставити питання не прямо, а опосередковано. Наприклад, як студенти вашого курсу вирішують це питання? (використовується ідентифікація до приналежності у групі).

5. Існують складні запитання, що викликають напруження, тому їх не можна ставити на початку, щоб не викликати небажаного ефекту.

6. Будуючи послідовність запитань варто дотримуватися емоційного принципу (уникати надмірного емоційного навантаження). Іншими словами, потрібно чергуати питання за емоційною насищенністю.