Ііі. Ведення оборонного бою. Ведення оборони в особливих умовах

а) Загальні положення.

В умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу, одержавши бойове завдання, приймає по карті рішення, оголошує його командирам відділень, виводить взвод в указаний опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, потай розташовує його і організовує безпосередню охорону, потім він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення і управління. Потім командир організовує заняття опорного пункту, створює бойовий порядок і систему вогню, організує спостереження та інженерне обладнання опорного пункту.

Одержавши наказ на перехід до оборони, в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир взводу повинен швидко прийняти рішення, поставити завдання відділенням на заняття позицій в указаному взводу опорному пункті, організувати спостереження перед фронтом і на флангах опорного пункту. Надалі він вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії, а при необхідності вирішує і інші питання.

До початку наступальних дій противника у взводі встановлюється твер­дий режим бойової діяльності:

- ведеться безперервне спостереження за противником, для цього в ко­жному відділенні та на командно-спостережному пункті взводу при­значаються спостерігачі;

- чергові вогневі засоби знаходяться на запасних (тимчасових) вогневих позиціях в готовності до знищення противника;

- організується охорона опорного пункту.

б) Порядок знищення противника

Перед початком наступу противник може окремими групами проводити розвідку переднього краю і пробувати проникнути в глибину оборони. Особливо ймовірні такі дії противника в умах обмеженого бачення.

Малі групи противника, які хочуть вести розвідку, проробляти проходи в загородженнях або проникати в глибину оборони, по команді командира взводу (установленому сигналу) знищуються черговими вогневими засобами з тимчасових або запасних позицій. Після кожної стрільби чергові засоби змінюють свої позиції.

Під час артилерійської підготовки противника, яка проводиться перед наступом особовий склад взводу укривається в окопи, перекриті щілини або укриття. Укриттям може служити і бойова машина піхоти. На позиціях знаходяться тільки спостерігачі, які уважно слідкують за діями противника. При виявлянні початку переходу противника у наступ спостерігачі негайно доповідають командиру взводу і по команді (сигналу) командира взводу взвод займає позиції і негайно готується до бою.

в) Відбиття атаки противника

Вогонь по противнику відкривається з виходом його на дальність дійсно­го вогню вогневих засобів взводу (приданих засобів). Дальність дійсного вогню складає для танка 2000-2500 м, БМП - 1000-1300 м, кулеметів - 800-1000 м, стрілецької зброї - 400-600 м. Можливі рубежі відкриття вогню вогневими за­собами позначаються на схемі опорного пункту взводу. Рубежі вказуються від­носно орієнтирів, які доводяться до особового складу.

По мірі просування противника до переднього краю оборони вогонь до­водиться до найвищої напруги. В першу чергу знищуються танки та інші бро­ньовані цілі. БМП-2 за допомогою ПТУР може знищувати танки на відстані до 4000 м. При наближені противника на відстань 800-1000 м відкривають вогонь з кулеметів, а з відстані 400-600 м відкривають вогонь з стрілецької зброї.

Командир взводу постійно слідкує за діями противника та особового складу взводу, виявляє найбільш небезпечні цілі і ставить завдання на їх зни­щення. Піхота противника, яка діє за танками, БМП або БТР вогнем кулеметів відсікається від них і знищується.

В залежності від обстановки та можливостей, по команді командира взво­ду може здійснюватись маневр вогнем, або проводитись зміна позицій вогневих засобів.

Якщо дії противника підтримує авіація, то повітряні цілі, що низько літа­ють знищуються вогнем гармат БМП та вогнем стрілецької зброї.

г) Знищення противника, який увірвався в ОП взводу

Якщо противник наблизився на відстань 25-30 м він знищується вогнем із стрілецької зброї та гранатами Ф-1 або РГО.

Противник, який увірвався в ОП взводу, знищується вогнем в притул, гранатами і в рукопашній боротьбі.

Якщо противник обійшов опорний пункт взвод переходить до кругової оборони і продовжує міцно утримувати зайняті позиції, знищуючи противника вогнем усіма видами зброї з основних або запасних позицій.

Перехід відділень на запасні позиції здійснюється тільки з дозволу ко­мандира взводу.

Після відбиття атаки противника командир взводу в першу чергу віднов­лює систему вогню, приймає заходи по поповненню боєприпасів, дає вказівки по відновленню фортифікаційних споруд, а при необхідності з дозволу коман­дира роти проводить зміну вогневих позицій, уточнює сектори стрільби вогне­вим засобам, проводить заходи по наданню медичної допомоги та виносу важ­копоранених. Про результати бою командир взводу доповідає командиру роти та в подальшому діє за його вказівками.

В подальшому командир взводу оцінює обстановку і при необхідності уточнює завдання відділення.

Відновлення системи вогню

Після відбиття атаки противника командир взводу в першу чергу відновлює систему вогню, приймає заходи по поновленню боєприпасів, дає указівки по відновленню фортифікаційних споруд, а при необхідності з дозволу командира роти, проводить зміну вогневих позицій БМП (БТР) при необхідності уточнює сектори стрільби вогневими засобами, проводить заходи по наданню медичної допомоги та виносу тяжкопоранених. Про результати бою доповідає командиру роти.

д) Ведення оборони в особливих умовах

У місті (населеному пункті) взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення - будинок або поверх будинку (Будинок Павлова Сталінград). Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організується так, щоб підступи до них прострілюва­лися фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечується таким чином, щоб будинки знаходились у вогневому зв'язку між собою. Вогонь підготовлюється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів розміщується в нижніх поверхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах розташовуються деякі вогневі засоби та споруди.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском, влаштувати бійниці та амбразури, пробити ходи сполучень.

На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів.

Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватись вогнем, прикриватись інженерними загородженнями. Будинки, які заважають спостереженню та веденню вогню розбираються.

Для маневру підрозділів в місті влаштовуються проходи в середині квар­талів, можуть використовуватись підземні комунікації. В невикористаних під­земних комунікаціях улаштовуються загородження, а виходи з них прикрива­ються вогнем або охороняються.

Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі за­соби, розташовані на верхніх поверхах знищують противника не тільки перед будинком, але і ведуть вогонь по цілям в глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник що підійшов до будинку закидається гранатами і знищується вогнем в притул, а той, що увірвався в будинок, крім того, - у рукопашний сутичці. Він може знищуватись коротким ударом і вогнем впритул відділення, яке може висилатись в тил противника по підземним комунікаціям.

При веденні бою особовий склад повинен проявити особливу рішучість та завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гра­нати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.

У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість об­валів, зсувів та затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, ви­ключалась наявність мертвих зон.

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходились у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі терміни.

Вогневі позиції БМП підготовляються на танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибирають­ся з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничні даль­ності та потайне їх розташування. Частина вогневих засобів може розташовува­тись на зворотних схилах висот для знищення противника, який прорвався, вогнем в притул.

Під час організації оборони в горах командир взводу крім вирішення зви­чайних питань зобов'язаний:

- ретельно вивчити підступи до опорного пункту з фронту, флангів і ти­лу;

- організувати їх прикриття вогнем і спостереження за ними;

- врахувати мертві зони поблизу опорного пункту і підготувати по них вогонь;

- створити на позиціях збільшений запас ракет, боєприпасів, особливо гранат;

- передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просо­чуванню між позиціями відділень або стикам з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруд широко використовуються каміння, мішки з щебенем, піском, землею. Окопи, укриття можуть обладнува­тися з використанням вибухових речовин, окопи обладнуються так щоб виключалась можливість затікання в них вогнесумішей та води.

Всі ці особливості командир взводу повинен враховувати при підготовці взводу до оборони та в ході оборонного бою.

У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює до­рогу, одну-дві просіки. Позиції відділень обладнуються на узліссі або на проти­лежних кінцях поляни.

Вогневі позиції БМП, РПГ обладнуються уздовж доріг або на перехресті просік звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватись вогневі засади.

Для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розривають­ся при зіткненні з деревами над траншеями та вогневими позиціями влаштову­ються перекриття та козирки. Для ведення вогню та спостереження, на деревах із густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи та ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу. На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполу­чення, шляхи руху в тил позначаються показниками або знаками на деревах.

При діях у лісі під час переходу до оборони командир взводу, крім зага­льних заходів щодо підготовки оборони організує:

- розчищення лісу та чагарнику для поліпшення умов спостереження і ведення вогню не демаскуючи при цьому свого розташування;

- підготовлює кинджальний вогонь та вогонь з дерев;

- передбачає протипожежні заходи;

- на танконебезпечних напрямках улаштовуються завали.

Під час бою у лісі широко застосовується вогонь всіх засобів з близьких відстаней.

Взимку командир взводу особливу увагу в обороні приділяє забезпечен­ню постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особо­вого складу, передбачає більш частішу зміну спостерігачів та чергових вогне­вих засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

Оборона взводу організовується на найбільших доступних для дій проти­вника напрямках.

Під час обладнання фортифікаційних споруджень широко застосовується вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитись також на­сипного типу для чого використовується сніг, лід та камінь. При незначній гли­бині снігу окопи, траншеї та інші спорудження відриваються в грунті і маску­ються снігом.

При глибокому сніговому покритті широко застосовується улаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами із утрамбованого снігу в то­му числі фальшивих, а також снігових валів. Снігові вали використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточної зброї про­тивника. За ними можуть обладнуватися вогневі позиції кочуючих БМП.

З метою маскування місця, які потепліли від порохових газів, і сліди гу­сениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскува­льними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укриттях дозволяється тільки вночі.

Взимку снігове покриття і холод необхідно використовувати для стри-мання противника, що наступає, і послаблення його боєздатності.

З цією метою, застосовуючи вогонь всіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше зійти з доріг та рухатись сніго­вою цілиною, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лі­сах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.

У випадках вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допу­стити закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По та­ких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.

Приймати рішення на оборону взимку, командир взводу, крім звичайних

питань організації бою, визначає:

– напрямки, найбільш доступні для дії противника особливо морських (озерних) десантів;

– заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот та ін­ших важливих об'єктів, щодо забезпечення флангів і проміжків, підго­товки озброєння для роботи в умовах низьких температур;

– порядок розчищення фортифікаційних споруд і відновлення загоро­джень після сильних снігопадів, обладнання в умовах бездоріжжя во­достоків в траншеях, укриттях і на вогневих позиціях.

Таким чином:

1. На ведення бойових дій в обороні впливає велика кількість факторів, які командир взводу повинен ураховувати при підготовці як особового складу так і техніки.

2. Успіх виконання поставлених завдань в обороні у великій мірі зале­жать від забезпечення бойових дій.

ІІІ. Заключна частина

Вам доведені визначення усіх термінів і понять, що стосуються розглянутої теми, а також нормативні показники, виконання яких забезпечує успішне виконання головної мети оборони.

Особливу увагу було звернено на послідовність роботи командира взводу при організації бою, а також на ведення оборонного бою.

Доцент кафедри тактичної підготовки

полковник запасу      Д.В. Зайцев