34. Зміст понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»

Людина – це біосоціальна істота, , у якої генетично задано особливу тілесну організацію. Її істотними ознаками є прямовисне ходіння, наявність пристосованих до праці рук, членороздільна мова, свідомість, високо розвинутий мозок. Цим поняттям здебільшого оперують фізіологічні та медичні науки.

Індивід – людина як одинична природна істота, представник виду Homo sapiens. Людина народжується індивідом. Вона має обумовлені природою особливості, тобто є носієм індивідуально своєрідних рис: вік, ріст, професія, стать, родова належність, тип нервової системи, зовнішність, освіта, звички... Цим поняттям оперує соціологія, етнографія, економічна географія.

Особистість – це свідома людина(індивід), наділена особливим генетичним кодом, яка реалізує свої можливості в процесі активної творчої діяльності.

Особистість невіддільна від системи соціальних зв’язків, в які вона включилася. Вона має свою життєву позицію, якій притаманна свобода волі, здатність до вибору, відповідальність. Має  здатність до самоспостереження, самоаналізу,самореалізації та самовдосконалення.

Індивідуальність – це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Проявляється у рисах темпераменту, характері, у специфіці інтересів, якостей інтелекту, здібностей індивіда.

35. Структура особистості

Основними компонентами особистості є її спрямованість, можливості, характер, самоуправління („Я”).

Спрямованість(вибіркове ставлення людини до дійсності) – це система мотивів і перспектив, яка склалася на основі потреб, що спонукають людину до активності й визначають її відносини. Це її ціннісні орієнтації, внутрішні спонукальні сили: переконання, потреби, інтереси.

Вона прояв­ляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і настановах, здійсню­ваних у потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах тощо.

Потяг – недостатньо повно усвідомлене прагнення до досягнення чого-небудь. Нерідко в основі потягу лежать біологічні потреби індивіда.

Схильність – прояв потребнісно-мотиваційної сфери осо­бистості, що виражається в емоційній перевазі того або іншого ви­ду діяльності або цінності.

Ідеал – образ, що є втіленням доскона­лості й зразком вищої мети в прагненнях індивіда. Ідеалом може бути особистість ученого, письменника, спортсмена, політика, а також морфологічні характеристики конкретної людини або ри­си її особистості;

Позиція – стійка система ставлення людини до певних сторін дійсності, що проявляється у відповідній поведінці. Вона складається із мотивів, потреб, поглядів й настанов, якими індивід керується у своїх діях.

Можливості – система здібностей, яка забезпечує успіх діяльності.

Характер – це складне синтетичне утворення, де в єдності проявляються зміст і форма духовного життя людини. У системі характеру можна виокремити моральні та вольові якості поведінки і спосіб розв’язання практичних завдань.

Система управління („Я”) – це ствердження самосвідомості. Воно здійснює саморегуляцію (підсилює або послаблює діяльність), самоконтроль і корекцію дій і вчинків; передбачення і планування життя і діяльності.