36. Емоції та почуття

Емоція - це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.  Розрізняють прості та складні емоції.

Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо. Отже, почуття – це сукупність емоцій

37. Форми переживання емоцій і почуттів:

• Чуттєвий тон- ний емоційний відтінок психічного процесу, який усвідомлюється як властивість предмета, що сприймається суб'єктивно.

• Афект – це сильний емоційний процес, який виникає у людини швидко, триває бурхливо і характеризується значними змінами свідомості та порушенням вольового контролю за діями.

Стадії афекту:

1. Початок афективного стану, коли людина не може думати про предмет свого почуття і відволікається від усього стороннього і навіть практично важливого.

2. Наростання афекту (афективний спалах) – сльози і плач, сміх і викрики, жести і міміка.

3. Стан знесилення, байдужого ставлення до всього, нерухомість, сонливість.

• Стрес – це емоційний стан людини, який виникає при напруженні, здебільшого в екстремальних ситуаціях. Розвиток стресу має три стадії:

1-внутрішня мобілізація сил організму для протидії не­сприятливому впливу.

2-врівноваження сил впливу і сил опору

3-виснаження, що призводить до незворотних фізіологічних змін.

• Депресія – це пригнічений настрій, який зв’язаний із зниженням спонукань, загальмованістю рухів.

• Апатія – психічний стан, який викликаний втомою, важким переживанням або хворобою, яка проявляється у втраті інтересу, в байдужості.

• Фрустрація (лат. frustratio – марне сподівання, невдача, обман) – це дезорганізація свідомості та діяльності, яка викликається незадоволеністю наших основних потреб, нереалізованістю наших планів чи намірів і супроводжується тривалим негативним переживанням

38. Воля: природа і функції волі

Воля – це психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки, спрямований на подолання труднощів з метою досягнення поставлених цілей.

Функції волі:

1. Спонукальна забезпечується активністю людини. Активність породжує дію і регулює її перебіг через особливості психічних станів людини, які виникають у момент дії. Спонукання до дій створюють певну впорядковану систему мотивів.

2. Гальмівна реалізується у тісній єдності зі спонукальною, що виявляється у ситуативному стримуванні небажаних виявів емоцій, дій і вчинків, які не відповідають світогляду і моральним переживанням особистості.

39. Довільні дії та її особливості. Аналіз складової вольової дії

Довільні дії. Зміст і засоби їх реалізації підпорядковані свідомим цілям людини, нерозривно пов’язані з відображенням мети та засобів її досягнення і охоплюють прагнення до мети, попереднє уявлення про неї і рухове уявлення.

Особливу групу довільних дій утворюють вольові дії. Вольові дії людини скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і пов’язані з подоланням труднощів.

Фази вольової дії:

вибір мети;

прийняття рішення і формування наміру;

виконання.

Перша і друга фази становлять інтелектуальний момент вольового акту, який готує третю стадію – виконання. Саме тоді прийняті рішення трансформуються в дію.