22. Поняття про мислення

Мислення – це процес опосередкованого і узагальненого відображення у свідомості людини зв’язків та відносин між предметами або явищами дійсності.

Процеси мислення:

• Аналіз – мисленнєва операція, що передбачає розчленування об’єктів у свідомості, виділення їх окремих частин, елементів, ознак і властивостей. 

• Синтез – мисленнєва операція, об’єднання предметів і явищ за їх спільними й істотними ознаками.

• Порівняння 

• Узагальнення

• Конкретизація

Види мислення:

а) за формою існування

• конкретно-дійове або наочно-дійове –розв’язування завдання безпосередньо міститься у самій діяльності;

• наочно-образне -змістом розумового завдання є образний матеріал, маніпулюючи яким людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у предметах та явищах

• словесно-логічне або абстрактне здійснюється у словесній формі за допомогою понять, які не мають безпосереднього чуттєвого підґрунтя, властивого сприйманням та уявленням

б) за характером розумової діяльності

• теоретичне,

• практичнее

в) за ступенем оригінальності

• репродуктивне

• продуктивнее

г) за мірою розгортання

• дискурсивне,

• інтуїтивне

Інтелект – загальна пізнавальна здібність, що визначає готовність людини до засвоєння та використання знань і досвіду, а також різноманітної поведінки у проблемних ситуаціях.

Виділяють три рівні інтелектуальної активності: репродуктивний (пасивний), евристичний, креативний.

Форми мислення:

• поняття,

• судження,

• логічний висновок

Поняття – це форма мислення, що відображає істотні властивості, зв’язки, виражені словом чи групою слів

Судження – це форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами та явищами, ствердження чи заперечення чогось 

Логічний висновок (умовивід) – це асоціація суджень, форма мислення, за якої на основі кількох суджень виводять нове:

Індуктивний висновок – логічний висновок, зроблений у процесі мислення від часткового до загального (виводимо загальне правило з окремих випадків), виражає можливість, а не впевненість.

Дедуктивний висновок – логічний висновок, зроблений у процесі мислення від загального до конкретного, часткового.

Умовивід за аналогією ґрунтується на схожості окремих істотних ознак об’єктів і на основі цього робиться висновок про можливу схожість цих об’єктів за іншими ознаками.

Якості мислення:

• самостійність

• критичність,

• гнучкість,

• глибина,

• широта

• послідовність,

• швидкість.

23.Поняття про уява як вищий пізнавальний процес

Уява – це відображення предметів та явищ свідомості людини, що не були раніше у сприйнятті, але виникли на основі елементів минулого досвіду.

Фізіоло­гічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об'єктивної реальності. 

Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є ідеомоторні акти

Процеси створення образів уяви:

• аглютинація (від лат. agglutinatio – склеювання) – найпростіше сполучення тих якостей, властивостей або частин, узятих із різних об'єктів, які в повсякденному житті не поєднуються

• аналогія, коли створений новий образ схожий на реаль­но існуючий об'єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту.

• аголошуван­ня (загострення) – навмисне посилення в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими

• гіперболізації (гр.hyperbole – перебільшення) предмета або кількості його частин.

• Літота – (гр. litotes – простота) – навмисне зменшення предмета, недомовленість

• Типізація – виділення конкретного, що повторюється в однорідних явищах й виконання його в конкретному образі

• Схематизація (символізація) – стирання відмінностей між предметами і виявлення рис подібності між ними 

Різновиди уяви:

Залежно від участі волі в діяльності уяви

• мимовільну

• довільну.

Залежно від характеру діяльності людини розрізняють

• творчу

• репродуктивну уяву.

Залежно від змісту діяльності й характеру праці людини уява поділяється на

• художню,

• технічну,

• наукову

Індивідуальні властивості (особливості) уяви: широта, змістовність, яскравість, дієвість, динамічність, сила, перевага певних видів уявлень.